За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Вишнівецький палац. Суспільне Тернопіль
Парк біля палацу у Вишнівці. Суспільне Тернопіль
Це складання інтерактивних карт рослин, це фонтани, освітлення, доріжки з пріоритетом безбар'єрності. Це дренажні системи, полив, водовідведення і водопостачання. Будуть відновлені, наскільки я пам'ятаю, три об'єкти — кімнати, стайні, альтанки. Проєкт у Вишнівці має 479 000 євро, це вже сума зі співфінансуванням.
Тому що кожен проєкт, він має обов'язкове співфінансування і в програмі Interreg Next це 10%. І декілька проєктів співфінансує обласна військова адміністрація з обласного бюджету. Тобто ми маємо програму розвитку міжнародного співробітництва і через цю програму ми співфінансуємо такі проєкти, ми їх підтримуємо.
Заступник начальника Тернопільської ОВА Павло Журба. Суспільне Тернопіль
Давайте ми конкретизуємо у відсотках. Павло, десять відсотків, хто кому співфінансує?
Якщо ми маємо, наприклад, цей грант на 480 000 євро, то ми маємо його співфінансувати на 10%, тобто 48 000 євро ми маємо прогарантувати. Для того, щоб грант був підтверджений, це обов'язкова умова, мають бути надіслані гарантійні листи, що є співфінансування і виділені кошти. Спочатку йде спів фінансування, а потім реалізація проєкту.
Василю, тобто співфінансування — це обув’язкова умова?
Так, це є обов'язковий платіж, який передбачено у всіх проєктах Європейської комісії. 90% дає Європейська комісія — це безповоротні кошти. 10% — це ті кошти, які слід додати від себе.
А 90% звідки береться?
Це є звичайні кошти від платників податків, мешканців Євросоюзу, які потрапляють, скажімо так, в загальний казан і вже потім Європейська комісія, виконуючи місію добросусідства, за умови спів фінансування, дає можливість реалізувати такі проєкти.
Василю, розкажіть, з якими містами або громадами на Тернопільщині ще співпрацює програма і що там буде реалізовано?
У попередні роки ми фактично концентрувалися на Тернополі. Також були ще проєкти і в інших містах. Тут хочу згадати про Кременець. Але зараз ми розширили географію. У нас з'явилися Заліщики, в нас з'явилася Теребовля. Ми тут зараз перебуваємо у Вишнівці. Це пов'язано зі Збаражем. Також повертаємося, звичайно, до Тернополя, бо це великий центр, ресурси, люди. Пан Павло не згадав ще про один напрямок, який стосується покращення водопостачання, водовідведення. Це Тернопіль має, водоканал буде реалізовувати цей проєкт і Заліщики теж будуть реалізовувати. Сума по Заліщиках 1 200 000 євро, а на Тернопіль 509 000 євро. Це інфраструктурні проєкти, це пов'язано з модернізацією очисних споруд, будівництво, модернізація.
Представник програми Interreg NEXT Василь Хім’як. Суспільне Тернопіль
Я пригадую той час, коли на Тернопільщині говорили про брак спеціалістів, які працюють з проєктами в громадах. Павле, яка ситуація зараз? І наскільки загалом є ваша робота в діалозі з представниками громад із залученням коштів і на написанням грантів.
Так, дійсно, ви праві, що маємо сьогодні дуже велику проблему на рахунок проєктних менеджерів щодо написання і подачі заявок на грант. Тому що дійсно менеджер повинен мати певну кваліфікацію, певні знання того всього, щоб реалізувати проєкти.
І, на жаль, громади, особливо громади, де дуже велика кількість сільського населення, вони не мають тих спеціалістів і тих коштів для того, щоб реалізовувати проєкти і платити їм.
Але є громади, які є лідерами з проєктної роботи. Це Копичинці, це Чортків, Збараж, Ланівці, Заліщики. Вони є і ми бачимо той результат. Ми постійно в комунікації з головами територіальних громад, ми їх запрошуємо на різні заходи.
Звідки будуть залучені ці кошти, Павле? Обласний бюджет, можливо, будете просити в держави гроші? Громади з власних бюджетів сплатять? Звідки буде черпатися співфінансування?
Ми як обласна адміністрація виступаємо бенефіціаром цього проєкту. І ми маємо право, і якщо маємо змогу, ми його співфінансовуємо. Тобто співфінансування йде виключно, як я вже говорив, з програми розвитку міжнародного співробітництва і йде з обласного бюджету. Але якщо, наприклад, реципієнт, грантоотримувач має можливість заплатити, тобто зробити співфінансування, то вони з місцевого бюджету дають співфінансування. Наприклад, Державна служба з надзвичайних ситуацій, вони теж прогарантували, що будуть співфінансовувати проєкт.
