За інформацією: Суспільне Чернігів.
Валерій Куліч. Суспільне Чернігів"Поки підсумки можна підвести тільки по ранніх зернових, озимих культурах, які вже зібрані. Це пшениця, ріпак, ячмінь. В принципі, якраз на озимі зернові погода була дуже гарна, тому що червень був досить насичений вологою, що позитивно вплинуло. Напевно, ми зібрали один з найкращих врожаїв ріпака і пшениці за історію існування підприємства. По пізніх зернових, якщо брати соняшник, кукурудзу, то ситуація складніша, адже в липні була спека, яка негативно вплинула, особливо по піщаних, субпіщаних землях. Я думаю, що втрати врожаю цього року складуть десь 15-20%, перш за все по кукурудзі".
За його словами, липнева спека більше вплинула на аграрні підприємства на півдні Чернігівської області, адже у північних районах було більше опадів.
Підприємство Сергія Ременця спеціалізується на вирощуванні ягід та баштанних культур, і тому на врожай найбільше вплинули нічні заморозки.
Сергій Ременець. Суспільне Чернігів"У нас близько трьох гектарі раннього кавуна вимерзло. Були такі морози, я ніколи не пам'ятаю, щоб за тиждень три мінусових температури було. А полуницю ми рятували за допомогою лайфхаку з інтернету. Брали тюки і палили їх вночі, аби дим вбирав мороз. Таким чином ми врятували 2,5 гектари полуниці".
Аграрна статистика від Чернігівської ОДА
За інформацією департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА, в цьому році аграрії Чернігівщини засіяли один мільйон 255 тисяч гектарів. У порівнянні з 2021 роком, це на 109 тисяч гектарів менше.
Врожайність на Чернігівщині у 2024 році наближається до показників 50 центнерів з одного гектара. Така врожайність була у 2021 році до повномасштабного вторгнення. Станом на серпень 2024 року врожайність з одного гектара 44-45 центнерів. Валова продукція, яку виробив агропромисловий комплекс на Чернігівщині у 2022 році, склала 79% в порівнянні з 2021-м. У 2023 році цей показник становив 89%.
За прогнозами департаменту, цьогорічний показник виробленої валової продукції очікується більш ніж 90% в порівнянні з 2021 роком.
Зі слів Валерія Куліча, зменшення на понад 100 тисяч гектарів посівних площ відбулось через обстріли росіян північних громад Чернігівщини.
Експорт продукції з Чернігівщини
Найбільше експортні можливості продукції з Чернігівщини підірвала блокада вантажівок на кордоні з Польщею минулого року, каже Куліч.
"Минулий рік був найскладніший в цьому питанні, тому що фактично пів року був заблокований експорт після того, як Росія вийшла із зернової угоди, а поляки заблокували кордон. Фактично, поляки нам влаштували "торговий геноцид". Майже пів року ми жодної тони продукції взагалі не продавали, ми просто забивали склади. Коли запрацював Чорноморський коридор, то він дійсно дав дихнути сільському господарству України. Адже європейський ринок – це не наш ринок реалізації продукції, бо традиційно зерно України йде на ринки Африки, Азії. Там наші споживачі, там найбільша густота населення на планеті. Безумовно, це наші ринки збуту".
Також він розповів, що його підприємство втратило ринку збуту у європейських супермаркетах через польську блокаду.
"Ми спеціально вирощуємо полосате насіння соняшнику, яке поставлялось на полки супермаркетів майже 22 країн. Це, перш за все, країни Скандинавії, де важкі кліматичні умови і аграрної продукції бракує, зокрема Фінляндія, Норвегія, Швеція. Ми п'ять років йшли для того, щоб потрапити на полиці супермаркетів цих країн. І через блокування кордону поляками ми ці ринки втратили, тому що ми не змогли забезпечити постійне постачання продукції. Відповідно, від нашої української продукції взагалі ці країни відмовились на сьогодні".
Водночас підприємство Сергія Ременця сконцентрувалося на внутрішньому ринку та не експортує свою продукцію.
"У нас поки все в Україні, бо ми зрозуміли, що ще наш ринок не настільки насичений якісною нішовою продукцією, і тому ми сконцентрувалися на Україні".
Своєю чергою господарство Олени Назаренко продає свою молочну продукцію на Ічнянський молокозавод, який переробляє його на сухе молоко та вже сам експортує цю продукцію.
Читати ще
Читати ще Понад 600 тисяч тонн минулорічного врожаю залишається на складах: чому підприємці Чернігівщини не продають зерно
Чи є передумови для росту цін на Чернігівщині
Валерій Куліч прогнозує вересень, як місяць з найдешевшими цінами на продукти з борщового набору. Він це пов'язує з сезонністю аграрних культур.
"Є сезонність, і в будь-якому випадку восени, десь у вересні, люди закуповують картоплю, цибулю та буряк на зиму. Це сезон найдешевшого борщового набору. В будь-якому випадку, якщо людина буде навесні щось купувати, то це буде дорожче, тому що той самий фермер, який виростив чи картоплю, чи буряк, він несе втрати по зберіганню, плюс частина продукції просто втрачається".
