Сонях пам'яті: у Черкасах вшанували полеглих на війні захисників

Суспільне: Черкаси

У Черкасах 29 серпня на площі Слави молитвою та квітами рідні загиблих, духовенство, представники влади та небайдужі містяни вшанували полеглих Героїв.

Про це з місця події повідомила кореспондентка Суспільного Наталі Соколан.

29 серпня відзначають День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день – нагадування про одну із найкривавіших подій війни на Сході України — Іловайську трагедію, яка сталася у 2014 році. Символом його стала квітка соняха, адже смертельний для захисників "зелений коридор" пролягав через соняшникові поля.

Відтак на пам'ятні заходи заведено приносити соняхи.

Суспільне: Черкаси

Серед відвідувачів — матір полеглого захисника Тимура Манджосова — Ліна Жужма.

Головний сержант Тимур Манджосов воював у складі четвертої окремої диверсійно-розвідувальної роти черкаського підрозділу "Айдар". На війну пішов добровольцем, поліг у 2021 році.

"Тимур помер ще до повномасштабного вторгнення, він не бачив оцих жахів. У нього залишилася донечка, зараз їй 13 років вже, але вона з трьох років не бачила тата", — розповіла пані Ліна.

Суспільне: Черкаси

Син полеглого на війні захисника Олексія Панченка — Сергій прийшов вшанувати пам'ять батька:

Ми прийшли вшанувати сьогодні свого батька, Олексія Панченка, який загинув у 2015 році у Донецькому аеропорту. Мій батько був справжнім патріотом, він виріс в радянському союзі, але попри це він лишився вірним присязі, вірним народові, хоча присяга не завжди відображає те, що хоче народ. Народ хоче бути вільним і боротися за свою незалежність. Він був професійним пожежником, тому згадав всі свої навички і пішов добровольцем до 95-ї аеромобільної бригади у 2014 році", — розповів Сергій.

Дружина полеглого захисника — Вікторія Панченко додала:

"Ми пам'ятаємо, і хочемо, щоб люди пам'ятали, якою ціною нам дістається мирне життя. Мій чоловік не був призваний, але він сам добровільно вирішив піти захищати Україну".

Суспільне: Черкаси

Митрополит Черкаський та Чигиринський Іоан виголосив поминальне слово і прочитав молитву за полеглими в українсько-російській війні.

"Герої не вмирають тільки тому, що звершили найбільшу заповідь, яку залишив Бог, який себе назвав, що він є любов. Це заповідь любові до ближнього. Немає більшої любові, як хто душу покладе за друзів своїх. І для нас тих, хто живе, найбільшою честю і завданням є завершення тієї справи, за яку вони поклали своє життя, — це звільнення України від російсько-фашистських загарбників, очищення всієї нашої землі від цієї нечисті. Тому заручившись божою підтримкою, нехай Господь поблагословить кожного нашого воїна, нашу владу і всіх наших громадян на служіння цій великій меті, боротьбі за свободу свою і свободу наступних поколінь українців".

Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан

Сонях пам’яті: у Черкасах вшанували полеглих на війні захисників. Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан

Офіцер черкаського обласного центру комплектування та соціальної підтримки Ігор Сєдой теж залишив своє і пішов захищати Батьківщину.

"На жаль, сьогодні гинуть наші кращі. Перемога буде. Не знаю, коли, але вона буде. І вона буде за нами. Пам'ятайте, як дається нам ця свобода. Кожен ранок, коли ми прокидаємося, п'ємо каву, ідемо до магазинів, вбираємо подих чистого повітря, як він нам дається. Заради цього воїни боронять цю державу, ці кордони. Пам'ятаймо і шануймо тих, хто готовий віддати своє життя задля того, щоб ми тут стояли дихали, жили — задля нас".

Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан

Володимир Остапенко, брат загиблого Богдана Остапенка, нагадав, що подвиг загиблих, в тому числі його брата, завжди буде в його серці.

"Війна прийшла на нашу землю. І наші чоловіки, батьки, брати ні хвилину не сумніваючись, пішли захищати нашу неньку-Україну. Наша країна буде процвітати, буде незалежною і успішною завдяки таким молодим хлопцям і дівчатам, які боронять нашу країну. Вічна пам'ять героям".

Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан

Дружина загиблого бійця третьої штурмової бригади Богдана Свірідова, позивний "Сварог" Анна Свірідова розповіла, що її чоловік вдруге, не роздумуючи, 24 лютого відразу поїхав на захист Батьківщини.

"Кожна родина, яка втратила рідного, відчуває всю важкість і ціну нашої майбутньої перемоги. Як би нам не було боляче, і ми весь час відчуваємо цей біль і будемо відчувати. Час цьому дійсно не допоможе. Але ми повинні пам'ятати, що пам'ять про наших рідних завжди поруч з нами. Вони в наших серцях, в наших спогадах. Ми повинні бути впевненими, що наші рідні спочивають в мирі, і їхні подвиги не будуть забутими. Вони боролися заради того, щоб ми жили, і ми повинні продовжувати цю боротьбу. Сьогодні — нагадування нам про одну із найстрашніших сторінок в новітній історії України — про Іловайську трагедію. Це ще одне нагадування нам про те, що війна в Україні триває не півтора року, а всі 9 років. І упродовж цього часу ця війна постукала у двері багатьох родин. Я дуже вдячна, що відчуваю підтримку об'єднання сімей загиблих, за несамотність і місце, де завжди підтримають. У нас є спільна мета. Ми повинні продовжувати шлях наших рідних!".

Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан

Джерело