За інформацією: Суспільне Чернігів.
Заступник директора департаменту енергоефективності Чернігівської ОДА Сергій Гайовий. Суспільне Чернігів
— Ситуація у Чернігівській області у порівнянні з іншими регіонами гірше/краще чи в нас так само погано як і по всій Україні?
"Здебільшого оператори керуються тими обсягами обмежень, які до них доведені регіональним диспетчерським центром (РДЦ) НЕК "Укренерго". Тобто, якщо це пікові години споживання, то там доводяться одна-дві-три, інколи чотири черги обмеження. Тобто ми розуміємо, що від цього страждає велика кількість споживачів і, щоб не покласти енергосистему в нуль, ми вимушені вводити ці графіки погодинних підключень, які на сьогодні діють. Але критичною може бути ситуація з огляду нак те, що якщо ми не виконуємо, якщо оператор не виконує ці доведені ліміти від РДЦ, то просто застосовуються графіки аварійних відключень і відбувається примусове відключення на лініях дистанційно".
Костянтин Іванов:
"Порівнюючи з попередніми періодами, коли в нас вже був дефіцит, то зараз ситуація значно погіршилась. Ми, я думаю, втратили час. Це треба також констатувати. Але хотів би сказати, що не можна оцінювати Чернігівщину, як частинку України, і порівнювати з іншими регіонами, бо в Україні побудована єдина енергосистема. Тобто це буквально фізично єдина енергосистема. Мам в нас є такий так званий Бурштинський острів, який не приєднаний до єдиної енергосистеми. Тобто є єдиний офіс, єдиний диспетчерський центр і це єдина енергосистема.
І можна сказати, що ми втратили 50% генерації. Ми не втратили генерацію атомну, але ми втратили генерацію в левовій частці Запорізької АЕС. Запорізька АЕС в загальній генерації довоєнній давала до 30% всього дебету згенерованої електричної енергії.
Що зробили росіяни, що зробив ворог? Вони вивели її (Запорізьку АЕС) в мінімальну генерацію, тобто в режим так званого холодного зупину або робочого зупину.
Коли я сказав, що ми втратили час, я мав на увазі, що у нас була не досить аргументована надія, що ми якимось фізичним чином захистимо нашу генерацію від ракет. Як на мене, це був наївний проект, м'яко кажучи, далекий від здорового глузду".
Ярослав Ячний:
"Проблема знов-таки в тому, що в нас не лише рівень генерації зараз знизився за рахунок зменшення генеруючих потужностей. Важливо розуміти, яких потужностей ми зараз позбавились, тому що якщо атомна енергетика — це є більш-менш стала, вона дуже інертна генерація електроенергії. Ми втратили балансування потужностей. А це саме гідроелектростанції, це ТЕС, це деякі ТЕЦ, які здатні швидко згенерувати необхідну кількість електроенергії для покриття пікових періодів. І саме тому ми зараз відчуваємо дефіцит цієї електроенергії, бо є певний пік.
Чи відключають світло учасникам передачі?
Костянтин Іванов:
"Звичайно, як усім. Я живу у багатоквартирному будинку. В мене шоста черга".
Ярослав Ячний:
"Я живу також у багатоквартирному будинку. Тим паче він повністю залежить від електроенергії.
Експерт з енергозбереження Ярослав Ячний. Суспільне Чернігів
Відключають по двом чергам: як по п'ятій черзі, так і про шостій черзі. На добу без електроенергії десь годин 9-12".
Сергій Гайовий:
"Теж відключають, ніяких преференцій в цьому питанні немає. Шоста черга і три через три — стабільно відключення. Єдине я зауважу, що на сьогодні, враховуючи сонячну погоду, ми як і більшість глядачів, могли спостерігати таке явище як невіключення в денний період, коли не вводились обмеження. Бо за допомогою сонячної енергії, яку переробляють установки в Україні, ми дещо змогли збалансувати обсяг споживання".
Які шанси переорганізувати роботу так, щоб була не єдина енергосистема? Чи ведеться робота в цьому напрямку?
