Попрощалися з бійцями з Чернігівщини Дмитром Букрієм та Романом Ігнатенком

За інформацією: Суспільне Чернігів.

Захисники, з якими попрощалися: Дмитро Букрій та Роман Ігнатенко. Прилуцька міська рада / Леся Ігнатенко

З двома захисниками з Чернігівщини — Дмитром Букрієм та Романом Ігнатенком попрощалися 26 та 28 березня.

Про це Суспільному повідомили в Прилуцькій міській раді. Також інформацію надала дружина загиблого.

Дмитро Дмитрович Букрій народився 29 липня 1981 року в місті Прилуки, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався в Прилуцькій середній школі № 4, де закінчив 11 класів.

Дмитро Букрій. Прилуцька міська рада

Після навчання працював у будівельній сфері, зокрема викладав плитку на тротуарах, брав участь у будівництві та ремонті доріг.

У березні 2024 року Дмитро долучився до лав ЗСУ.

Загинув солдат Дмитро Букрій 13 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області.

Майже два роки його вважали зниклим безвісти і лише днями результати ДНК-експертизи підтвердили загибель бійця.

Поховали воїна у Прилуках. 28 березня у місті оголосили День жалоби.

У чоловіка залишилися батько, брат, сестра, син та донька.

Роман Сергійович Ігнатенко народився 4 лютого 1989 року у Ніжині. З раннього дитинства захоплювався переглядом футболу.

Роман Ігнатенко. Леся Ігнатенко"Гарно навчався у школі, мав особливий хист до точних наук. Його глибокий інтерес до спорту та гнучке аналітичне мислення призвели до того, що Роман понад 13 років пропрацював спортивним аналітиком", — згадує про чоловіка його дружина Леся.

Чоловік навчався у двох вишах: у КНУ імені Шевченка на механіко-математичному факультеті, а у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за спеціальністю "Банківська справа, фінанси і кредит". Однак вищої освіти так і не здобув.

Зі слів дружини, Роман мав виключно принципову життєву позицію, був за справедливість, тому брав участь у громадських акціях, зокрема, "Хто замовив Катю Гандзюк" та "Руки геть від Стерненка".

До лав Збройних сил Роман долучився у 2024 році. Воював на посаді оператора безпілотних систем.

У 2025 році перевіз свою дружину з дітьми із Чернігова у відносно безпечний регіон – Галичину.

Боєць тричі зазнавав поранень. Загинув Роман 4 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сіверському напрямку. На позицію він вийшов одразу після реабілітації від третього поранення.

Попрощалися та поховали Романа Ігнатенка 26 березня у Івано-Франківську, де проживає нині його дружина та діти.

У нього також залишилися батьки, які живуть у Ніжині.

Читати ще

Читати ще

Поховали чотирьох захисників з Чернігівщини — Василя Григораша, Павла Ковбасюка, Дмитра Савченка та Ігоря Федорця

Новости Украины