За інформацією: Суспільне Чернівці.
Полеглий Герой України Руслан Прус. Фото: Тетяна Прус
Останнє завдання Пруса
За два тижні до того, як Руслан заступив на своє останнє завдання, українські військові вже звільнили територію поблизу Часового Яру. Тоді розвідка доповіла командуванню, що росіяни можуть спробувати знову відвоювати ту територію.
Це, як кажуть хлопці, м'ясні позиції, — розповідає дружина.
Відтак командування прийняло рішення відрядити військових на утримання тих позицій. Втім двоє військових відмовились, а третій не міг піти через стан здоровʼя. Четвертий офіцер, Прус, погодився, бо не міг залишити побратимів самих.
Побратими розповідали, що вони просувались лісом, натрапили на росіян. Руслан їх (побратимів, — ред.) вивів і цим врятував.
На позиції Руслан загинув 23 травня 2023 року. Тоді уламок влучив йому в шию і за дві хвилини він помер. В останні хвилини свого життя Руслан просив побратимів переказати, що кохає свою дружину та любить дочку.
Полеглий Руслан Прус із донькою Авророю. Фото: Тетяна Прус
Перше, що зробила Тетяна, коли дізналась про гибель чоловіка — впала до доньки і подумала, якого батька та втратила. Тепер Аврора часто ходить по дому і шукає батька.
Три дні тіло Руслана пролежало на позиції. Через це його ховали у закритій труні. Тепер Тетяна каже, що заздрить тим, хто на похороні рідного зміг ще декілька хвилин провести поблизу тіла та попрощатись.
Прус — Герой України
За це завдання Прусу присвоїли звання Героя України — найвищу державну нагороду. Замість нього її отримала дружина. Це було 22 квітня 2024 року в Офісі Президента. Тетяна каже, що відчуває вдячність за те, що вчинки її чоловіка відзначили.
Але краще би він був живий, ніж була б ця нагорода.
Полеглий Герой України Руслан Прус. Фото: Тетяна Прус
Прийняли в ГУР після смерті
Прус мріяв перевестись на службу з тероборони у розвідку. Про це він не розповідав сім'ї, бо хотів всіх здивувати. За три дні після гибелі Руслана на його телефон надійшло повідомлення, що військового прийняли на службу у розвідку.
У нього дуже гарно виходило все пов'язане з розвідкою.
Прийняття втрати
Тетяна досі не прийняла втрату чоловіка. Каже, що і не прийме.
Я зараз десь з Богом говорю і запитую: "Чому ти так зробив?" Кажуть, що смерть не від Бога, але Бог міг врятувати. Як я колись молилась, то тепер я молитись не можу.
Тетяна Прус із донькою Авророю. Фото: Тетяна Прус
Читати ще
Читати ще
Жителю громади на Буковині Прусу, який загинув на війні, посмертно присвоїли звання Героя України
Читати ще
«Його частина ініціювала це звання». Історія посмертно нагородженого Героя України з Буковини Андрія Коцика
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