Костянтин Іванов:
"Це власне те, що декларує зараз уряд. Тобто це звучить так: ми маємо побудувати децентралізовану систему теплоенергопостачання в усій державі. Шанси є, часу мало.
Президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Костянтин Іванов. Суспільне Чернігів
Є інформація від уряду, є ціла програма, я брав участь в такому селекторі великому.
Якщо коротко. Перше — це: є урядова програма пільгових кредитів для бізнесу, яка відома під назвою "5-7-9". Вона зараз буде зорієнтована на придбання енергообладнання.
Наш регіон (як прифронтовий регіон і деокупований регіон) буде мати від всіх інших регіонів пільгу відсотково: якщо для всіх вона буде 5-7-9, то для нас вона буде 1-5%.
Ці кошти можна взяти на придбання обладнання, яке буде слугувати енергоефективності, альтернативній генерації, переробці і ін. Сума — до 150 мільйонів.
Є програма окрема для реального сектору економіки і для фізичних осіб вона також є — вона запрацює наприкінці цього місяця, як для бізнесу так і для фізичних осіб.
Хоча вона вже продекларована і наприкінці липня вона просто повністю запрацює. А "Ощадбанк", як один з учасників цього процесу, вже має певну кількість заявок. 130 заявок на 670 мільйонів гривень — таку цифру я побачив сьогодні (10 липня, — ред.) у відкритому доступі.
Друге: до кінця цього місяця є кілька варіантів лежить у Верховній Раді — обладнання імпортне, яке завозиться: це генератори, сонячні панелі, обладнання для газопоршневих електростанцій і інші складові децентралізованої генерації. З нього знімуть мито: мито зараз не нуль — буде нуль. Є бачення зняти з нього ПДВ, яке платиться 100% у бюджет при імпорті.
Наступний крок — це дерегуляція, яка пов'язана з процедурами з "Чернігівобленерго", "Чернігівгаз", земельними ресурсами і екологією. Мається на увазі, що коли ми купуємо генератор, ми маємо зафіксувати, погодити з екологією певні процедури на шкідливі викиди. Так от тут саме револлюційнийц крок сформовано — не треба нічого робити просто, треба задекларувати — "я купив генератор, він отакої потужності — і все". Все, що стосується "Чернігівгазу", газопостачальної компанії і "Чернігівобленерго" — то цими рішеннями Міністерства енергетики України НКРЕКП будуть значно спрощені всі процедури, які лежать в регуляторці приєднання до енергомереж і будь-яких відносин, які регулюють створення децентралізованої генерації і цих операторів газового і енергетичного ринку".
Що робить влада, щоб не було відключень світла?
Сергій Гайовий:
"Перше завдання, яке ми отримали після обстрілів і потрапляння в енергетичну інфраструктуру — це розробити графіки відключень. Такі графіки були розроблені "Чернігівобленерго" і до 2022 року — теж працювали, теж вони прийняті і затверджені, але вони не були підлаштовані під цю ситуацію, яку ми спостерігаємо сьогодні. Тому з 2023 року ми повністю переглянули підхід і до формування, і до кількості споживачів, і до кількості черг та підчерг в кожній черзі. Тобто ми розуміли, що на сьогодні з урахуванням тих обмежень і того дефіциту, який є, ми просто не зможемо регулювати і балансувати систему. І оператор це не зможе фізично зробити, якщо їх не розширювати і не відключати додаткову кількість споживачів.
Тому у 2022-2023 році ми спостерігали велику кількість скарг, що "сусідів не відключають, а мене відключають по декілька годин підряд, чому така несправедливість?". Так, дійсно, це було, але на сьогодні, я вважаю, ми максимально доклали зусиль, відпрацювали з оператором систему розподілу тих споживачів, яких можливо було включити до графіків погодинних відключень, розширили ці графіки і, що найважливіше, виключили звідти критичну інфраструктуру. Слід зазначити, що згідно з діючим нормативами (інструкції по складанню і застосуванню цих графіків), обсяг, який ми заводимо в графіки відключень, повинен складати не менше 75%. Це від обсягу споживання області в режимний день, від тих замірів, які роблять оператори системи постачання.
