За інформацією: Суспільне Чернівці.
Ігор Гангала у «Пласті». facebook / Ігор Гангала
У перший день повномасштабного вторгнення троє учасників скаутської організації "Пласт" з Чернівців долучилися до війська. Зараз там бракує виховників-чоловіків, які би займалися з дітьми. Серед них був чернівчанин Ігор Гангала. Усередині 2000-х підлітком він став частиною "Пласту" через свою цікавість до історії, а у 2022 році – частиною ЗСУ через цінності, які виховав "Пласт", і глибше розуміння присяги, яку склав на вірність Богові та Україні.
Сьогодні найстарішій скаутській організації "Пласт"– 113 років. Символічною датою його створення вважають день прийняття першої присяги у Львові.
Які навички з "Пласту" допомагають у війську, що означає присяга для пластунів та як національна організація формує патріотичне покоління – читайте у матеріалі Суспільного.
У "Пласті" з підліткового віку
Ігор Гангала дізнався про скаутську організацію з книжок. Любив читати про минулі історичні події України, про січових стрільців.
"Випадково у книгарні на Центральній площі натрапив на "Пластовий довідник". Це була моя перша книжка про "Пласт". Згодом долучився до юнацької вечірньої гімназії. Там познайомився з пластункою Таїсією Наконечною. Це був мій перший дотик до реальних пластунів".
Хлопець став пластуном у підлітковому віці. Наприкінці 2006 року Ігор привів за руку тата, аби той підписав заяву на вступ в організацію. Через два роки склав присягу. За словами Ігоря, на той момент осередок у Чернівцях активно розвивався і долучав дітей.
Ігор Гангала у «Пласті». facebook / Ігор Гангала"Я їздив у пластові табори, знайомився з дітьми, грав з ними у ігри на місцевості. Ми навчалися різних умінь. Перше моє куховарення було у таборі. Тоді я й склав свою присягу. Добре пам'ятаю, коли я варив величезний казан гречки, аби нагодувати всіх учасників табору. У тому ж таборі я вперше побачив, що таке карабін та страхувальна система, вчився надавати першу медичну допомогу і в'язати вузли, зрозумів, як відбувається пластова мандрівка".
Пізніше Ігор Гангала організовував проєкти, проводив табори та вишколи. До початку повномасштабного вторгненням був виховником – опікувався в середньому десятьма дітьми, а також зв'язковим – адміністрував роботу кількох хлоп'ячих гуртків, які були об'єднані у курінь. Осередок "Пласт" масштабувався і розвинувся з кількох десятків до більше сотні членів різного віку.
Ігор Гангала у «Пласті». facebook / Ігор Гангала"У мене назбиралося багато історій, які пов'язані з "Пластом". Коли я був юнаком, мав пройти спеціальний табір для здобуття вищого ступеня. У межах табору можна було навчитися виживати в природі – переночувати три дні у лісі. Я облаштував собі житло, нам надали мінімум продуктів — на перший час. Мені цього вистачило на два прийоми їжі. Звичайно, це було складно, але через це й цікаво. Я відшукав ожину, воду і так тоді харчувався. Нас періодично перевіряли дорослі пластуни і якраз перша така перевірка не змогла мене знайти. Я тоді дуже замаскував своє житло, бо така була вимога. Лише коли вони почали гукати, я вийшов на голос. Класна навичка, як на мене".
Ігор Гангала у «Пласті». Ігор Гангала
Цінності "Пласту" вплинули на рішення долучитися до війська
Ігор Гангала каже, що цінності "Пласту" сформували його та вплинули на рішення долучитися до війська на початку повномасштабної російсько-української війни.
"Пластова присяга має три пункти: бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовими законами. Це допомагає пластунам ставати кращими, щоби через нас ставала сильною й Україна загалом".
У перший день вторгнення Ігор був вдома. Дізнався про початок війни від друга-пластуна. Залишив дружину та кількамісячну доньку. Написав у спільний пластовий чат хлопцям, аби визначити, що робитимуть. Тоді троє пластунів з Чернівців долучилися до бригади тероборони.
