Про що говорять кити: науковці записали звуки рідкісних тварин (фото)

Українці зустріли плавунів — один з найменш досліджених видів ссавців у світі.

За рідкісними китами спостерігали з криголама «Ноосфера» / фото Національний антарктичний науковий центр

З борту українського криголама «Ноосфера» науковцям вдалося записати «спілкування» рідкісних китів.

Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр. Зокрема, українським вченим вдалося зустріти рідкісних китів та записати їхні звуки. Йдеться про південних плавунів — це один з найменш досліджених видів китів у світі.

За словами науковців, у районі станції «Академік Вернадський» їх можна побачити дуже нечасто, але фахівці встановили, що північніше — в протоці Джерлаш є велике різноманіття морських ссавців. Зокрема, там найчастіше реєструють зустрічі з південними плавунами. Саме тому цей район обрали для проведення досліджень за участі українського судна «Ноосфера».

Відео дня

«Робота тривала за кількома напрямами. З борту «Ноосфери» вели візуальні спостереження та виконували «акустичне тралення» — запис звуків китоподібних. Окремо пошук тварин здійснювали з моторного човна, який пересувався неподалік, але обстежував бухти, які важкодоступні для великого судна», — розповіли науковці.

У перший же день роботи команді надзвичайно пощастило — вони помітили групу з 5 південних плавунів. Зустріч тривала кілька секунд, але біологи встигли зробити фото китів та передали інформацію про напрямок їхнього руху на «Ноосферу». Завдяки цьому з судна вдалося записати унікальні звуки.

Як зазначається, для запису використовували спеціальну акустичну систему. Вона складається з акустичного рекордера, вмонтованого в обтічний корпус; 180-метрового троса; крила, яке тримає корпус з рекордером на фіксованій глибині, та хвостовика, що запобігає надмірній вібрації.

У центрі пояснили, що така конструкція дозволяє робити якісні записи під час руху судна попри акустичні шуми, які воно створює.

У результаті кількох сесій роботи рекордера біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів. Попередня оцінка деяких з них показала наявність звуків не лише плавунів, а також косаток і горбатих китів. Йдеться, що попереду ще ретельний аналіз, який може виявити звуки інших морських ссавців.

У центрі нагадали, що акустичні дослідження на «Вернадському» виконуються з 2021 року. Зокрема, вчені записували різних морських ссавців з човнів, а також вели безперервні записи під час сезону розмноження тюленів Ведделла біля станції.

Також вже другий рік поспіль українські біологи з американськими колегами досліджують антарктичних китів за допомогою методу пасивного акустичного моніторингу. Декілька стаціонарних акустичних рекордерів встановлено поблизу острова Анверc, і вони працюють цілорічно.

«Завдяки таким дослідженням ми зможемо покращити знання про морських ссавців, зокрема, їхні способи комунікації. Приміром, пасивний акустичний моніторинг особливо цінний тим, що дозволяє дізнатися про сезонність перебування тварин там, де неможливо організувати постійні спостереження за участю людей. Але для інтерпретації цих даних треба мати «словник» акустичних патернів різних видів, а для антарктичних ссавців він поки не повний», — розповіли науковці.

Читайте також:

По 500 пінгвінів на полярника: чому кількість птахів біля «Вернадського» стрімко зростає

Багатомільярдні збитки: стало відомо, скільки українських лісів знищили росіяни

Це дуже позитивний процес: еколог пояснив, чому в Каховське водосховище повернулася вода

Полярники показали незвичайного морського котика у старовинному човні (відео)

Що відомо про шлях «Ноосфери» в Антарктиці

Нагадаємо, українське науково-дослідне судно — криголам «Ноосфера», який перебував в Антарктиці, нещодавно подолав важку подорож — відому страшними штормами протоку Дрейка, та дістався Чилі. Шлях антарктичної станції «Академік Вернадський» до Чилі був довжиною 1140 миль (2111 км) та тривалістю 9 днів, з яких три «Ноосфера» проходила протоку Дрейка. Цього разу протока була дуже норовливою — висота хвиль сягала 9-10 метрів, а швидкість вітру — 30 м/с.

Джерело