Тобто ми розуміли що 25% — це той обсяг, який залишається на "критичку". Ми вимушені були зрозуміти, що важливо відокремити ці об'єкти, але це фізично неможливо. Це не вдалося, бо так побудована енергетична система ще за радянських часів — це розгалуження кабельних ліній, особливо у містах, таких як Чернігів, тому перебудувати все з нуля — практично неможливо. Все одно будуть споживачі, побутові в тому числі, які — на лініях, що живлять критичну інфраструктуру".
Як у Чернігові відключають електропостачання — дивіться у сюжеті:
Костянтин Іванов:
"Дуже просто пояснити на такому прикладі: є лікарня або пологовий будинок, там іде лінія — і от так сталося, що два будинки — на тій самій лінії. І люди, які дивляться і дзвонять, і пишуть: "А от чому в цих двох будинках не відключають, мабуть, там якісь чиновники живуть?" Та не відключають тому, що не можна відключити пологовий будинок або лікарню другу. І от так сталося, що ці два будинки — на цій самій лінії. Ніхто не буде приходити відрізати ці два будинки і витрачати мільйони для того, щоб там не було світла. І от таких ситуацій (на рівні фізичної мережі, кабелів) — багато".
Ярослав Ячний:
"З точки зору енергоефективності, як би це парадоксально не звучало, але високий тариф і такі проблеми з електроенергією — це є драйвером успіху саме розвитку енергонезалежних джерел.
"На рівні держави розуміють прекрасно цю проблему, тому урядом було авансовано пакет рішень, які передбачатимуть теж, скажімо так, механізми, які можуть використати саме побутові споживачі, а також ті споживачі, які мешкають у багатоквартирних будинках.ежить від можливостей і необхідності електроенергії самого підприємства"".
Урядові програми, які мають на меті посилити енергонезалежність
Сергій Гайовий:
На рівні держави розуміють прекрасно цю проблему, тому урядом було авансовано пакет рішень, які передбачатимуть теж, скажімо так, механізми, які можуть використати саме побутові споживачі, а також ті споживачі, які мешкають у багатоквартирних будинках.
З 20 липня анонсовано введення в дію урядової програми по пільговому кредитуванню, яка дозволить мешканцям отримати кредит на встановлення сонячної генерації. Тобто це, наприклад, сонячні панелі з інверторними системами накопичення. Кредит видається до 480 000 під 0% на 10 років. Тобто мешканці приватних будинків зможуть скористатися цією програмою.
Для співмешканців багатоквартирних будинків (ОСББ або житлово-будівельний кооператив) також авансовано ряд рішень уряду: по-перше, це кредитування на встановлення тих же самих сонячних панелей з системами накопичення, а також встановлення теплових насосів. Для ОСББ передбачено до п'ять мільйонів кредитування під 7% на 10 років.
Але слід зазначити, що не лише ця програма на сьогодні працює, урядом ухвалювались рішення і раніше: так, на сьогодні діє урядова програма, яку реалізує державна установа Фонд енергоефективності — це так звана програма "ГрінДІМ", вона дозволяє отримати для ОСББ компенсацію до 70% витрат саме на придбання ось цього обладнання енергоефективного та на енергоефективність як таку. Там діють лише обмеження по сумам відшкодування. На сонячній панелі — це до мільйона гривень, а на теплові насоси — до двох мільйонів гривень".
Чи дійсно Україна експортує електроенергію за кордон?
Олександр Марчук:
"У мене інформація, що це неправда. Система розподілу "Черніговобленерго" володіє не всією інформацією, яка є в енергетиці.
