Фото: obmenka24.kiev.ua
Останніми місяцями мені неодноразово доводилося чути скарги українців на пошарпані доларові купюри – складається враження, що їхня кількість в Україні за рік війни сильно зросла.
Купюри не найкращої якості можна як офіційно купити в обміннику, так і неофіційно отримати за якісь разові підробітки. Але в результаті це перетворюється на велику проблему, тому що здати їх нереально: негарні долари не хочуть брати ні міняли, ні банки.
– Можливо, люди почали діставати свої доларові запаси з різних місць заощадження, у тому числі й тих, які не були призначені для зберігання грошей, – припустив аналітик компанії Esperio Олександр Болтян. — Також можуть приїжджати заробітчани з пошарпаними грошима.
За словами експерта, обмінні пункти мають повне право не брати старі іноземні купюри. Але можна спробувати звернутися до банку для того, щоб віддати такі гроші на експертизу.
— Пошарпані долари на ринку були завжди, — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Інше питання, що у спокійній обстановці люди їх просто не беруть, а в період валютної паніки змітають усе поспіль. Зараз паніки немає — ось покупці і крутять носом, адже можна не поспішати і без жодного ажіотажу вибрати нові купюри.
Оскільки ні обмінник, ні банк в Україні не зобов’язані браати старі доларові купюри (повинна це робити лише Федеральна резервна система США), то, каже Охріменко, вихід тут може бути лише один: йти в інший обмінник чи інший банк і спробувати здати їх там.
— Раніше банки без проблем брали такі купюри, але треба розуміти, що для фінустанов це додатковий головний біль, — продовжує експерт. – Адже старі іноземні купюри треба вивозити з України для обміну у банк-емітент, а зараз це складно. Пошарпані або пошкоджені долари доведеться везти до Польщі, а звідти літаком у США, ось ніхто і не хоче зв’язуватися.
Економіст Андрій Мартинюк нагадує: і в довоєнні часи серйозно пошкоджену іноземну банкноту було не так просто й швидко обміняти. Шляхів в такій ситуації лише два.
Перший – виїхати в країну, яка випустила купюру, і там обміняти гроші. Другий — віддати гроші в банк на інкасо (грошова операція, в якій банк виступає як посередник. — Авт.). У цьому випадку банк відвозив старі гроші в країну, що випустила їх, чекав, коли їх обміняють, а після цього виплачував клієнту гривневий еквівалент за вирахуванням своєї комісії — близько 15-20% від переданої суми. Ця процедура могла зайняти місяці і навіть роки.
— Очевидно, що в такій ситуації зв’язуватися зі старими та пошкодженими доларовими купюрами – собі дорожче, – резюмував Мартинюк. — Краще вже залишити гроші в гривнях або в крайньому випадку купити євро — все ж таки Європа до нас набагато ближче, ніж США. У країнах єврозони пошарпаними євро, на які в наших обмінниках навіть не дивитимуться, можна просто розрахуватися в магазині.
Підсумовуючи, Олександр Болтян зазначив, що глобальної проблеми в ситуації, що склалася, не бачить. І навіть більше: на думку експерта, можливо, нинішні незручності сприятимуть тому, що іноземна валюта перестане використовуватись для накопичення та повернеться до функціонування, для якого призначена: для бізнесу, торгівлі між країнами, подорожей. Багато років ми ставилися до доларів та євро інакше, але зараз ситуація повертається до нормального русла.
