Дефіцит робочих рук в умовах загальної мобілізації, жорсткі державні обмеження, що торкнулись роботи підприємств-експортерів, та «кошмаріння» бізнесу рейдерами, а подекуди і правоохоронцями.
Це основні проблеми, які були підняті під час робочої зустрічінародної депутатки України, голови парламентської спецкомісії по захисту прав інвесторів, секретаря Національної інвестиційної ради Галини Янченко разом із народним депутатом від Черкащини Віталієм Войцехівським та представниками місцевого бізнесу, що відбулась сьогодні в Черкасах.
Зранку Галина Янченко відвідала два підприємства на Золотоніщині, які піддавались рейдерським атакам, і які спільними зусиллями вдалося повернути законним власникам, — «Еконія» та «Красногірський олійний завод». «Еконію» вдалося відбити від рейдерів два роки тому, а «Красногірський олійний завод» — у квітні цього року.
«Ми практикуємо проведення таких круглих століву регіонах для того, щоб почути, які проблеми має місцевий бізнес з перших вуст. Війна – це страшний стрес, і для бізнесу в тому числі. І обставини, в яких сьогодні доводиться працювати підприємцям – значно змінились. Мета, яку ми ставимо для себе: ідентифікувати найбільш гострі проблеми, викликані війною, та спільно з бізнесом знайти оптимальні рішення. Адже в цих умовах в урядових кварталах можуть не володіти усією інформацією, тому це додаткова можливість підняти якісь нагальні питання», — зазначила Галина Янченко.
Окрім нападу рейдерів, від якого вже під час війни постраждав «Красногірський олійний завод», черкаський аграрний бізнес поскаржився і на переслідування правоохоронців. Директор СТОВ «Агрофірма «Маяк» Олексій Васильченко звернув увагу на ситуацію із його підприємством, яке свого часу скористалось програмою державної підтримки галузі тваринництва, а саме відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам 30% вартості будівництва та реконструкції підприємств зі зберігання та переробки зерна.
«Ми отримали 10 млн. грн. державної підтримки. Однак згодом до нас прийшли слідчі СБУ і звинуватили у розкраданні грошей. Більша частина «перевищення» кошторису, на думку слідчих – це безпідставно завищена заробітна платня будівельників. Адже згідно з рекомендаціями якогось державного органу, вона мала складати близько 8 тис. грн. на місяць, а підрядник платив людям аж по 14-16 тис. грн. Нам відкрито пропонували «вирішити питання в СБУ та прокуратурі», мовляв, «треба поділитись». Всі аргументи, що ми не могли красти самі в себе, – не діяли. Тому хотіли б запропонувати державним органам супроводжувати програми фінансування. Щоб у їхніх учасників потім не виникали проблеми з правоохоронцями», — зауважив Олексій Васильченко.
На це Галина Янченко підкреслила, що останнім часом, чим більше вона заглиблюється у практику роботи правоохоронних органів, тим сумніше їй стає.
«Ми зрозуміли для себе, що якщо правохоронні органи не можуть адекватно діяти в рамках своїх повноважень, то ці повноваження їм треба обмежувати. Це сумно, але інакше ми не збудуємо цивілізовану країну. Ми з колегами зареєстрували законопроект, яким збираємося суттєво урізати повноваження правоохоронців, хоча б з проведення обшуків, зокрема врегулювати питання вилучення майна при обшуках, адже часто вилучають готівку, і її потім важко або й неможливо повернути. Також хочемо, щоб правоохоронці не мали права вилучати техніку, а якщо і вилучали, то не мали права тримати в себе більше 60 днів. Є й інші важливі зміни, і я сподіваюсь, ми цей законопроект приймемо, хай навіть у дещо компромісному варіанті, однак за ключові статті будемо боротись як леви», — запевнила народна обраниця.
Іванна Парета, представник ТОВ «Альтера Ацтека Мілінг Україна», підняла два наступних надзвичайно важливих питання: можливість бронювання працівників та зняття валютних обмежень для підприємств-експортерів, які власне, цю валюту державі і заробляють.
«Є проблеми, а є дилеми. Мобілізація – це дилема, бо ми б хотіли якось убезпечити працівників підприємств, однак інтереси держави тут важливіші. Ми намагаємося впливати на це питання, і час від часу порядок бронювання працівників змінюється, вдосконалюється. Стосовно валютних обмежень, то ми регулярно піднімаємо питання перед Національним банком, що потрібно по троху відкручувати гайки. Нацбанк наполягає на обмеженнях, бо це тримає гривню, що є критично важливим для економіки. Однак ми вже бачимо послаблення, зокрема, по відшкодуванню ПДВ, і сподіваємося, що процес триватиме, коли ризики обвалу гривні зменшаться», — відповіла Янченко.
Було піднято і питання молочної галузі, стосовно якої нині в парламенті розглядається кілька несприятливих законопроектів.
«Сьогодні до мене з пропозиціями з приводу регулювання галузі звернулись представники Групи компаній «Молочний Альянс», тож пропоную разом напрацювати правки до вказаних законопроектів і внести їх до парламенту найближчим часом», — запропонував Віталій Войцехівський.
Він також нагадав, що у Верховній Раді сьогодні працює багато молодих та ініціативних парламентарів, які готові оперативно реагувати на виклики суспільства і вирішувати проблеми в законодавчій площині.
«У нас є яскраві приклади того, як швидко і якісно вирішувались суспільні виклики. Зокрема, ви, мабуть, чули про програму «Прихисток»: коли в регіон приїжджали внутрішньо-переміщені особи, то люди, які їх прихистили, по цій програмі отримували державні відшкодування. У перші місяці війни це було дуже важливо. І Галина Янченко є одним із авторів цієї програми. Тому подібні зустрічі важливі, і ви можете ставити конкретні завдання, а ми готові вислухати і вирішувати їх, адже розуміємо, як багато сьогодні залежить від вас, бо частина бізнесу з південних, східних регіонів, практично припинили роботу, тож ми маємо максимально зосередитись на підтримці тих, хто продовжує працювати», — наголосив Войцехівський.
На завершення Галина Янченко, як сама зауважила, дозволила собі трохи відійти від злободенної конкретики і додати «філософії».
«Мені б дуже хотілося, щоб після перемоги ми як суспільство для себе усвідомили, що у нас мають бути нові герої. Зараз, під час війни, у нас герої ЗСУ. Під час обстрілів і руйнування інфраструктури у нас героями також стали енергетики. А після війни ми б хотіли, щоб такими героями в нас стали підприємці, бо вони створюють робочі місця і працюють на відновлення економіки. Після перемоги в нас з’являться нового рівня проблеми, і відповідно, нового рівня завдання для держави. Ми будемо говорити не про відбудову країни, не про вкладання коштів у будиночки, у яких нікому буде жити, а а про відновлення. Тож необхідні будуть потужні вкладення в економіку. Людям, а це близько 700 тисяч демобілізованих військових, чотири – шість мільйонів біжанців, будуть потрібні, в першу чергу, робочі місця. Уже потім, як вони матимуть роботу, вони знайдуть, де жити. Але робота – це першочергово. І відповідно, нашими героями мають стати підприємці, роботодавці. Це нові умови суспільного договору, який маємо прийняти», — резюмувала Галина Янченко.