Технічний директор АТ «Чернігівобленерго» Олександр Марчук. Суспільне Чернігів
"Насправді, електроенергія взагалі — такий вид енергії, який не можна накопичити у промислових масштабах і десь тримати, це потік електронів і споживати ми можемо лише ті, що були згенеровані, тобто має завжди відбуватися баланс генерації відповідно і до споживання. В іншому випадку енергосистема не працює. Донедавна ми були об'єднані в одній екс-радянській системі, нещодавно ми перейшли вже в єдину енергомережу європейську. І відповідно вона так само працює, як єдиний один механізм. І, звісно, коли Україна в якійсь певний період за рахунок там інертності наших атомних станцій має надлишок виробленої електроенергії, які не споживаються українськими споживачами, звісно, цей надлишок переходить в енергосистему європейську. І таким самим чином відбувається баланс в екс-радянській системі.
Ярослав Ячний:
Насправді, електроенергія взагалі — такий вид енергії, який не можна накопичити у промислових масштабах і десь тримати, це потік електронів і споживати ми можемо лише ті, що були згенеровані, тобто має завжди відбуватися баланс генерації відповідно і до споживання. В іншому випадку енергосистема не працює. Д
онедавна ми були об'єднані в одній екс-радянській системі, нещодавно ми перейшли вже в єдину енергомережу європейську. І відповідно вона так само працює, як єдиний один механізм. І, звісно, коли Україна в якійсь певний період за рахунок там інертності наших атомних станцій має надлишок виробленої електроенергії, які не споживаються українськими споживачами, звісно, цей надлишок переходить в енергосистему європейську. І таким самим чином відбувається баланс в екс-радянській системі.
Були такі навіть випадки, коли перетоки йшли не у сусідню країну, а коли просто електроенергію запускали у землю. Цього ми зараз допустити не можемо".
Костянтин Іванов:
"Коли продається електроенергія за кордон — зараз це точкові випадки, виключення. Ніякої системи експорту зараз при дефіциті у 50% від генерації споживання не відбувається — це частина ІПСО та інформаційно-психологічних спецоперацій.
Зараз можу сказати вам, як керівник підприємства, яке перебуває на енергоринку, що в нас по п'ять днів на тиждень ми працюємо лише на імпорт, для того щоб підкріпити енергосистему України, щоб вона не впала. Бо, якщо є момент часу споживання і нема пропозиції — вся єдина енергосистема вона розвалиться, вона зупиниться, це катастрофа для нас. Тому ще незадовго до початку широкої війни, ми приєднались до європейської енергосистеми — це був дуже класний і стратегічний крок уряду. Так от, ми зараз беремо по імпорту: навіть якщо б ми хотіли, ми не можемо зараз транспортувати, нема фізичної можливості, бо росіяни б'ють. І по цих точках перетоку наших європейцями (вони також зменшуються) — їх задача знищити, щоб ми не могли підкріплювати енергостему навіть європейською кіловат-годиною".
Які критерії і як формується список критичних об'єктів, де не відключають електропостачання?
Сергій Гайовий:
"Є закон про критичні інфраструктури, який чітко визначає параметри: якщо підпадає підприємство під ці параметри, то його визначають критичним. А також є порядок віднесення цих підприємств до тих, які мають ознаки критичності певної категорії, в залежності, наприклад, від сфери впливу цього підприємства в разі його припинення функціонування, пошкодження тощо".
— Чи може підприємство звернутися з проханням визнати його критичним?
"На сьогодні у нас в перелік об'єктів критичної інфраструктури входять ті, які затверджені секторальним органом, а це на сьогодні центральні органи виконавчої влади, а відповідно профільні міністерства — економіки, охорони здоров'я, енергетики. Ті підприємства визначають за поданням вже самих підприємств і критеріїв, визначених порядком, перелік цих підприємств.
Спрощено це виглядає так: підприємство звертається спочатку до свого Міністерства, наприклад, лікарня до Міністерства охорони здоров'я, подається в список, а потім Міністерство спускає ці списки вже до облдержадміністрації.
Коли ми говоримо про критичність, то вона чітко визначена законодавством. це не може бути за бажанням власника якогось підприємства".
