Полеглі герої Вінниччини: за тиждень стало відомо про загибель 31 захисника

За інформацією: Суспільне Вінниця.

Загиблі герої Вінниччини. Суспільне Вінниця

За тиждень, з 24 по 30 листопада 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель 31 оборонця з Вінниччини.

Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!

Олександр Огородник

Олександр Огородник. Фото з відкритих джерел

Олександр Огородник (1972 року народження) був жителем села Вищеольчедаїв Мурованокуриловецької громади. Він проходив службу стрільцем роти охорони. Загинув захисник 19 листопада 2025 року на Харківщині.

Роман Стаднік

Роман Стаднік. Фото з відкритих джерел

Роман Стаднік (1986 року народження) був жителем села Сорока Іллінецької громади. Загинув 23 листопада, захищаючи Україну.

Валерій Гордійчук

Валерій Гордійчук. Фото з відкритих джерел

Валерій Гордійчук (1968 року народження) був жителем села Гунька Немирівської громади. Загинув, захищаючи Україну.

Тарас Вакарчук

Тарас Вакарчук. Фото з відкритих джерел

46-річний Тарас Вакарчук був жителем села Рудниця Піщанської громади. Він служив головним старшиною ланки безекіпажних надводних комплексів дивізіону безекіпажних надводних комплексів військової частини.

21 листопада 2025 року внаслідок ракетного удару в районі річки Прірва Ізмаїлського району Одеської області захисник загинув.

Василь Мовчан

Василь Мовчан. Фото з відкритих джерел

Молодший сержант Василь Мовчан (1985 року народження) був жителем села Жорнище Іллінецької громади. З червня 2025 року він вважався безвісти зниклим. Згодом стало відомо, що захисник загинув 3 червня 2025 року у селі Рідкодуб Краматорського району Донецької області.

Михайло Кулакевич

Михайло Кулакевич. Фото з відкритих джерел

Калинівчанин Михайло Кулакевич захищав Україну з 2014 року. Понад рік захисник вважався зниклим безвісти. Вдома на нього чекали дружина з донькою та сином, а також батьки, в яких безвісти зник другий син.

Володимир Михайлов

Володимир Михайлов. Фото з відкритих джерел

Володимир Михайлов (1971 року народження) був жителем села Біляни Могилів-Подільського району. 10 липня 2025 року під час виконання бойового завдання він отримав тяжке поранення. Упродовж чотирьох місяців лікарі у госпіталях Києва та Вінниці боролися за життя бійця, однак травми виявилися складними. 24 листопада Володимир Михайлов помер у лікарні.

Василь Делікатний

Василь Делікатний. Фото з відкритих джерел

Василь Делікатний (1972 року народження) був уродженцем села Гарячківка Городківської громади на Вінниччині. У Теребовлі на Тернопільщині одружився. З дружиною Наталею виростили синів Арсена та Миколу, дочку Світлана, мали четверо онуків.

Оборонець загинув 12 листопада 2025 року біля населеного пункту Горіхове Покровського району Донецької області.

Леонід Гонтар

Леонід Гонтар. Фото з відкритих джерел

Леонід Гонтар (1977 року народження) був жителем села Дружба Мурованокуриловецької громади. 4 листопада 2025 він отримав важке поранення. 21 листопада захисник помер у лікарні Дніпра.

Олег Іщенко

Олег Іщенко. Фото з відкритих джерел

Вінничанин Олег Іщенко пішов захищати Україну з початком повномасштабного вторгнення. З квітня 2024 року вважався безвісти зниклим. Нещодавно офіційно підтвердилася загибель військового.

Володимир Верестюк

Володимир Верестюк (1970 року народження) був жителем села Попівці Копайгородської громади Жмеринського району. Чоловік служив командиром відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки в/ч А4848.

18 лютого 2025 року захисник загинув поблизу населеного пункту Лисівка Покровської міської ради Донецької області. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти. Тіло захисника упізнали за результатами ДНК-експертизи.

Володимир Стадник

Володимир Стадник. Фото з відкритих джерел

Володимир Стадник (1986 року народження) був жителем села Колибабинці Хмільницького району. Чоловік — учасник АТО, демобілізований. Помер захисник 14 листопада 2025.

Олексій Бабюк

Олексій Бабюк. Фото з відкритих джерел

Олексій Бабюк (1990 року народження) був жителем Хмільника. Певний час захисник вважався зниклим безвісти. Згодом сталося відомо, що він загинув 3 жовтня 2024 біля Гірника Покровського району Донецької області.

Сергій Пілявець

Сергій Пілявець. Фото з відкритих джерел

Сергій Пілявець (1970 року народження) був жителем Писарівки Вінницько-Хутірського старостинського округу. Чоловік пішов захищати Україну в 2017 році, був учасником АТО. Під час повномасштабного вторгнення виконував військовий обов’язок на Донеччині. 15 листопада 2025 року захисник помер.

Євгеній Жовнір

Євгеній Жовнір. Фото з відкритих джерел

25-річний Євгеній Жовнір був жителем Луки-Мелешківської. Військовий загинув, захищаючи Україну.

