Лише Великдень та прив'язані до нього свята відзначатимуть за старим стилем.
Дві українські церкви переходять на Новоюліанський календар. Відтепер православні ПЦУ і греко-католики святкуватимуть Різдво не 7 січня, а 25 грудня. Харківська єпархія ПЦУ готується до життя по-новому.
З 2017-го року у православних України було два Різдва, і обидва вихідні дні — 7 січня за Юліанським календарем та 25 грудня — за Григоріанським та Новоюліанським. Довгий час грудневе Різдво називали католицьким, бо цього ж дня його святкують і католики. Але більшість православних церков світу, за винятком російської, грузинської, cербської та кількох інших, давно живуть за Новоюліанським календарем та відзначають Різдво в один день із католиками і протестантами. Тепер до цієї більшості приєднується і Україна. Рішення про перехід на новий календар ухвалили на архієрейському соборі 23 травня.
Почали ще минулого року
З 1 вересня 2023 року Православна церква України впроваджує новий календар. Іще взимку таке ж рішення ухвалила Греко-католицька церква України. Змінюються дати не лише Різдва, а й інших свят, окрім Пасхалії.
Нерухомі свята — ті, які щороку випадають на одну й ту ж саму дату — зміщуються на 13 днів: день Святого Миколая тепер святкуватимуть не 19-го, а 6-го грудня, Водохреща — 6-го, а не 19-го січня і так далі. Є інші християнські свята, які відзначають за місячним календарем — так звана Пасхалія або свята, які пов’язані з Пасхою. Великдень завжди припадає в неділю, а дата святкування визначається від першого весняного повного місяця (див. інфографіку). Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий, точніший без врахування Великодня називають Новоюліанським календарем.
Рішення про перехід на новий календар ПЦУ ухвалила на архієрейському соборі — зібранні усіх єпископів. До цього кілька років обговорювали та чекали слушного моменту. Ще кілька років тому предстоятель ПЦУ Єпіфаній казав, що на такий перехід знадобляться роки. Але війна пришвидшила всі процеси.
«Торік я казав, що потрібен час, потрібно кілька років. Але у зв’язку з війною ми бачимо, що цей процес відбувається дуже швидко і динамічно. Тому ми реагуємо на запит наших вірян. Згідно з опитуваннями, зараз кількість тих, хто хоче змін, можливо, навіть більша, ніж тих, хто хоче залишитися на старому стилі», — заявив голова церкви в ефірі телемарафону 6 січня 2023 року.
Інфографіка: Вадим Павленко/UA-NEWS.in.ua
Архієпископ Харківський і Слобожанський Митрофан теж був на соборі і голосував за те, аби перейти на новий календар, але перед цим, каже, порадився зі священниками та паствою.
«Спочатку я був насторожений, думав, як це в нас на Слобожанщині сприймуть. Але ми мали пробний рік минулий, коли Різдво служили і 24 грудня, і 6 січня. Було дуже багато людей на богослужінні 24 грудня, які приходили до храмів і вже віталися «Христос Рождається». Тому Харківщина, Слобожанщина потихеньку сприймає це», — розповів UA-NEWS.in.ua очільник єпархії.
За словами владики Митрофана, минулого року в Богодухові різдвяна служба проходила 25 грудня і багато прихожан приїхали аж з Харкова. Настоятелі більшості храмів підтримали перехід на новий календар, а в одній парафії навіть заявили: якщо Синод не ухвалить рішення, то вони все одно користуватимуться новим календарем.
Остаточний перехід ще має схвалити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. Але митрополит Єпіфаній не сумнівається в позитивному рішенні.
Перехідний період для свят та Московського патріархату
За словами архієпископа Митрофана, ніякого примусу щодо переходу для парафій на новий календар не буде — ті, що вагаються, можуть святкувати Різдво за старою датою, як і інші свята. Скільки цей перехідний період триватиме, в ПЦУ ще не визначили, але впевнені — недовго.
Верховній Раді та президенту доведеться вносити зміни в закони та постанови щодо вихідних. Адже Різдво 7 січня та Покрова 14 жовтня — офіційні вихідні. ПЦУ разом з греко-католиками готує звернення до парламенту та президента з проханням перенести вихідні на державні свята, втім, це не терміново — під час воєнного стану майже всі державні вихідні скасовані.
Для більшості православних церков у Харківській області поки що нічого не зміниться, оскільки Православна церква України має набагато менше парафій, ніж Українська православна церква (раніше вона належала до Московського патріархату, але зараз ієрархи стверджують, що розірвали зв’язки з Москвою). У ПЦУ — 30 парафій, а у УПЦ (колишньої МП) — 231. Щодо кількості прихожан зараз сказати важко. За словами владики Митрофана, за час повномасштабної війни до ПЦУ перейшло багато віруючих з УПЦ, чого не скажеш про священнослужителів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще в одній громаді на Харківщині хочуть створити парафію ПЦУ
«Стільки людей, скільки було цього року в нас на Пасху, ніколи не було — це казали і ті священники, що вже по 30 років служать. Ми очікуємо, що священники будуть переходити до нас з УПЦ, почнеться приєднання до ПЦУ, тому ми поки не створюємо нових громад. Йдуть розмови, але поки що священники бояться, вагаються. Це дуже важко, бо вони роками розказували, що наша церква неканонічна і неблагодатна, а тепер їм треба буде пастві казати, що все навпаки», — розповідає владика.
За його словами, усі священники, які погодяться приєднатись до ПЦУ, лишаться далі служити у своїх храмах зі своєю паствою. Утім, конкретних перемовин про перехід в Харківській області зараз не ведуть.
