За інформацією: Суспільне Вінниця.
Загиблі герої Вінниччини. Суспільне Вінниця
За тиждень, з 11 по 17 серпня 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель 21 оборонця з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Юрій Заболотний
Юрій Заболотний. Фото з відкритих джерел
Юрій Заболотний (1979 року народження) був жителем Гнівані. Навчався у школі №3, згодом — у Чернятинському сільськогосподарському технікумі, відтак навчався у Київській духовній семінарії.
До повномасштабного вторгнення чоловік працював у магазині "Епіцентр". 10 березня 2022 року його мобілізували. Чоловік служив у складі військової розвідки. Був відзначений такими нагородами: медаль президента України "За військову службу Україні", нагрудний знак головнокомандувача Збройних сил України "Сталевий хрест", дві відзнаки командувача військ оперативного командування "Південь" та медаль "Ветеран війни — Учасник бойових дій".
6 серпня 2025 року головний сержант розвідувальної роти Юрій Заболотний загинув в районі населеного пункту Могриця на Сумщині.
Володимир Дахновський
Володимир Дахновський. Фото з відкритих джерел
Володимир Дахновський народився 1975 року в місті Ростов-на-Дону РФ. Навчався у вінницькій школі, згодом — в інтернаті. Працював у будівельній сфері. Жив у Гнівані.
На війну чоловік пішов добровольцем. Служив на Херсонському та Донецькому напрямках. Мав контузії, отримав тяжке поранення, після операції та реабілітації у Дніпрі повернувся до свого підрозділу.
Стрілець, помічник гранатометника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини А4862 Володимир Дахновський загинув 25 травня 2024 року в районі Красногорівки Покровського району на Донеччині.
Віктор Смолярчук
Віктор Смолярчук. Фото з відкритих джерел
Віктор Смолярчук (1980 року народження) був жителем села Комарівців Барської громади. Загинув кулеметник роти бойового забезпечення в/ч А0853 7 серпня 2025 року на Краматорському напрямку.
Геннадій Міскевич
Геннадій Міскевич. Фото з відкритих джерел
Геннадій Міскевич (1991 року народження) був внутрішньо переміщеною особою, проживав на території Крижопільської громади. Старший солдат, старший водій-машиніст заправної машини технічного взводу технічної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення загинув унаслідок ворожого удару FPV-дрона 7 серпня 2025 року поблизу Ольгівського Пологівського району Запорізької області.
Микола Берещук
Микола Берещук. Фото з відкритих джерел
Микола Берещук (1974 року народження) був жителем Івашківців Шаргородської громади. До війни працював у сфері сільського господарства, на місцевому підприємстві. Молодший сержант ніс військову службу на посаді старшого механіка обслуги технічного забезпечення батареї транспортування ракет дивізіону забезпечення.
Микола Берещук помер 3 серпня 2025 року.
Руслан Терінчик
Руслан Терінчик. Фото з відкритих джерел
Старший солдат Руслан Терінчик був жителем Бершаді. Загинув військовий 9 серпня 2025 року в ході запеклих бойових дій біля села Віролюбівки Донецької області.
Віталій Оленич
Віталій Оленич. Фото з відкритих джерел
Віталій Оленич народився 31 липня 1984 року у селі Перекоринцях тоді ще Мурованокуриловецького району. Після школи здобув професійну освіту у Вінниці. З дружиною та двома доньками проживав у Великих Крушлинцях.
Чоловік працював будівельником, а також працював у місцевій школі: відповідав за опалення.
Україну військовий захищав на Запоріжжі у лавах 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Був старшим стрільцем. Загинув під час виконання бойового завдання 23 вересня 2023 року поблизу села Вербового Пологівського району.
Сергій Галімов
Сергій Галімов. Фото з відкритих джерел
37-річний Сергій Галімов у 2015 році добровольцем пішов захищати Україну. Півтора року служив у зоні АТО. У грудні 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Служив штурмовиком у складі 21 окремого мотопіхотного батальйону "Сармат".
Загинув військовий поблизу Майського Донецької області.
Анатолій Васьков
Анатолій Васьков. Фото з відкритих джерел
Анатолій Васьков був жителем села Бабчинців. Помер військовий 9 серпня у лікарні — через важку хворобу.
Віталій Чепалига
Віталій Чепалига (1980 року народження) був жителем села Моївки Бабчинецької громади. Чоловік служив у складі аеромобільного підрозділу військової частини А4165. Загинув військовий 12 серпня 2024 року під час мінометного обстрілу поблизу Білогорівки Луганської області.
Іван Столяренко
Іван Столяренко. Фото з відкритих джерел
Іван Столяренко (1988 року народження) був жителем села Криківців Немирівської громади. Загинув захисник 7 серпня 2025.
Андрій Клопотун
Андрій Клопотун. haysyn.online
Андрій Клопотун (1990 року народження) був жителем села Ободівки Гайсинського району. Молодший лейтенант служив командиром 1 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону в/ч А4350.
Кілька місяців чоловік вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що Андрій Клопотун загинув 1 січня 2025 року у результаті артилерійського обстрілу поблизу Курахового Донецької області.
Станіслав Демчик
Станіслав Демидчик. Фото з відкритих джерел
Старший солдат Станіслав Демчик (2022 року народження) був жителем Вапнярської громади. Він служив старшим навідником обслуги міномета 1 мінометного взводу мінометної батареї 2 батальйону оперативного призначення військової частини оперативно-тактичного з’єднання 1 корпусу Національної гвардії України "Азов".
