Фото: УНІАН
Українці завжди були запасливими, але війна поставила цю звичку майже в ранг «нової релігії». Сухарі та печиво, консерви та сушіння, борошно та крупи, сухофрукти та згущене молоко – тепер все це зберігається в наших шафах у серйозних кількостях, причому упаковане так щільно, що ми вже й не пам’ятаємо, що засунули у той дальній кут і приперли стопкою банок тушонки.. Але про це нам нагадує харчова міль, що періодично пролітає.
Що ж варто запасати, як усе це зберігати, коли оновлювати і як проводити ревізію? KP.UA відповіла на найактуальніші продуктові питання.
1. Що запасати?
Минулого року про те, які продукти запасати улихоліття, ми писали вже сотні разів. Якщо говорити про продукти тривалого зберігання, готові до вживання, то їх у загальному випадку можна розділити на кілька великих груп:
🧃різні консерви (рибні, м’ясні, овочеві, бобові); 🍝продукти з розряду «просто додай води» (супи в пакетах та брикетах, порошкові пюре, пластівці); 🥟готові макаронні, овочеві, зернові або бобові страви з м’ясом, які можна їсти без термічної обробки; 🥨борошняні несолодкі вироби (хлібці, сухарі, крекери, сушіння); 🥐солодощі (солодке печиво, бісквіти та кекси тривалого зберігання, карамель, шоколад, сухофрукти, халва, мед, згущене молоко).
Але це продукти на кризу: щодня консервами та сухарями, живучи у своєму будинку, все ж таки харчуватися не будеш. Тому, крім їжі, готової до вживання, не завадять базові продукти тривалого зберігання: борошно, олія, томатна паста, крупи, макарони, спеції, сухі дріжджі, чай, кава. А також сіль, перець та гірчиця, оскільки за їхньою допомогою можна «врятувати» інші продукти.
Повний список продуктів, які потрібно запасати у воєнний час, ми публікували тут.
2. Як розрахувати?
Люди з досвідом життя в окупації кажуть, що першими з магазинів зникають борошно, цукор, дріжджі, олія. Як бачимо, це ті продукти, які можуть зберігатися досить тривалий час, але це зовсім не є підставою для того, щоб переносити до себе в шафу борошно з сусіднього магазину. Адже якщо в ній заведеться міль, доведеться викинути не тільки борошно, а й, найімовірніше, крупи, цукор, що стоять по сусідству, і т.д.
То скільки ж купувати? Обізнані люди радять робити запаси з розрахунку 2-3 місяців і в міру використання поповнювати. Тобто для того, щоб зробити приблизний розрахунок, потрібно хоча б приблизно визначити місячне споживання різних груп продуктів і помножити цю цифру на 2 або 3 залежно від обставин, матеріальних можливостей та вашого ступеня тривожності.
Наприклад, якщо в місяць ви витрачаєте пляшку соняшникової олії та кілограм цукру, то в запасі повинно бути дві, максимум три пляшки олії та 2-3 кіло цукру. А якщо у вашій родині готові їсти макарони день і ніч, а зварена склянка гречки нудиться в холодильнику кілька днів, то запас макарошок має бути значним (бажано купувати різні макаронні вироби, з різним складом і від різних виробників), а ось гречку можна не купувати Зовсім, який би ажіотаж навколо неї не діявся.
Крупи купуємо не дефіцитні, а ті, що любимо. І перевіряємо – чи не завелася моль. Фото: УНІАН
3. Як зберігати?
Декілька загальних рекомендацій допоможуть зберегти продукти максимально тривалий термін.
Соняшникову олію потрібно зберігати у темному місці, кришку обов’язково закривати одразу після використання.
Борошно, крупи та цукор – у сухому прохолодному місці. Якщо на балконі у вас досить прохолодно та сухо, це може бути гарним варіантом для зберігання.
Овочі та фрукти можна зберігати у висувних ящиках холодильника, попередньо застеливши їх паперовими рушниками. Рушники продовжать їхнє життя навіть у разі постійних відключень холодильника – вони вберуть зайву вологу.
Щоб зберегти відкриті томатну пасту та соуси у скляних банках, потрібно з внутрішнього боку змастити кришку звичайною гострою гірчицею – у такому разі томатна паста не запліснявіє місяцями.
Вершкове масло відмінно збережеться без холодильника, якщо його перекласти в скляну банку та залити солоною водою.
Сир без холодильника збережеться у паперовому або лляному рушнику, змоченому в солоній воді. Загорнувши сир у такий рушник, можна покласти його в пакет чи контейнер.
Будь-яку зелень — від кропу і петрушки до листового салату — потрібно помити, висушити і скласти в банку з кришкою, що закручується. Так зелень збережеться 7-10 днів навіть у відключеному холодильнику.
Свіже м’ясо без холодильника можна зберегти на кілька днів, обмазавши його гірчицею або добре обсипавши сіллю та перцем.
Приготовлену їжу зберігайте в прозорих контейнерах, щоб при відключеннях світла не стояти в роздумах перед відкритими дверцятами холодильника, а швидко взяти, що вам потрібно, і закрити їх.
4. Як часто проводити ревізію?
Ревізія продуктових запасів потрібна, щоб, по-перше, не пропустити, коли продукти тривалого зберігання зіпсуються, а по-друге, не купувати зайвого.
Періодичність ревізії кожен визначає собі самостійно – це залежить від обсягів ваших запасів і швидкості споживання. Це можуть бути 2-3 тижні або навіть місяць.
Під час домашньої ревізії дотримуємося кількох простих правил:
Витягуємо з продуктової шафи абсолютно все, щоб переконатися, що ви за минулі три-чотири тижні ні про що не забули. Якщо при цьому вилетіла міль, обов’язково шукаємо її джерело. Продукти, термін придатності яких закінчиться до вашої наступної ревізії, ставимо на окрему полицю – їх треба з’їсти насамперед. Продукти дуже тривалого зберігання, які вже зберігалися у ваших запасах, виставляємо вперед, а щойно куплену муку і гречку — в далекий ряд. Так ви уникнете ситуації, коли будете постійно їсти щойно куплені продукти, а якісь крупи та консерви зберігатимуться в далеких кутах місяцями. Визначаємо, які запаси треба поповнити, а які виявились зайвими.
За банками тушонки слідкуйте ретельно — бутулізм не спить. Фото: УНІАН
5. Як оновлювати?
Як говорилося вище, залежно від використання запаси треба поповнювати. Здавалося б, тут усе очевидно: з’їли два кіло гречки, три банки кукурудзи та п’ять банок тушонки – докупили два кіло гречки, три банки кукурудзи та п’ять банок тушонки. Такий підхід найпростіший і очевидний, але невірний.
Основне правило правильного та раціонального харчування полягає в тому, що воно має бути різноманітним. Якщо день у день їсти одне й те саме, то є ризик якимись поживними речовинами та мікроелементами себе перегодувати, а якимись недогодувати. Та й набридне одноманітна їжа дуже швидко.
Тому намагайтеся урізноманітнити своє харчування хоча б у межах однієї групи продуктів: замість свинячої тушонки купіть яловичу чи курячу, замість консервованої кукурудзи – горошок, квасолю чи лечо, замість гречки – рис чи пшеничну кашу.
Водночас по можливості намагайтеся все ж таки готувати не з напівфабрикатів і консерв, а зі звичайних базових продуктів. Пам’ятайте про те, що готову до вживання їжу правильніше залишити на крайній випадок: місяцями їсти такі продукти не можна.