— Чи змінюється сьогодні нормативна база щодо цього, чи постійний список критичності?
"Так, дещо змінюється. 600 постанова Кабміну — я думаю, підприємства великі з нею вже ознайомилися — вона є у вільному доступі і нею визначено критерії, за якими складається список, які підприємства туди вносяться.
На сьогодні цей список формується з урахуванням мереж. Тобто ми намагаємось зробити так, щоб споживачі, які перебувають на одній лінії з об'єктом інфраструктури, потрапляли у графік, а об'єкт критичної інфраструктури не відключався".
Які перспективи проходження опалювального сезону
Олександр Марчук:
"Перспективи на опалювальний сезон поки що не дуже оптимістичні. У мене немає інформації, що зараз робиться на об'єктах генерації. Ця зима буде набагато важчою, ніж зима у 2022 році. Враховуючи те, що знищена дуже велика кількість генерацій по Україні".
Ярослав Ячний:
"Чернігів на 60% заживлений від регіональних котелень. Там у нас проблем не буде. Більше стосується тих будинків, які заживлені від ТЕЦ (мова за те, що там можуть виникнути проблеми, — ред.). Ми колись розмовляли про об'єднання теплових мереж міста, але цей проєкт не реалізувався через дороговартість та тривалість часу. Зараз йдуть роздуми стосовно генерації мобільних котелень, які будуть приєднані до певних районів міста, для того, щоб в аварійному режимі залишити людей з теплом".
Сергій Гайовий:
"Наразі в області до опалювального сезону підготувалися на 40%. Підготовка триває згідно з планом.
Ми плануємо підготуватися до опалювального сезону оперативно і якісно. Було прийнято відповідне розпорядження і доведено до районних адміністрацій. Відповідно на місцях органи місцевого самоврядування прийняли рішення, які визначають план заходів щодо підготовки до опалювального сезону 2024-2025.
В рамках проєкту "Енергетична безпека" Чернігівщина отримала 14 модульних твердопаливних котелень. Вісім з них — у Чернігові.
Вони будуть на об'єктах важливого соціального значення. Це лікарні, де треба зарезервувати об'єкти теплопостачання, але не у самих лікарнях, а на об'єктах генерації тепла з газу. Тобто, як резерв будуть працювати котельні на твердому паливі. Також на райони були передані ряд котелень, в деяких громадах вже встановлені, по деяких ведуться роботи. Ми розуміємо складнощі, які можуть виникнути перед нами в цьому опалювальному періоді, тому максимально до цього готуємося.
Щодо опалювального сезону в прикордонних громадах — я проїхав прикордонні громади Новгород-Сіверського району з перевіркою щодо стану готовності. По прикордонних громадах люди розуміють, що їм на опалювальний період потрібне тверде паливо. Деякі громади вже заготовили для своїх підприємств дрова, пелети, і давно вже на це перейшли, на випадок, якщо не буде тепла. Не треба турбуватися, все йде так, як заплановано. Роботи ще треба зробити багато, але ми думаю вчасно встигнемо підготуватися".
У Чернігові встановлюють когенераційні установки
"Такі установки можуть давати як тепло, так і електроенергію.
Когенерація на сьогодні є перспективною. Зазвичай вони працюють на природному газі. Вони бувають газотурбінні або газопоршневі різної потужності. Ми говоримо про те, що ми зарезервовані електроенергією, генераторами, твердим паливом.
Наразі шукаємо можливість, щодо збільшення кількості когенераційних установок".
Читати ще
Читати ще Зростання цін на житло у Чернігові, вплив війни, вартість оренди квартири — підсумки ток-шоу «Що відбувається?»
Читати ще Конфлікт між в.о. міського голови Чернігова Ломаком та начальником МВА Брижинським — підсумки ток-шоу «Що відбувається?»
Читати ще Мобілізація на Чернігівщині, оновлення даних, «бусифікація», рекрутинг — підсумки ток-шоу «Що відбувається?»