Володимир Росолик

Володимир Росолик. Фото з відкритих джерел

Володимир Росолик був жителем села Флорине Бершадської громади. Чоловік служив оператором безпілотних літальних апаратів 7 відділення роти безпілотних авіаційних комплексів. 21 листопада 2025 року він загинув у районі населеного пункту Орестопіль, Синельниківського району Дніпропетровської області.

Віктор Ольшанський

Віктор Ольшанський. Фото з відкритих джерел

Віктор Ольшанський народився 14 квітня 1977 року в Мелітополі на Запоріжжі, звідки невдовзі родина переїхала до Криму. Після закінчення школи здобув спеціальність інженера-океанолога в Одеському гідрометеорологічному інституті.

Кілька років працював оператором з видобутку нафти та газу на платформі "Таврида" в Азовському морі, відтак у Каховці на Херсонщині був спеціалістом в агропромисловій компанії, що спеціалізується на зрошувальних системах. Цією справою продовжив займатися і у Вінниці, куди переїхав із родиною через повномасштабне російське вторгнення. З дружиною виховували сина та доньку.

Влітку 2024 Віктор добровольцем пішов захищати державу. Після навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького воював у складі 1 Донецького прикордонного загону. Спочатку був у званні старшого лейтенанта, а згодом — капітана.

"Віток" воював на Сумщині та Харківщині. За героїзм, проявлений під час несення служби його було нагороджено медаллю "Захиснику Вітчизни", грамотами та подяками. Загинув боєць 19 листопада 2025 поблизу села Черняків Чугуївського району на Харківщині.

Сергій Кабанець

Сергій Кабанець. Фото з відкритих джерел

Сергій Кабанець народився 26 грудня 1992 року у селі Кренидівка Шосткинського району Сумської області. Після школи вивчився на електрогазозварювальника. Працював у різних сферах в різних регіонах. Згодом влаштувався на роботу у Вінницьку транспортну компанію, а відтак перейшов у торговельну сферу. У Вінниці чоловік одружився, виховував сина.

Сергій пішов захищати країну влітку 2024. Воював у лавах 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка. Був солдатом, номером обслуги гранатометного відділення вогневої підтримки.

Після бою 26 листопада 2024 поблизу селища Чумацьке Покровського району Донецької області воїн майже рік вважався зниклим безвісти, втім, експертиза ДНК підтвердила, що захисник загинув.

Андрій Ковальов

Андрій Ковальов. Фото з відкритих джерел

Андрій Ковальов народився 17 листопада 1972 року у Вінниці. Закінчив загальноосвітню середню школу №10 та відслужив в армії. Строковий вишкіл проходив на Кавказі, звідси і позивний "Грузія". Чоловік працював у спеціальному конструкторсько-технологічному бюро, яке діяло при "Терміналі", а останніми роками перед повномасштабним вторгненням — у Виробничому об’єднанні "Елна-Сервіс".

Андрій пішов захищати Батьківщину у перший день повномасштабного російського вторгнення. Був старшим сержантом, командиром відділення взводу розвідки 111 окремої бригади територіальної оборони. Воював під Лисичанськом, Кремінною, Краматорськом, Ямполівкою, Покровськом. Двічі зазнавав важких поранень, але після реабілітації знову повертався на передову, здобув військову професію оператора БпЛА.

Оборонець загинув 30 травня 2024 року поблизу селища Очеретине Покровського району Донецької області.

Олексій Балан

Олексій Балан. Фото з відкритих джерел

Олексій Балан народився 19 грудня 1977 року у Вінниці. Навчався у загальноосвітній середній школі №16, відтак — на столяра у техучилищі №3 (тепер ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну"). Після служби в армії працював за своєю спеціальністю, згодом на охоронній фірмі. Разом із дружиною виховував трьох дітей: двох синів та доньку.

Влітку 2025 Олексій мобілізувався до Збройних сил України. Він виконував бойові завдання у лавах 33 окремої механізованої бригади. Був оператором БпЛА.

8 листопада поблизу села Торецьке Покровського району на Донеччині воїн отримав важке вибухове поранення. 13 листопада під час евакуації з поля бою захисник помер.

Сергій Банцер

Сергій Банцер. Фото з відкритих джерел

Сергій Банцер народився 5 червня 1988 року в селі Привітному, що в Криму. Коли йому було пʼять, родина переїхала до Мізяківських Хуторів на Вінниччині. Тут Сергій закінчив місцеву школу, а у 2006 склав військову присягу та проходив строкову службу.

2011 року створив сім’ю з дружиною Ганною, разом виховували доньку Карину та сина Артура. Сім'я жила у Стрижавці, де певний час чоловік працював на Стрижавському кар’єрі.

У 2014 році Сергій добровольцем вступив до батальйону "Вінниця" та брав участь в АТО. У березні 2022 року знову став на захист України. Він був старшим солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини А2960.

15 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області, Сергій Банцера загинув. Майже два роки військовий вважався безвісти зниклим. Лише після проведення ДНК-експертизи було підтверджено його загибель.

