За інформацією: Суспільне Чернівці.
Ветеран Ігор Протопопов. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
Ігор з родиною жив за 100 кілометрів від Харкова. Спершу разом з небайдужими організував оборону у своєму районі, а потім за мобілізацією почав служити в роті охорони. Торік у березні військового перевели у бойову бригаду. Під час одного із завдань на Донеччині по позиції бійців російські військові влучили ракетою Іскандер – внаслідок удару Ігор втратив праву ногу.
"Я відчував не біль, а що щось сильно тисне на ногу. Повернув голову в сторону, а нога так збоку лежить. Відірвана. Побратим з позивним Полтава наклав турнікет і врятував мені життя. Я тоді лежав під деревом – вмерти не було страшно, але жити хотілося. В якусь мить згадав свого сина. З очей скотилася сльоза, і я сказав: "Артьомка, я тебе люблю". У ту мить я почав розуміти, що не помру", – каже Ігор.
Ігор під час служби. Фото надав Ігор Протопопов
Чоловік каже, не переживав, що втратив ногу. Розумів, що доведеться адаптуватися. Каже, найважче було лежати майже чотири місяці лікування, бо хотів якнайшвидше стати на протез.
"Я раніше ніколи не сидів й завжди був в русі. Коли лежав без ноги, то розумів, що треба намагатися рухатися. Спершу пробував робити це в лікарні: наприклад, діставати телефон, який впав під ліжко. Я зліз на коліна й дістав телефон, але на колінах було важко стояти. А ампутована нога була настільки слабка, що в якийсь момент думав, що ніколи не встану", – розповідає чоловік.
Військовий Ігор Протопопов. Фото надав Ігор Протопопов
На навчальний протез військовий став через понад шість місяців лікування, згодом опанував постійний. Каже, цей протез тілесного кольору й має непоганий вигляд, але йому хочеться протез, який би краще сприймав син.
"Хочеться, щоб це було стильно, круто, молодіжно. Спершу просив чорний протез, як "Audi 7". Довго обирав малюнок, бо в мене дитина маленька, й перші дні син дуже боявся протеза. Хочеться, щоб і він позитивніше сприймав його, і відобразити свою країну. Що я не десь там війну відсидів, а щось зміг зробити".
Ігор Протопопов приміряє новий протез. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
Примірка протезу. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
"Хлопці тішаться дизайнам, а я ними тішуся"
Зрештою Ігор обрав дизайн з поштовою маркою "Русскій воєнний корабль, іді…!". Протез з малюнком для військового зробив технік-протезист Іван Виниченко. Такі протези він почав робити нещодавно, щоб підтримати військових – виготовив вже до десятка таких. Каже, військові можуть обрати колір, малюнок чи наліпки.
"Ми працювали з одним військовим із реабілітаційного центру, і я сказав, що можу спробувати зробити для цього щось прикольне. Бачив таке у закордонних колег у TikTok. Спробував – вийшло. Хлопці задоволені, то чому б і не продовжити?", – каже протезист.
Протезист з Чернівців Іван Виниченко. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
За словами Івана, дизайнерські протези хочуть багато військових, але чомусь бояться цього. Вже коли бачать такі на комусь іншому, то звертаються й за дизайном для себе. Каже, зазвичай протези йдуть однотонні, а військовим хочеться чогось веселішого. Так були військові, які хотіли дизайни з корабликом або трансформером, бо таке люблять діти.
"Моя робота не настільки важка, як робота хлопців. Що для мене витрати зайвих 15 хвилин? Хлопці цьому тішаться, а я ходжу ними тішуся. Є різне взуття, то чому б не робити протези у різних стилях? Тим паче хлопці зараз не соромляться ходити з протезами, більше старші переживають, що подумають люди", – каже Іван.
Протезист з Чернівців Іван Виниченко. Суспільне Чернівці/Володимир Мороз
Виготовлення протезів для військових. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
Протези для військових роблять за гроші з держбюджету. А дизайн – ініціатива протезистів. каже керівниця філії протезно-ортопедичного підприємства Катерина Сербін. Процес стилізації протезів планують вдосконалити. Зокрема, друкувати на 3D-принтері накладки, щоб перекрити сталеву трубку протеза.
"На функціональність протеза це ніяк не впливає, але це стильно. З цим протезом людині ходити мінімум рік. У нас вже є людина, яка готова робити накладки. Потрібно лише змоделювати її", – розповідає Сербін.
Керівниця філії підприємства з виготовлення протезів Катерина Сербіна. Суспільне Чернівці/Ольга Галіцина
Читати ще
Читати ще «Бракує юридичної допомоги і з вибором протезистів». Військові, які реабілітуються на Буковині, про досвід протезування
Читати ще Протез відчувають, як власну ногу: у Чернівцях фонд боргує понад 80 тисяч євро за операції з протезування військовим
Читати ще «Іноді на нас дивляться, як на хворих»: військові про те, як не слід реагувати на людей з протезами
Читати ще Сім місяців вчився ходити на протезі — історія військового, якого виписали з реабілітаційного центру на Буковині
Читати ще «Тепер я — залізна людина». Історія херсонця, який після 9 років війни втратив ноги й освоює протези на Буковині
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
