Війна загартувала багатьох українців і зараз, як ніколи, важливо піклуватися про своє ментальне здоров’я і говорити з психологами про те, що турбує, щоб мати сили продовжувати боротьбу й «вижити» ментально.
Проте у людей є проблеми, які «родом з дитинства».
Час від часу ми публікуємо на нашому сайті розмову з ніжинськими психологами: різні питання, які турбують наших читачів, відповіді та поради фахівців.
Ось одне з таких запитань: «Доброго дня! У мене є питання до психолога, можливо воно здаватиметься банальним чи не зрозумілим, але я не люблю людей, в душі я їх сторонюсь і боюсь. Колись, ще в шкільні роки пережила булінг від своїх найкращих подруг і це наклало відбиток на все моє подальше життя. Зовні – наче все нормально, але всередині у мене чітко заклалося відчуття того, що люди – це зло, це підлість, заздрість і плітки. І при спілкуванні з людьми завжди відчуваю внутрішній опір і наче попередження: стоп! Це небезпека! Не довіряй – бо зрадять! Як мені правильно поводитися з такими відчуттями, як поводитися з людьми?»
MYNIZHYN.com поговорив про це з кандидатом психологічних наук, доцентом НДУ ім. М. Гоголя; практичним психологом Олександром Пісоцьким
Якщо бути лаконічним, булінг – це цькування, висміювання, бойкотування особистості у певній спільноті, що може бути пов’язано із її неприйняттям групою (зумисно не приймають, ображають, шантажують, знущаються тощо; це психологічний і фізичний пресинг, агресія по відношенню до особи). На сьогодні доведено, що ті люди, які відчули на собі булінг у дитинстві, нерідко відчувають його наслідки й у зрілому віці.
Як це помітно? Насамперед, втрата довіри до світу (відсутні почуття безпеки на емоційному та психічному рівнях), немає впевненості у собі, з’являється надмірна чутливість до подій, втрачається можливість ефективно підтримувати соціальні стосунки, нерідко спостерігаються депресія, суїцидальні думки та поведінка, розлади харчування. Це має місце тоді, коли вчасно не зреагували на ситуацію булінгу, не було надано необхідної допомоги.
З чого варто почати
Для подолання наслідків дитячого булінгу у дорослому віці можна скористатися наступними способами:
- визнайте своє минуле, усвідомте цей факт: нерідко особа часто применшує вплив булінгу на себе, відкидають його або вдають, що нічого подібного не було (це трапилося з іншими, в іншому житті). Початок процесу зцілення розпочинається після прийняття самого факту, що він мав місце у житті, а також визнання того, що особа не несе за нього відповідальності;
- встановіть контроль у дорослому віці: розпочніть своє відновлення, взявши контроль над власними думками, емоціями та діями, якщо відчуття безсилля та безпорадності перенеслися у доросле життя;
- визнайте свою цінність і достоїнство: булінг часто призводить до знецінення себе, втрати віри у свої можливості, зниження самооцінки. Варто переосмислити негативну інформацію (брехні, наклепи) та замінити її правдивою, такою, що підкреслює вашу цінність, те ким ви є насправді;
- вивчайте, щоб зрозуміти, психологію булінгу: це стане у нагоді при осмисленні того, чому ви стали жертвою булінгу та як це вплинуло на ваше життя;
- вивчайте психологію стресу: це допоможе у пошуку здорових способів подолання стресу, спричиненого булінгом, що може зробити вас більш стійкими, тому ви не будете відчувати себе пригніченими негативним досвідом;
- намагайтеся не уникати соціальних контактів, щоб отримувати підтримку зовні
Подолати це явище самотужки практично неможливо. Потрібно тривалий час працювати над собою, спілкуватися із психологом, щоб засвоїти необхідні інструменти та стратегії для подолання цих викликів. Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram
Viber
Facebook
Instagram