Олександр Пивовар

Старший солдат Олександр Пивовар був жителем села Мар'янівка Війтівецької територіальної громади. Захисник загинув 26 вересня 2025 поблизу населеного пункту Храпівщина Сумської області.

Едурад Голота

Едуард Голота. Фото з відкритих джерел

Едуард Голота (1991 року народження) був жителем села Жабелівка Вороновицької громади. Навчався у школах сіл Жабелівка та Оленівка, де здобув середню освіту, після чого продовжив освіту в ПТУ-14 в селищі Вороновиця за спеціальністю "Тракторист". Працював водієм трактора на місцевому фермерському господарстві.

На захист України став добровольцем від початку повномасштабного вторгнення. Служив на Донецькому напрямку стрільцем-помічником гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону в/ч А 7028. Загинув Едуард Голота під час виконання військового обов’язку в Залізному на Донеччині.

Олександр Красовський

Олександр Красовський. Фото з відкритих джерел

Олександр Красовський (1985 року народження) був жителем села Довгополівка Вороновицької громади. Військовий загинув, захищаючи Україну.

Володимир Шевченко

Володимир Шевченко. Фото з відкритих джерел

Володимир Шевченко на псевдо "Вінниця" народився 1967 року у Краснодарському краї, куди його батьків спорядили на велике молодіжне будівництво. Там закінчив школу та після строкового армійського вишколу переїхав на Вінниччину — батьківщину своїх дідів-прадідів. У Вінниці вивчився на електрика, працював на різних промислових об’єктах міста, зокрема, працював водієм навантажувача на фармацевтичному підприємстві ПрАТ "Інфузія". Активно займався спортом, був чемпіоном Вінницької області з бігу серед ветеранів. Жив у селі Щітки Вінницького району.

Чоловік став на захист України на початку повномасштабного російського вторгнення. У званні сержанта виконував військові завдання у складі 65 окремої механізованої бригади "Великий луг". Загинув 9 жовтня 2025 поблизу села Новоданилівка Пологівського району Запорізької області.

Руслан Флячук

Руслан Флячук. Фото з відкритих джерел

Руслан Флячук народився 2 квітня 1977 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи №12 вивчився на водія у Браїлівському професійно-технічному училищі. Працював далекобійником, возив вантажі до країн Європи.

Захищати Батьківщину чоловік пішов восени 2024. У складі інженерного підрозділу 756 окремої бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту зводив захисні споруди в зоні бойових дій на Сумщині. Загинув внаслідок російської дронової атаки 20 листопада поблизу села Дубовичі Конотопського району. У Руслана Флячука залишилися дружина, син, донька, батьки та сестра.

Юрій Дашин

Юрій Дашин. Фото з відкритих джерел

Юрій Дашин (1983 року народження) був жителем Вапнярки. Служив стрільцем-номером обслуги аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону.

9 жовтня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Берестове Куп’янського району Харківської області захисник загинув.

Тривалий час Юрій Дашин вважався зниклим безвісти.

Андрій Євдокимов

Андрій Євдокимов. Фото з відкритих джерел

Андрій Євдокимов (1989 року народження) був жителем Вінниці. Навчався в 32 школі, у професійно-технічному училищі №2 здобув професію кухаря-кондитера. Працював на вінницькому молокозаводі, на "Барлінеку", на підприємстві "Ковбаскофф" та на кондитерській фабриці "Рошен". З дружиною виховував двох доньок.

4 листопада 2024 чоловік був призваний на військову службу. Загинув 20 квітня 2025 на Донеччині.

Олександр Козачок

Олександр Козачок. Фото з відкритих джерел

Олександр Козачко народився 1979 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи №26 опанував спеціальність "Організація виробництва" у Вінницькому політехнічному технікумі (тепер Вінницький технічний фаховий коледж). Кілька років працював у СО "Вінницькі міські електричні мережі", згодом — у торговельній сфері. Виховував двох синів, піклувався про сестру та племінників.

Чоловік мобілізувався до війська у вересні 2024 року. Воював у лавах 13 бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія". У взводі протитанкових керованих ракет обіймав посаду водія-механіка, відповідав за спорядження БпЛА боєприпасами. Загинув 21 листопада поблизу села Веселе Харківської області.

Сергій Давиденко

Сергій Давиденко. Фото з відкритих джерел

Сергій Давиденко народився на Донеччині в місті Костянтинівка. Там закінчив місцеву школу, продовжив навчання в ПТУ. До початку повномасштабної війни працював у Києві різноробом.

У 2022 році родина Сергія Давиденка переїхала у Турбів на Вінниччині. У лютому 2024 року чоловік був мобілізований до війська. 11 липня 2024 року військовослужбовець загинув на Харківщині. З того часу донедавна він вважався зниклим безвісти.

Сергій Мілевський

Сергій Мілевський. Фото з відкритих джерел

Сергій Мілевський (1986 року народження) був жителем Іллінців. 22 листопада 2025 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області чоловік загинув.

Новости Украины