Він зауважує, що Захід сьогодні чомусь «продовжує думати, що з країною, яка розтоптала міжнародне право, треба грати за правилами, які є притаманними для цивілізованих країн».
Екс-міністр зауважив, що його порадувала, що МЗС Німеччини заявило, що «не буде ставити жодних означень перед прізвищем Путіна» / скріншот
Колишній міністр закордонних справ України, керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко заявив, що за висновком про те, що вибори президента Росії були нелегітимними, потрібно зробити наступний крок, сказавши, що і «переможець» цих виборів так само нелегітимний.
«Якщо брати міжнародне право, то якщо дуже огрублювати, для того, щоб провести вибори, потрібна відповідність двом критеріям: перше — має бути політична конкуренція і друге — має бути свобода преси», — зауважив Огризко під час прес-конференції щодо проведення Росією псевдовиборів на тимчасово окупованих територіях України..
Він додав, що ні того, ні іншого, за визначенням, в Росії сьогодні «немає і бути, в принципі, не може».
Відео дня
«Це означає, і про це говорять наші західні партнери, що… Дивіться: не були вибори чесними, не були вони прозорими, не були вони вільними. Тому вони нелегітимні. Ну, браво. Давайте будемо стоячи аплодувати і так далі. Але, логічно розмірковуючи, за висновком про те, що вибори були нелегітимними, треба зробити наступний крок: треба сказати, що і «переможець» цих виборів так само є нелегітимний», — наголосив екс-міністр.
У підсумку ж, зазначив Огризко, є загальні заяви.
«Ми маємо… заяву Саллівана про те, що «ну, так, вони (вибори – УНІАН) були поганими, але, а що ми можемо зробити, нам же ж треба все одно з цими людьми мати якийсь зв’язок», — додав він.
Водночас, екс-міністр зауважив, що його порадувала новина з Німеччини, де міністерство закордонних справ країни заявило, що «не буде ставити жодних означень перед прізвищем Путіна».
«Ну, от Путін, та й Путін. А хто там такий Путін — хто як хоче, так і називає. Можливо, це просто пролог до чогось адекватнішого і нормально. Але поки що це», — сказав Огризко.
На цьому тлі, зазначив керівник Центру, він доводі скептичний щодо того, чи захоче Захід зараз «дуже різко і дуже активно опонувати тим, хто закликає не визнавати Путіна легітимним керівником Росії».
«Я думаю, що і наша українська сторона в цьому плані була далеко не найкращою. Бо, звичайно, Верховна Рада видала свою заяву: прекрасно, все правильно сказано. Тільки це треба було робити рівно півроку тому. Для того, щоб українські дипломати, маючи цей документ в руках, могли обійти не по одному разу всіх, кого потрібно було, в місцевих парламентах, в місцевих урядах, в громадських організаціях і так далі. І поговорити про те, що «давайте, хлопці, думати про можливості саме такого варіанту», — сказав Огризко.
Утім, додав він, цього зроблено не було, тому зараз «навздогін воно виходить трішечки не так ефективно». Крім того, екс-міністр зауважив, що Захід сьогодні чомусь «продовжує думати, що з країною, яка розтоптала міжнародне право, треба грати за правилами, які є притаманними для цивілізованих країн».
«Що ми зараз чуємо з країн Європейського Союзу? «Ой, ви знаєте, а можливо, Росія подасть на нас в суд». Так, вибачте, не приймайте ці подання в суд. Тому що ухваліть політичне рішення, що країна-агресор не може користуватися нашими демократичними правилами. І питання знімається», — сказав Огризко.
Так, додав він, ці «вибори» ще раз підтвердили, що на Заході «продовжують думати про те, що «як би чого не вийшло».
«Десь приблизно така формула, яка не дозволяє їм зробити рішучий прикінцевий крок, який би сказав всім: «Так, ми зробили все від нас залежне. Ми просили, ми дзвонили, ми чекали, ми думали, що ви прийдете до тями. Але цього не сталося. Тому вибачайте, переходимо до інших форм спілкування», — зауважив керівник Центру.
Своєю чергою співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко, зокрема зазначила, що у цих виборів на ТОТ України було кілька особливостей, і фактично вперше на тимчасово окупованих територіях України відбулися вибори саме в такому форматі.
«Раніше відбувалися вибори після спроби анексії частини Запорізької, Херсонської, Луганської, Донецької областей, але це був формат таких, а-ля місцевих виборів. Станом на зараз ми бачимо вибори в ТОТ АР Крим і місто Севастополь, тобто старо окуповані, ново окуповані території… За даними російської ЦВК, якщо ви сумуєте всіх тих, хто голосував, мав проголосувати, кількість так званих «бюлетенів», — ця цифра становить майже 6% від всіх, так би мовити, виборців, заявлених в Росії. Тобто це не один, не півтора. Це доволі значна і потужна цифра, яка навіть, якщо б вибори в Росії, увимо таку антиутопію, відбувалися за певними стандартами, навіть сам факт голосування майже плюс-мінус 6% виборців — він би вплинув… Це усе одно були б вибори, які не є легітимними, по суті. Тому що ці цифри — вони б навіть впливали, поза тим, на цей загальний хід волевиявлення», — пояснила вона.
Серед іншого, Тищенко підкреслила, що на цих «виборах» було безпрецедентне залучення військових, і взагалі «чорна діра» через відсутність вільних спостерігачів.
Також політолог, співзасновник Нацплатформи стійкості та згуртованості Олег Саакян наголосив, що результат цих «виборів» був спотворений.
Вибори в Росії — останні новини
18 березня Центральна виборча комісія Росії заявила, що після псевдовиборів, які відбувалися 15-17 березня, було опрацьовано 100% протоколів. Виграв президентські «вибори» Путін.
Диктатору «намалювали» 87,28% голосів. Крім того, у ЦВК стверджували, що явка на псевдовибори була рекордною — 77,4%, а це найвищий показник за весь час існування країни-агресора.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті зауважив, що така «картинка», що так звані «вибори в Росії», які не сприймають серйозно демократичні держави, нібито показали «рекордну підтримку» Путіна населенням, була створена з конкретною метою.
На їхню думку, Путін намагається використати заявлені рекордні рівні явки виборців і підтримки своєї кандидатури в президенти, щоб створити інформаційні умови для затяжної війни в Україні.