Загинув Станіслав Демчик 9 серпня 2025 в районі населеного пункту Новоекономічне Покровського району Донецької області. У героя залишилися дружина та син.
Анатолій Туревич
Анатолій Туревич. Фото з відкритих джерел
Анатолій Туревич народився у 1989 році в селі Березовому Рівненської області. Після строкової служби переїхав в Іллінецьку громаду на Вінниччині. Проживав у селі Володимирівці. Працював у СТОВ "Маяк" різноробом.
Загинув військовий 11 липня 2025 в районі Селища Куп’янського району Харківської області. Без батька залишилося троє дітей.
Вадим Порощук
Вадим Порощук. Фото з відкритих джерел
Вадим Порощук (2000 року народження) був жителем Гнівані. Після школи здобув професію газоелектрозварювальника у Гніванському професійному ліцеї. Працював на будівництві. У 16 років втративі матір. Відтоді його виховував вітчим, допомагали бабуся й дідусь.
27 травня 2025 року Вадима мобілізували до лав Збройних сил України. Після двомісячного навчання та злагодження на Миколаївщині він як гранатометник 3 штурмового відділення воював на Донеччині.
Загинув військовий 8 серпня 2025 року в районі Воскресенки Волноваського району Донецької області.
Юрій Рошташ
Юрій Рошташ. Фото з відкритих джерел
Юрій Рошташ (1986 року народження) був жителем села Скоморошок Оратівської громади на Вінниччині. Його мобілізували 22 лютого 2025 року. Чоловік служив стрільцем-помічником гранатометника у 3 стрілецькому відділенні 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.
Загинув військовий 23 червня поблизу села Колодязів Краматорського району Донецької області.
Євгеній Леденьов
Євгеній Леденьов. Фото з відкритих джерел
Євгеній Леденьов (1986 року народження) був жителем Ладижина. Навчався у місцевій школі №3, Ладижинському аграрному технікумі та Одеському аграрному університеті. Працював оператором котельні в одному з підприємств.
З 1 квітня 2024 року чоловік захищав Україну у складі 118 окремої механізованої бригади, спочатку як оператор безпілотних літальних апаратів, а згодом був телефоністом, відповідав за стабільний зв’язок між підрозділами.
29 листопада 2024 року Євгеній отримав важке поранення, втім, після лікування повернувся на службу. Помер Євгеній Леденьов 11 серпня 2025.
Олег Ільченко
Олег Ільченко. Фото з відкритих джерел
Олег Ільченко народився 10 травня 1983 року в Миколаєві. Згодом його родина переїхала до Вінниці. Тут він закінчив 4 загальноосвітню школу. Працював водієм. З дружиною виховував доньку.
Чоловік долучився до Збройних сил України влітку 2022 року. Він воював у лавах 3 окремої бригади зв’язку. Мав звання старшого солдата. За сумлінне несення служби та особистий внесок у забезпечення боєздатності військ був нагороджений відзнакою Міністра оборони України "Хрест військ зв’язку та кібербезпеки", а також грамотою командування частини.
Загинув військовий 7 серпня поблизу села Мар’їного Сумської області.
Артур Поляруш
Артур Поляруш. Фото з відкритих джерел
Артур Поляруш народився у 1993 році в Теплику. Згодом сім'я переїхала у Вапнярку. Після закінчення школи Артур навчався у Тульчинському ветеринарному технікумі, а потім закінчив Білоцерківський аграрний університет, отримав освіту магістра ветеринарної медицини. Чоловік працював на будівництві в Запоріжжі, відтак —менеджером з продажів в мережі магазинів "Аврора".
У квітні 2024 року Артура призвали до лав ЗСУ. Він служив у складі 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Був номером обслуги 3 кулеметного відділення кулеметного взводу єгерського батальйону.
В серпні 2024 року батьків сповістили, що син зник безвісти в районі Комишівки Покровського району Донецької області. За рік рідні дізналися, що 16 серпня 2024 року Артур Поляруш загинув.
Михайло Грепечук
Михайло Грепечук. Фото з відкритих джерел
Михайло Грепечук (1978 року народження) був жителем Бережан Хмільницького району. Чоловік навчався у Вінниці на будівельника. У рідному селі та в Корделівці будував будинки.
До лав захисників Михайло приєднався в листопаді 2024 року. В одному з боїв військовий отримав поранення, втім, після лікування повернувся захищати Україну.
Під час штурму росіян на Покровському напрямку нацгвардієць отримав важке поранення, несумісне із життям. У Михайла Грепечука залишилися дружина, три сини, два онуки, невістка та брат.
Віталій Кірган
Віталій Кірган. Фото з відкритих джерел
Віталій Кірган на псевдо "Веселий кіт" народився у 1988 році у Вінниці, закінчив ВПУ №7, працював будівельником-монолітником, зокрема, на спорудженні другої за висотою в Європі ГЕС.
Молодший сержант захищав Україну у складі 21 окремої механізованої бригади, воював на території Курської області РФ, боронив Сумщину. За мужність був нагороджений "Золотим Хрестом" головнокомандувача ЗСУ, бойовим стягом загону "Одін" та наручним годинником командування частини.
Загинув Віталій Кірган 7 серпня на Сумщині.
