За інформацією: Суспільне Чернівці.
Фото ілюстративне: Gettyimages
Чернівчани боргують за послугу теплопостачання понад 60 мільйонів гривень. Щоб забезпечити сплату заборгованості, теплокомуненерго укладає договори про розтермінування боргу або звертається до суду – подали понад 2 тисячі справ щодо стягнення заборгованості за попередній опалювальний період.
Якщо опісля споживачі продовжують накопичувати борг, суд може дозволити накласти арешт на майно та рахунки боржників. Суспільне Чернівці розповідає, як стягують борги зі споживачів та чи можуть вимикати тепло за борги.
Скільки боргують чернівчани
Станом на 1 лютого борг чернівчан перед теплокомуненерго становить 61 мільйон гривень. Йдеться про споживачів, які живуть у багатоквартирних будинках й мають централізоване опалення. Про це в ефірі Українського радіо. Чернівці розповів директор "Чернівцітеплокомуненерго" Олександр Корчунов.
Наразі приблизно 80-85% чернівчан сплачують за тепло. Водночас інші споживачі боргують за тепло від 1000 до 50 000 гривень.
Коли звертаються до суду
Якщо людина має тисячу гривень боргу й не сплачує його, теплокомуненерго може стягувати борг через суд. Так до суду передали понад 2 тисячі справ про несплату заборгованості за 2022-2023 опалювальний сезон.
За процедурою, теплокомуненерго надає споживачу претензію про необхідність сплати боргу, аби людина могла розрахуватися за послугу. Якщо вона цього не робить, підприємство подає до суду, який зобов'язує сплатити борг: справу передають до виконавчої служби, яка може накласти арешт на карткові рахунки чи майно боржника.
"Мешканець також має компенсувати судові витрати, які ми понесли, й сплатити заборгованість. Через державну та приватну виконавчі служби на рахунки підприємства надійшло майже 10 мільйонів гривень", – каже Корчунов.
За яких умов арештують рахунки та майно
Стягненням боргів займається виконавча служба за рішенням суду, розповіла у коментарі Суспільному адвокатка Людмила Янчук. Служба повідомляє людей про наявність боргу й пропонує добровільно його сплатити. Якщо споживач цього не робить, борг можуть стягнути з його зарплати, пенсії, карткових рахунків або з продажу його майна.
"Якщо в людини є певні карткові рахунки, на них накладуть арешт і примусово списуватимуть гроші. Якщо немає ні пенсій, ні зарплати, ні рахунків чи майна, то можуть вилучити й продати побутову техніку. Ніхто не забиратиме особисті речі чи одяг, які не можна буде продати", – каже Янчук.
Можуть також накласти арешт й продати будинок чи квартиру, але за умови, якщо це не єдине житло людини. Це можливо у разі великої суми боргу, але переважно борги стягують з рахунків, каже Янчук.
"Виконавча служба діє поступово. Перевіряє, чи людина десь працює, чи має дохід та рахунки. У виключному випадку, якщо людина не сплачує заборгованість, тільки тоді починають процедуру продажу майна, яка має бути співмірною. Наприклад, людина має авто за 50 тисяч гривень і квартиру за 500 тисяч гривень, а борг у неї на 30 тисяч, то звичайно продаватимуть авто", – каже Янчук.
За який борг подають до суду
За словами Янчук, споживач має сплачувати за комунальні послуги до 20 числа наступного місяця. Якщо цього не робить, то на нього вже мають право подавати до суду.
"Юрист отримує завдання підготувати позови. Ці позови йдуть анкетами, в яких є сума заборгованості, прізвища та адреса. Юристу дали перелік боржників по будинку й він, зазвичай, по цьому готує. Він не буде дивитися, чи у когось 100 гривень борг, чи 10 тисяч гривень. Готує по усім боржникам", – каже Янчук.
Чи можна розтермінувати борг
Якщо людина не може за один раз сплатити всю суму боргу, то може укласти договір з теплокомуненерго про його реструктуризацію. Так суму заборгованості можуть розділити на частини та розтермінувати. Такі договори уклали понад 100 людей.
"Навіть, якщо людина має тисячу гривень боргу й готова сплатити його за два-три місяці, то ми можемо укласти такий договір на будь-яку суму. Якщо дуже критична ситуація, можемо розтермінувати борг навіть на рік", – каже Корчунов.
Чи можуть нараховувати пеню за несплату
Торік у грудні уряд ухвалив постанову №1405, яка скасовує мораторій, який надавав право на відстрочку боргу за комунальні послуги. Відтепер споживачам, які не оплатили послуги за січень, можуть нараховувати пеню за кожен день протермінування. Робити це можуть з березня.
"До грудня підприємство не нараховувало ні пені, ні інфляційних витрат, але з січня [коли рішення уряду про скасування мораторію вступило в дію – ред.] підприємство має право нараховувати ці витрати й пені, які сягають 0,01% за протермінування", – каже Корчунов.
Чи можуть припинити подачу тепла до будинку
Якщо у багатоквартирному будинку усі мешканці мають борги, то теплопостачання їм можуть обмежити до технологічного мінімуму споживання. Водночас, якщо у будинку є споживачі, які оплачують послуги вчасно, вимикати тепло у всьому будинку не будуть.
"Якщо одна людина сплачує вчасно, то вона не має страждати від того, що її сусід не сплатив за теплопостачання. На жаль, система централізованого теплопостачання побудована таким чином, що від'єднати певного споживача немає технічної можливості", – каже Корчунов.
На що впливає сплата боргу
За словами Корчунова, від своєчасної слати за послуги залежить підготовка до наступного опалювального сезону та його проходження. З грошей, які чернівчани сплачують за тепло, 65% спрямовують на покриття боргу підприємства перед "Нафтогазом" за газопостачання, за інші 35% виплачують зарплату працівникам, оплачують електроенергію та купують паливо.