Василю, ваша програма передбачає консультації, допомогу тим, хто претендує на той чи інший грант. Чи працюєте ви в цьому плані?
Звичайно, ми неодноразово повторюємо, що не зважаючи на важливість інфраструктурних елементів, інвестиційних, людина і надалі залишається найважливішою в нашій програмі. Ми, як представництво програми спільного секретаріату у Львові, розповсюджуємо свою діяльність на всі шість областей західної України. І до нас можна звернутися за консультацією і по телефону, і приїхати особисто.
Також хочу зазначити, що з 1 травня в кожній області почали працювати експерти представництва, в тому числі й у Тернопільській області Оксана Теслюк розпочинає свою роботу. Вона працюватиме при військовій адміністрації, теж можна звертатися до неї за певними порадами, консультаціями. Тому ми завжди раді відгукнутися на ідеї від мешканців Тернопільщини, зокрема.
Програма передбачає партнерство і ви вже зазначали про те, що громада в Україні має свого партнера в Польщі і навпаки. В чому полягає це партнерство, Василю?
Звичайно, партнерство налагоджується найкраще вживу. Часом у нас бували такі приклади, коли громади чи організації, так як ми називаємо, "одружилися по інтернету", написавши листи. Найважливіше, щоб такі зустрічі відбулися і ми з українського боку і наші колеги з польського боку мали змогу обмінятися досвідом, передати те все найкраще, що ми маємо.
Якщо ми говоримо, власне, про Вишневець, в якому перебуваємо зараз, то сюди приїхали партнери з Тарнобжега, з Польщі. Це місто мало багато спільного з Тернополем, через те, що є історичні аспекти, кі поєднують регіони. І виявились, що в них теж схоже питання: старі дерева, трошки невпорядкований парк, є потреба біорізноманітності, в наведенні ладу. І вирішили, таким чином зробити дзеркальні заходи у Вишнівці.
Принагідно хочу зазначити, що в нашій програмі ми очікуємо на новий конкурс, який дозволить реалізувати свої ідеї у пріоритеті "співпраця". Тут вказуємо на такі напрямки, як освіта, культура, історична спадщина, також охорона здоров'я. Більше деталей, звичайно, на нашому сайті. Вже заохочуємо всіх до зацікавлення тим конкурсом.
Я так розумію, і з Волині, і з Рівненщини, і з Львівщини, і з Тернопільщини та Закарпаття можуть звертатися і подавати свої заявки на цей конкурс?
Так, він стартує у червні. Конкурс триватиме два місяці, упродовж цього періоду можна подавати заявки.
Ми звикли більше говорити про те, як ми в когось запозичуємо досвід. Павле, до вас запитання. Тернопільщина, чим може здивувати, яким досвідом зараз може поділитися із польськими партнерами?
Знаєте, якщо ми говоримо про грантову складову, якщо брати гранти Євросоюзу, то Україна і Тернопільщина досить молоді в цьому. А от Польща вже досить довго використовує європейські кошти і бере участь в грантових програмах. А якщо, наприклад, говорити про міжнародні гранти, ну, ми всі знаємо про USAID який, на жаль, зупинив свою роботу, то тут Україна йде в лідерстві реалізації багатьох програм.
Україна нині потребує як і інфраструктурних проєктів, так і потребує м'якої форми проєктів. Це підвищення інституційної спроможності в державному управлінні. На сьогоднішній день ми маємо досить багато грантових програм, які нам допомагають імплементувати європейські практики.
У нас плануються навчання в Катовіце в Польщі щодо євроінтеграції, які мають пройти заступники, які займаються євроінтеграцією в регіоні. Тобто ми беремо участь в дуже багатьох програмах, і вони є м'якою складовою, тобто інституційною спроможністю, але вони є не менш важливі. Якщо їх впроваджувати, то ми будемо мати спеціалістів, які зможуть відбудовувати Україну правильно, робити правильні кроки щодо великих інфраструктурних проєктів.
Заступник начальника Тернопільської ОВА Павло Журба, представник програми Interreg NEXT Василь Хім’як і журналістка Суспільного Ірина Моргун. Суспільне Тернопіль
Василю, ви говорили про тематику проєктів, це довкілля, інфраструктура. У нас в країні війна. Хтось скаже, мовляв, на інше зараз треба. Не час зараз деревами займатися, або дорогами, давайте краще дрони, давайте краще думати про військо. То чому для Європейського Союзу важлива саме ця тематика: здоров'я, довкілля, інфраструктура?
Ну, знову ж таки, повертаємося до ідеї нашої програми. Вона двостороння і нам залежить на безпеці прикордоння Євросоюзу. І Польща як член Євросоюзу, дбає про свої кордони, дбає про безпеку на них. Ну, і це не чуже для України.
