За інформацією: Суспільне Чернівці.
У хоспісі облаштували скляну терасу, щоб діти спостерігали за природою. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
У кризовому центрі "Місто добра" в Чернівцях облаштовують хоспіс для важкохворих дітей. Там буде тераса зі скляною стелею та стінами, щоб діти могли спостерігати за природою.
Хоспіс не замінить повноцінну медичну допомогу як у лікарні, але там зможуть реабілітувати та спостерігати за дітьми. Зокрема, проводити частину маніпуляцій заради яких зараз щоразу дитину шпиталізують. Коли її везуть до лікарні та розлучають з батьками — вона переживає стрес. Такі випадки хочуть мінімізувати. Будівництво хоспісу майже завершили, але ще потрібні гроші на ліфт та обладнання. Хоспіс для паліативних хворих — новий напрям у "Місті добра". Суспільне Чернівці розповідає, як його облаштовують.
Навіщо у "Місті добра" облаштовують хоспіс
У "Місті добра" загалом перебувають 210 дітей. Серед них є десять важкохворих лежачих та понад 30 паліативних, зокрема з діагнозом ДЦП та з онкологічними захворюваннями. Керівниця кризового центру Марта Левченко каже, що це багато, бо наразі для них немає окремого простору та будівлі, де вони могли б спокійно працювати з лікарями-реабілітологами.
"Кожен день зволікання позначається на здоров'ї дитини, їх потім важче долати. Є діти, які перебувають на апаратах та харчуються через зонд. Коли є загострення й у легенях збирається багато слизу, то поки немає хоспісу, ми не можемо допомогти на місці. Ми змушені госпіталізувати дитину. Це розлука з сім'єю й стрес для дитини", – каже Левченко.
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Завдяки хоспісу зможуть допомагати дітям безпосередньо в "Місті добра", каже Левченко. Водночас за потреби дітей шпиталізуватимуть до реанімаційного відділення обласної дитячої лікарні. Наразі у центрі паліативних дітей також намагаються реабілітувати: з ними малюють, танцюють, слухають музику, а також багато гуляють та граються.
"Вони обов'язково граються зі здоровими дітками, щоб розвиватися. Щодня думаємо, що ми можемо зробити, аби покращити стан дитини: щоб вона могла самостійно взяти ложку в руку та з'їсти морозиво, могла погладити песика", – каже Левченко.
За словами Левченко, для "Міста добра" такі хоспіси важливі, бо батьки, маючи хворих дітей, часто не можуть соціалізуватися, піти на роботу чи відпочити. Попри те, що хоспіс ще не відкрили, до центру вже звертаються батьки дітей до трьох років й просять про допомогу.
Як облаштовують хоспіс
Площа хоспісу – 800 квадратних метрів. Там будуть окремі кімнати для дітей, маніпуляційна канапа та кабінет лікаря. Марта каже, там зможуть проводити мікрооперації. Облаштування хоспісу завершено на 80% – до будівлі провели опалення та встановили сантехніку. Ще потрібно прокласти плитку, встановити меблі й медичне обладнання. Дитячі медичні ліжка шукають за кордоном, бо в Україні таких немає.
"Нам важливо, щоб вони були якісні, сертифіковані та безпечні. Також вони мають бути зручні для дитини, яка довгий час проводитиме в ліжку", – каже Марта.
Ліжка для дітей шукають закордоном. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Крім цього, у хоспісі облаштували доступні для людей з інвалідністю вбиральні, а також окремий санвузол з гідромасажною ванною. Наразі поступово збирають необхідне обладнання, зокрема благодійників просять купувати спеціальні м'ячі, бруси, шведські стінки.
Під час облаштування хоспісу консультуються з медиками-реабілітологами дитячої лікарні на вулиці Фастівській та лікарями закордонних клінік.
"Створюючи новий напрям, ми усвідомлюємо відповідальність. Це повинна бути найякісніша послуга індивідуально для кожної дитини. Радимося, якими мають бути ліжка, відстань у проходах, гідрованни, температура повітря та харчування. А також, як це все об'єднати в побут паліативної дитини".
Також шукають гроші, щоб встановити ліфт – це потрібно, бо деякі палати для дітей розташовані на верхніх поверхах й це полегшить їхній доступ до реабілітаційного центру у підвальному приміщенні бомбосховища. На підіймач потрібно зібрати майже 800 тисяч гривень.
"Скляна тераса, щоб діти дивилися на зорі"
У хоспісі облаштувати скляну терасу, через яку діти зможуть дивитися на зорі. Там також встановлять ігрову шафу, буде музика та багато зелені. Левченко каже, так діти, які не можуть ходити, а часто сидять чи лежать у кріслах, зможуть досліджувати світ.
"Тераса оточена садом, тому навіть під час дощу діти зможуть спостерігати за природою, відчувати себе живими. Хочеться, щоб вони бачили не просто стіни й стелю, але й як змінюється світ, ростуть дерева й розквітають квіти. Також там буде звукова трансляція, зокрема співу птахів".
У хоспісі облаштували скляну терасу, щоб діти спостерігали за природою. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Сад навколо тераси планують відкрити 14 серпня. Його впродовж двох місяців садили разом з дітьми. До саду є вихід прямо зі скляної тераси, тому туди зможуть перевозити ліжка з дітьми. Там також буде кабінет для каністерапії, де дитина зможе працювати з собаками.
"У саду є "доріжка здоров'я" з різними камінцями, щоб діти відчували ніжки. Також спеціальні гнізда-гойдалки, де можна буде дитину покласти й погойдати", – розповідає Левченко.
Гойдалки у саду поблизу хоспіса «Міста добра». Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Реабілітологиня «Місто добра» Іванна Мартиняк. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
До роботи у хоспісі вже запросили невролога та логопеда, також у центрі вже працюють п'ятеро реабілітологів та педіатри. Наразі шукають дитячого психіатра. Там не буде виключно лікування, каже реабілітологиня прихистку Іванна Мартиняк. Планують зосередитися на реабілітації та практичних навичках дітей.
"З дітьми потрібно займатися щодня. Щоб вони могли перевертатися, повзати та сидіти. Є діти по 5-6 років, які просто лежать прикуті. Вони теж хочуть соціуму. Ми намагаємося їх максимально інтегрувати в суспільство. Також навчити правильно митися, харчуватися, виробляти дикцію. Ми полегшуємо їм життя. Щоб це не була хвора дитина, а просто дитина, яка мала своє дитинство й раділа життю".