Ігор Гангала з побратимами-пластунами у перші дні вторгнення. Ігор Гангала"Упродовж перших кількох днів вторгнення нам видали зброю, відправили охороняти один із мостів у області. Згодом нас розподілили по різних підрозділах. Тоді я ще думав, що ми з хлопцями будемо у одному підрозділі. Ми з ними багато пройшли, організовували заходи у "Пласті". Мене призначили у підрозділ цивільно-військового співробітництва — на той час це була ще досить нова структура у ЗСУ. В ньому ж я перебуваю досі. А хлопці, з якими я прийшов в перший день до війська, пішли своїми шляхами — один став командиром роти, інший розвиває ІТ-складову в ЗСУ. Пишаюся ними".
Пластун Ігор Гангала долучився до війська. Ігор Гангала
Ігор розповідає, що працює у штабі. За наказами керівництва був у зоні бойових дій та поблизу неї. Зокрема, їздили в Ізюм, Оскіл. Серед його завдань – організація транспортування загиблих, взаємодія з родинами зниклих безвісти, комунікація з громадськими структурами, органами влади.
"Я не стріляю і не перебуваю в окопах, але бачу тіла тих хлопців, яких привозять звідти — я теж, до речі, перевозив їхні тіла до судово-медичної експертизи у районі виконання завдань. Бачу матерів і дружин, які плачуть. Це дуже складно, хоча розумію, що не менш важливо. Я мав випадки, коли було по кілька безвісти зниклих, а родичі не розуміли, що відбувається, питали мене, чи загинув. Ситуації бувають настільки складні, що ти не можеш дати або забрати надію в родини. Нещодавно мали випадок, коли хлопця знайшли через місяць, а його вважали безвісти зниклим і, мабуть, вже думали, що загинув. Було й таке, коли думали, що хлопця притиснуло плитою і він загинув, навіть побратими підтверджували, що бачили, але через кілька днів його знайшли живим – вийшов через інші позиції".
Пластун Ігор Гангала долучився до війська. Ігор Гангала
Навички з "Пласту" допомагають у війську
Ігор Гангала каже, що "Пласт" – це демократична структура, навіть попри елементи, які прийшли з війська — шикування, форма, вишколи. У "Пласті" можна навчитися комунікувати в групі, організовувати мандрівку, розраховувати бюджет, правильно розподіляти свій і чужий час під час вишколу.
"Коли я потрапив до війська, то мені знадобилась навичка роботи з таблицями Excel — найбільше я її практикував саме під час організації роботи в "Пласті", цього і дітей навчав. У війську і в "Пласті" є схожі риси: шикування, нічні тривоги і чергування, вишколи, однострій, елементи лідерства, орієнтування на місцевості по картах. Також є схожість у викликах, які стоять перед дітьми чи вже дорослими людьми у війську, наприклад, організація побуту на новому місці. Завдяки "Пласту"я простіше сприймаю певні життєві ситуації, бо здобуваєш багато різного досвіду під час мандрівок, вишколів чи таборів. Без цього мені було би складніше у війську".
Ігор Гангала у «Пласті». facebook / Ігор Гангала
Для росту над собою в "Пласті" є Пластовий закон, який складається з 14 орієнтирів. Серед них — точність, правильне планування, економія свого ресурсу, позитивне бачення світу, розвиток своїх фізичних сил та здоров'я. Цього пластуни навчаються. Опанувавши певні навички, вони здобувають ступені — як і в ЗСУ.
"У декалозі українських націоналістів йдеться про те, що пам'ятатимеш день наших визвольних змагань та про великих лицарів. До таких великих лицарів можна віднести і пластунів, які воюють зараз чи, які, на жаль, загинули. Вони є і будуть прикладом для наслідування, як для нас, у свій час, були прикладом січові стрільці, армія УНР – всі ті, хто здобував українську незалежність у важких умовах. Пластуни боролися за Україну колись і роблять це зараз".Читати ще
Читати ще
Багато практики та без поділу за статтю: як викладають «Захист України» в осередку в Чернівцях
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
