Акція на підтримку полонених бійців Маріупольського гарнізону. Київ, 5 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
У Києві у п'ятницю, 5 грудня, біля Верховної Ради на мирну акцію зібралися родичі військовополонених Маріупольського гарнізону. Серед вимог — посилити роботу щодо звільнення усіх російських бранців, зокрема й тих, хто в Росії перебуває під слідством чи засуджений.
Про це з місця події передає кореспондентка Суспільного.
Учасниці акції на підтримку полонених Маріупольського гарнізону. Київ, 5 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
"Сказали 3-4 місяці. Але вже пішов четвертий рік", — наголошує одна з учасниць акції Валерія Ткаченко. Її батько з 2022 року перебуває в російському полоні. Інформації про нього обмаль.
"Ніхто зі звільнених (з полону — ред.) з нами не зв’язувався, і ми нікого не можемо знайти. Перед тим, як виходити в полон, він подзвонив і сказав: " Дали наказ, ми виходимо в полон задля збереження життя". Ми його чекаємо, бо без тата немає фундаменту нашої сім'ї", — каже дівчина.
Валерія Ткаченко чекає з російського полону батька. Київ, 5 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Долучилася до акції і сестра полоненого у травні 2022 року бійця бригади "Азов" Тетяна.
"Про те, що він в полоні, я дізналася з відео виходу з Азовсталі. Коли показували це відео, я впізнала брата. Але пізніше Червоний хрест зафіксували вихід мого брата в полон", — ділиться Тетяна.
Тетяна — учасниця акції на підтримку військовополонених Маріупольського гарнізону. Київ, 5 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
За її словами, такі акції-нагадування про військовополонених Маріупольського гарнізону вкрай важливо проводити не лише в Україні, а й за кордоном, адже бійців Азову дуже мало потрапляють на обмін. Найскладніша ситуація з тими бранцями, які перебувають у Росії під слідством або засуджені. На цьому родичі військовополонених наголошували під час зустрічі з омбудсманом Туреччини, каже Тетяна.
Акція на підтримку військовополонених Маріупольського гарнізону біля Верховної Ради. Київ, 5 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
"Багато з них знаходяться під слідством, або отримали термін від 18 років до довічного ув'язнення. Обговорюється питання обміну всіх на всіх. І ми переживаємо, що наші рідні, які засуджені, або під слідством, або не підтверджені російською стороною і мають статус безвісти никлих, вони можуть не потрапити в список всіх на всіх. Ми наголосили про це в Туреччині, нас почули і пообіцяли зі своєї сторони, що будуть проговорювати ці моменти", — сказала учасниця акції.
Акція на підтримку військовополонених Маріупольського гарнізону. Київ, 5 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
До акції долучилася і пані Наталія. Про те, що син в полоні, жінка дізналася у червні цього року від іншого військового, який повернувся з російської неволі. До того боєць вважався зниклим безвісти. Статус полоненого Росія досі не підтвердила, каже Наталія.
"Я знала, я відчувала, що мій син живий. Але переживаю, що ці хлопці, які там, і їх ніхто не підтверджує, ні комітет Міжнародного Червоного хреста, ні країна-агресор, вони можуть не попасти в обмін "всіх на всіх". Я борюся за те, щоб підтвердити, але це дуже важко, російська сторона не хоче підтверджувати. Я хочу на весь світ сказати, що він живий, що ми його чекаємо", — ділиться пані Наталія.
Учасниця акції Наталія чекає з полону сина. Київ, 5 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Дружина полоненого бійця бригади "Азов" Ігоря Муляра Наталія розповіла, що її чоловік засуджений в РФ на 18 років ув’язнення. Крім того, у нього тяжке захворювання.
"Турбує питання того, що дійсно наші рідні, які засуджені, які під слідством, можуть втратити статус військовополоненого. Це ускладнює їхнє повернення додому. Крім того, ми робимо розголос і в Україні, і також потрібно робити розголос і на міжнародному рівні про те, що важкохворі повинні повертатися поза обміном", — каже Наталія.
Наталія чекає з російського полону чоловіка Ігоря Муляра. Київ, 5 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Раніше начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов повідомив, що у полон РФ потрапили трохи більше як 800 бійців з "Азову". Понад 200 з них уже вдалося повернути з утримання в Росії.
19 листопада президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що до кінця 2025 року Україні вдасться відновити обміни військовополоненими з російською стороною.
У квітні цього року Буданов казав, що регулярні акції протестів на підтримку полонених шкодять процесам обміну.
Попередні заяви про повернення "азовців" з полону
23-25 травня відбувся обмін полоненими між Україною та РФ у форматі "1000 на 1000". Тоді командир першого корпусу Нацгвардії "Азов" Денис Прокопенко заявив, що за три етапи обміну полоненими між Україною та РФ додому не повернувся жоден військовий 12 бригади спецпризначення підрозділу. За його словами, це "схоже на знущання".
У корпусі зауважили, що їхні військовослужбовці повернулися — це бійці 14 бригади "Червона Калина" і 15 бригади "Кара-Даг". Але в обміні не було жодного військового саме з 12 бригади "Азову". Понад 800 бійців вже четвертий рік перебувають у російській неволі.
Заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов пояснював, що для Києва полонені бійці Маріупольського гарнізону були у пріоритеті в списку обміну "1000 на 1000", про який домовилися на переговорах у Стамбулі 16 травня. Але тих, кого повернули Україні, визначала саме російська сторона.
