20 червня 1911 р. було зроблено пропозицію про будівництво нового приміщення училища (орієнтовна сума витрат 11 310 руб.), витрати вирішено взяти з рахунку міських училищ Чернігівської губернії.
Будівництво розпочалось з початком 1912 р. Керував роботами голова будівельної комісії М. Шпакович. 8 лютого 1912 р. він уклав договір з міщанином А. Стеценко, що жив по вул. Козача неподалік від будівництва, про зберігання будівельних матеріалів. Ліс для будівництва учбового закладу постачали М. Ісаров та Л. Рівкін, землю, пісок та глину доставляв Е. Бабенко. Цеглу купували у Н. Бикової, залізо у Є. Винниченка та Є. Полякова, шпалери та фарби у М. Левіна. Кам’яні роботи очолив С. Ковтун, печі будував Е. Поляков (на будівництво печей потрібно 25 тис штук вогнетривкої цегли, яка коштувала 8 руб за тисячу штук). Покрівлею та внутрішніми роботами керував Г. Харченко. Всього на будівництво було витрачено 15 701 руб.
За першим проєктом площа будинку училища становила 124 кв саж. Площа приміщення за планом, розробленим будівельною комісією і затвердженою Міністерством освіти, склала 144 кв саж. У 1912 р. були збудовані: дерев’яний учбовий корпус приміщення училища на цегляному фундаменті, квартира інспектора, службове та господарське приміщення, зведено огорожу. У 1913 р. училище було реорганізоване у Друге вище початкове училище.
19 жовтня 1914 р. інспектор училища Я. Степанов доповів про необхідність обкладення приміщення цеглою ззовні та штукатурки у середині. До цього зовнішні стіни були обмазані глиною та побілені крейдою. Проте з першими осінніми дощами відкривалися щілини і будівля затікала. Всі ці роботи потребували значних коштів – 3650 руб. Було розраховано, що, взявши банківський кредит, ці затрати училище могло покрити за чотири роки. Проте будівельні роботи неможливо було закінчити, оскільки ціни на будматеріали збільшились на 150% порівняно з 1915 р. Станом на 1918 р. училища не могло розрахуватись по кредиту.
Остаточно роботи з будівництва були завершені у 1918 р., а затрати покрило Міністерство освіти. Разом з тим було заплановано зробити службове приміщення для персоналу, роздягальні для учнів, теплу вбиральню.
На початку 20-х рр. ХХ ст. школа була реорганізована в загальноосвітню трудову політехнічну семирічну, яка функціонувала до 1934 р., а з того часу існувала як середня школа. У післявоєнний час була чоловічою, з 1954 року стала змішаною. У 1984 р. приміщення знову перебудовували. Було прибудовано чотири класні кімнати, спортивний зал.
[Дж.: ВДАЧОН: Ф. 1241, Оп. 1, Спр. 83, 86]
Анастасія КОЗОРІЗ, наукова співробітниця відділу Музей археології та підземної історії Ніжина
Ніжинський краєзнавчий музей ім. Івана Спаського
Отримуйте і читайте новини ще оперативніше. Підписуйтесь на наш Telegram!
