Любов Клименко. Суспільне Дніпро
Зсув на житломасиві Тополя, 1997 рік. Фото з особистого архіву Любові Клименко
Любов Клименко перебувала в одній з квартир на сьомому поверсі. Каже — прокинулась від крику сина. За вікном побачила: першим у вирві опинився дитсадок. Згодом почала руйнуватися дев'ятиповерхівка на Панікахи.
"З нашого будинку ніхто не загинув, бо я сама ці списки писала. А загинув… Це точно знаємо, бо ми бачили, як один старий чоловік, не з нашого будинку побіг в гараж, — стара якась машина, він хотів вивезти ту машину… І накрило", — розповіла Любов.
Зсув на житломасиві Тополя, 1997 рік. Фото з особистого архіву Любові Клименко
О 10:00 ранку обвалилося ліве крило школи. Навчальний рік тоді вже скінчився — людей у приміщенні не було.
Площа вирви після зсуву становила три гектари, глибина — 20 метрів, каже Сергій Головко.
"Перед початком будівництва взагалі жилого масиву Тополя підземні води були на глибині десь близько 30 метрів. Схил був сухий, ніяких загроз не було. А в міру будівництва будівель, водопостачання, водовідведення, – воно поступово приходило в якусь несправність. Проходили деформації, і на момент аварії, 1997 року, рівень води був на глибині від 2 з половиною до 3 метрів від поверхні", — каже професор Академії будівництва й архітектури Сергій Головко.
Зсув на житломасиві Тополя. Фото з особистого архіву Любові Клименко
Тоді місцева влада евакуювала три тисячі жителів навколишніх будинків. Ввечері лише на декілька годин людям дозволили зайти в квартири та забрати необхідні речі, пригадує Артем Костюк. На той момент йому було 12 років.
"Всю ніч ліфти не працювали. Це доволі таки цікаві види були, коли люди з 16-го, 14-го поверхів кидали вузли, ковдри, килими й так далі", — згадує він.
Артем Костюк. Суспільне Дніпро
Люди з речами на вулиці . Фото з особистого архіву Любові Клименко
Того ж дня на місці почали працювати десятки фахівців, пригадує Сергій Головко. Найважливішим завданням було — зупинити зсув. Працювали декілька тижнів.
"По суті це була ґрунтова маса, яка пливла, і зупинити її було досить складно. Частково будівлі були виконані на палях, це дозволило якоюсь мірою стримати зсув і почати роботи. Роботи ще ускладнювалися тим, що вся оця маса ґрунту накопичилась внизу балки, де є струмок, там утворилося ціле озеро, ситуація з кожним днем погіршувалась", — каже він.
Зсув на житломасиві Тополя, 1997 рік. Фото з особистого архіву Любові Клименко
Наслідки техногенної катастрофи, каже Сергій Головко, усували ще декілька років. Протягом 1997 року до навколишніх будинків повернулися люди.
"Якщо відбулося таке явище, то будівлі, які навколо розташовувались теж отримали якісь деформації. Як правило — це крени споруд. І довелося займатися потім цими будівлями, відновлювати, частину вирівнювати. Зараз на жилому масиві Тополя таких явних проявів от таких зсувних процесів, ерозійних процесів, суфозії, ну практично не спостерігається", — каже фахівець.
Сергій Головко. Суспільне Дніпро
Нині на місці вирви — автостоянка, нову школу збудували в сусідньому мікрорайоні. Людей, каже Любов Клименко, розселили по всьому місту — гроші виділила місцева влада.
"Коли до мене перший раз друзі приїхали, вони там сіли на лавочці й заплакали. Тому що дуже гарний будинок у нас був, і місце таке", — згадує очевидиця події Любов Клименко.
Автор — Андрій Незнаєнко
