За інформацією: Суспільне Чернівці.
Загибла медикиня Марія Чурікова. Facebook/Чернівецька обласна клінічна лікарня
"Під час відпочинку переживала за бійців на позиціях"
Марія доєдналася до чернівецької 107 бригади тероборони. За час служби пройшла багато "гарячих" точок, а найдовше перебувала під Бахмутом. Про службу рідним не розповідала, бо не хотіла, щоб вони переживали. Повідомляла лиш приблизну область та надсилала світлини місцевості й тварин.
Як медик Марія виконувала різну роботу: працювала як на позиціях, так і в стабілізаційних пунктах, вела поранених від окопів до лікарні, розповів побратим медикині з позивним Логіст. Втім розуміла, що порятунок людини найбільше залежить від першої допомоги, тому намагалася більше перебувати в окопах разом з побратимами.
Своїм досвідом ділилася з іншими медиками та консультувала, як краще надавати допомогу товаришам. Знала їхні історії хвороб та які ліки краще призначити.
"Вона була цілеспрямованою й зарядженою на роботу. Постійно перебувала на зв'язку. Навіть під час відпочинку переживала за людей, які були на позиціях, та їхнє здоров'я. Як будь-який медик, як будь-хто з нас", – каже Логіст.
Загибла медикиня Марія Чурікова. Facebook/Чернівецька обласна клінічна лікарня
"Хлопці порівнювали: "Вона мовчить — і я не маю права кричати""
Останній рік медикиня служила на Луганщині. Там під час однієї з евакуацій потрапила у кільце – її з побратимами обстрілювали російські військові. Напередодні один з бійців отримав уламкові поранення ніг й не міг ходити.
Марія вийшла на цю позицію й надала йому допомогу. Але коли евакуаційна група несла пораненого у безпечне місце, їх виявив російський дрон. Він скинув боєприпас позаду групи – ближче до Марії, яка "замикала" групу.
"Поранених з одного стало шестеро. Найбільше осколків отримала Марія, але вона продовжила керувати хлопцями, які надавали допомогу їй та іншим. Дуже допоміг багі, на якому їх швидко доставили з поля бою. Вона дуже маневрова й швидко вивезла з-під прицільного вогню", – каже Логіст.
Логіст сам є фельдшером медичного пункту й разом із санітарним авто був готовий надавати медичну допомогу евакуйованим. Він допомагав стабілізувати Марію та інших бійців, поки їх везли до стабілізаційного пункту – там важкопораненим могли надати хірургічну допомогу.
У Чернівцях прощалися з медикинею Марією Чуріковою. Суспільне Чернівці/Володимир Мороз
"Ми бачили, що в неї бокове поранення, осколки зайшли всередину. Коли стабілізували її, то дивилися до інших бійців. Вони сиділи з боку й бачили, як Марія стійко стримує біль. Самі мовчали й кожен сидів та порівнював: "Вона мовчить, і я не маю права кричати"", – каже Логіст.
Це сталося на початку липня. Спершу Марію госпіталізували в шпиталь у Харкові, а потім перевезли до Києва. Рідним повідомили, що один з осколків потрапив у печінку й у жінки відмовили нирки. Апарат підтримував життєдіяльність Марії, розповідає донька Ольга.
"Перші три дні вона була в сильній паніці. Думала, що перебуває в лікарні три місяці, її зараз вилікують і повернуть назад – в саме пекло. За ці понад два роки вона дуже втомилася, бо майже постійно перебувала на "нулі". Потім вона почала оживати на очах. Казала, щоб приносили їй кросівки, бо вона вже хоче ходити", – розповідає Ольга.
Ольга Чурікова. Суспільне Чернівці/Володимир Мороз
"Медики живим коридором зустрічали колегу"
Марію планували перевести до лікарні Львова – там родина могла бути з нею, поки жінка не одужає. Ольга розповідає, коли повернулася в Чернівців, мати перестала відповідати на дзвінки, а потім її телефон вимкнули. Згодом дізналися, що стан жінки погіршився. В дорозі до Києва рідні отримали дзвінок від лікарів про те, що Марія померла. Це сталося 16 липня.
"Їй ставало краще. Вона думала, що вже все добре й була готова вставати й бігати. Що вже може повертатися додому. Коли нам сказали це, то ми просто зупинилися з татом біля узбіччя й обоє плакали. Вперше в житті бачила його сльози", – розповіла Ольга.
Марії було 50 років. Її поховали на Центральному кладовищі Чернівців. Вздовж головної вулиці міста та повз обласну лікарню, де працювала жінка, медики утворили живий коридор. Зустрічали полеглу колегу з квітами та лампадками, ставали навколішки перед траурним кортежем.
Живий коридор, яким зустрічали траурний кортеж Марії Чурікової. Суспільне Чернівці/Володимир Мороз
На кладовищі Ольга отримала нагороди матері за службу. Зараз дівчина навчається в медичному коледжі й теж планує стати медиком.
"Мене дуже надихнула моя мати. З дитинства казала, було б добре, якби і я стала медиком. Й у школі я зрозуміла, що це моє. Можливо мені від неї передався характер – щоб якось допомагати людям. Вона справді була доброю й нічого не потребувала натомість. Я б навіть сказала, що була моїм героєм".Читати ще
Читати ще Захищав Бахмут та брав участь у спецопераціях ГУР: спогади про загиблого розвідника з Чернівців Бараніцького
Читати ще Як священник з Чернівців проживає похорони військових
Читати ще Був готовий шукати тіло: буковинський аеророзвідник Погорений втратив батька на війні
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