Також Куліч каже, що різких стрибків цін він не передбачає, адже в цілому врожай аграрії України збирають достатній для того, щоб забезпечити повністю свої потреби в будь-якій продукції на сьогодні.
Тваринництво на Чернігівщині
Найважчими місяцями для тваринництва на Чернігівщині Куліч називає березень-квітень 2022 року.
"Тому що, певний верстак можна вимкнути під час активних бойових дій, то тварину треба кормити і щодня по два рази на день доїти. Попри всі обставини нам вдалося зберегти тваринництво. На нашому підприємстві на сьогодні дійне стадо на 1 400 голів. Ми доїмо біля 40 тонн на добу молочної продукції. Ключові споживачі нашої продукції — Ічнянський молококонсервний завод та завод Danon. Молочна продукція вся залишається на внутрішньому ринку".
Також він стверджує, що повномасштабне вторгнення РФ на територію України принесло різке скорочення поголів'я у тваринництві. Тому на ринку наразі є дефіцит молока, і він надалі ростиме, каже Куліч.
Олена Назаренко внаслідок часткової окупації Чернігівщини росіянами втратила половину поголів'я корів.
Олена Назаренко. Суспільне Чернігів"Зараз у нас 50 дійних корів, всього 120 голів. Тоді десь половину поголів'я було втрачено. наразі потроху виходимо на рівень до повномасштабного вторгнення. Дві партії корів вже стоїть".
Кредити, гранти, допомога від держави
Зі слів фермерів наразі є повний доступ до кредитних коштів в українських банках, а також до програм підтримки малого та середнього фермерства.
Згідно з інформацією на порталі "ДіяБізнес", у 2024 році сільськогосподарські виробники України можуть скористатися низкою державних програм.
Малі аграрії, які обробляють до 120 гектарів на деокупованих територіях, зможуть отримати вісім тисяч гривень безповоротної допомоги на один гектар. На контрольованій території – чотири тисячі гривень. Фермери, що утримують від трьох до 100 корів, можуть отримати сім тисяч гривень на одну корову, дві тисячі гривень – ті, хто вирощує від п'яти до 500 кіз та овець.
Компенсація до 50% вартості відновлення та будівництва меліоративних систем. Розмір допомоги складатиме не більше 26,5 тисяч гривень на один гектар оброблюваних угідь, без урахування вартості дощувальних машин. Компенсація вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки до 25%. Це стосується устаткування, купленого з квітня 2024 року, включеного до переліку Міністерства економіки України.
Компенсація до 80% вартості проведення робіт з розмінування. Агропідприємці, які обробляють до 500 гектарів, можуть отримати гарантію на кредит через фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Згідно з програмою, виробник може зменшити заставу під кредит вдвічі.
Грантове фінансування для українських аграріїв:
- на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства (надається у розмірі до 70% вартості проєкту, але не більше 10 мільйонів гривень та за умови фінансування коштами отримувача. Частка співфінансування отримувача має становити не менше 30% вартості проєкту. За грантові кошти можна засадити не більше 25 гектарів.
- на розвиток теплиць можна залучити до семи мільйонів гривень. Кошти надаються на будівництво теплиці площею від чотирьох соток до 2,4 гектара. Єдина умова – не менше чотирьох постійних та 10 сезонних працівників на один гектар площі теплиці.
Дефіцит робітників у агропідприємствах
Зі слів Олени Назаренко, дефіцит робітників на підприємствах відчувається через нестачу чоловіків.
"Не вистачає чоловіків, а робота в полі – це тяжка чоловіча робота. Я казала, і буду казати, що я можу сісти в трактор, але ж я мінімально не розбортую таке колесо, якщо воно пробилось в тракторі чи комбайні. На це впливає від'їзд частини фахівців за кордон і мобілізаційна складова. На сьогодні дуже важко знайти фахівця".
Куліч каже, що минулого року на збирання пізніх зернових на його підприємстві намагались сформувати другі екіпажі комбайнерів для цілодобової роботи в полі. Але не змогли це зробити.
"Або нема людей, або є ті, хто ховається, бояться влаштовуватись через ТЦК з поданням даних. Ми маємо можливість 50% від штату військовозобов'язаних забронювати. Але було й таке, що два заброньовані механізатори із зарплати в 40 тисяч гривень на місяць зриваються та їдуть працювати в таксі в Київ. І такі речі є для мене незрозумілими".
Читати ще
Читати ще На зарплату в 40 тис. грн немає кандидатів, популярні професії та чи є підтримка держави: підсумки «Що відбувається?»
Читати ще Ситуація з електроенергією на Чернігівщині та що роблять, аби не було відключень, — підсумки ток-шоу «Що відбувається?»
Читати ще Конфлікт між в.о. міського голови Чернігова Ломаком та начальником МВА Брижинським — підсумки ток-шоу «Що відбувається?»
Читати ще Мобілізація на Чернігівщині, оновлення даних, «бусифікація», рекрутинг — підсумки ток-шоу «Що відбувається?»