А якщо йдеться про пріоритети, в рамках яких працює програма, то це пріоритети затверджені моніторинговим комітетом, до складу якого входять представники всіх областей з українського боку та воєводства з польського. І, власне, там такі пріоритети, як безпека, кордони, доступність, співпраця, охорона здоров'я. Це речі, які будуть були і будуть завжди актуальними.
Безпеку ми розуміємо в широкому значенні. Це і можливість боротися зі змінами клімату, зі стихійними лихами. А це і охорона здоров'я, це і ментальне здоров'я, це і реабілітація, яка зараз така важлива. Це і різноманітні заходи, пов'язані з підвищенням кваліфікації лікарів. Це ті речі, які не можуть просто так виникнути з нічого. Це справи, над якими треба довго працювати. І це не відбувається так, що сьогодні ти подумав, завтра маєш результат. Це та м'яка сила, яку не можна просто побудувати.
Що ви з цього приводу скажете, Павле?
Я зі свого боку може більш прагматично скажу. Наприклад, виділяється 500 000 євро, тобі їх дають, це безповоротно. Тобто ти маєш реалізувати певну програму. І ти маєш дати за це 50 000 євро. Питання: ти маєш відмовитися? Тоді не отримаєш 500 000 євро або мільйон євро, і партнер в Польщі теж не отримує. Якщо вся Україна почне відмовлятися від співфінансування, то тоді з нами просто перестануть працювати, надавати такі гранти. Це перше.
По-друге, в нас є 10 грантових програм в рамках Interreg NEXT. Три з них — це ДСНС. Це пожежні машини.Тобто машина лабораторія, аналогів в Україні немає і, наскільки я спілкувався з колегами, в Польщі теж це одні з перших таких автомобілів. Машина, яка коштує понад мільйон, я думаю, що це безпекова норма.
Третє — це наприклад, замок у Вишнівці. Це наша культурна спадщина. Ми сьогодні дуже багато говоримо про нашу ідентичність, то от, будь ласка, це не 50%, не 20, не 30, це 10%, щоб його зберегти, щоб отримати кошти. І це економічний потенціал, тому що коли тут з'являться фонтани, тут з'являться безбар'єрні доріжки, освітлення, чудовий парк, зросте туристична складова. Сюди поїдуть люди, громада отримає кошти, область отримує кошти. Тобто я рахую, що ми з 10% в майбутньому зробимо навіть не одну сотню відсотків.
Ви також хочете прокоментувати?
Я лише хочу додати, якщо йдеться про підтримку, яку програма надала Україні з початку війни, то додатково було виділено три мільйони євро на закупівлю необхідного обладнання. Це і карети швидкої допомоги повністю обладнані, це й різна гуманітарна допомога закуплена.
Давайте будемо підсумовувати. Ми говорили, що на Тернопільщині 10 проєктів реалізується в партнерстві Польща-Україна за підтримки програми Interreg NEXT. Павле, про яку суму йдеться загалом?
Понад 8 мільйонів євро.
Чи можна розраховувати на те, що гроші будуть використані по закону, хто моніторить цю частину роботи, Василю?
Ну, якщо йдеться про реалізацію проєктів, то ми як представництво, спільний секретаріат веде такий моніторинг, але це скоріше поради, добрі вказівки, як правильно реалізувати такі проєкти. Ми робимо тренінги по тому, як впроваджувати, як звітувати, як проводити закупівлі. Тому ми стараємося завжди підтримувати.
Якщо йдеться про контроль, тут ми повинні теж дивитися, щоб законодавство ЄС та законодавство України не порушувалося, щоб ці заходи були реалізовані на найкращому і ефективному рівні.
Якихось великих зашкварів за 20 років не було?
Великих не було, але певні питання виникали, якщо партнери надто надіються на себе, а не мають достатніх вмінь та навичок. Тому завжди пам'ятаємо, що немає дурних запитань, завжди треба питати, консультуватися і разом виходити з тих проблем. Ми відкриті до діалогу.
З точки зору вашої моніторингової функції, Павле?
Ну, ви знаєте, всі грантові закупівлі проводяться через систему Prozorro. І там може бути декілька складових і вони дійсно це моніторять. При реалізації на території України ми керуємося законодавством про публічні закупівлі і вже йде відповідальність згідно нашого законодавства. І теж є перевірки і моніторинг з боку правоохоронних органів.
Це виключно публічні закупівлі. Тому тут питань таких, як нераціональне використання коштів мала ймовірність, тому що все прозоро, відкрито. Ми всім партнерам говоримо, в нас все прозоро, тобто в нас ідуть виключно публічні закупівлі через тендер, ніяких прямих договорів не відбувається. Вони може не розуміють нашу систему, але знають, що в нас дійсно так є. Тому відповідальність іде за українським законодавством.
