За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Свині з приватного господарства. Суспільне Тернопіль
Тварин чоловік годує сухими кормами. Місячні поросята, за його словами, виростають за пів року й сягають 120 кілограмів живої маси виходить.
Поросята, яких вирощує Павло. Суспільне Тернопіль
Займатися свинарством для бізнесу Павло не планує:
"Свинарство потребує доволі великої трудозатратності і також великих витрат кормів. І ще одним мінусом щодо свинарства є висока конкуренція. В основному, в Тернопільській області багато хто займається свинарством і попит час від часу повністю перекривається і ціна падає, що не додає плюсів цьому заняттю".
Павло з Тернопільщини. Суспільне Тернопіль
Роман Березовський — заступник директора зі свинарства на одному з агропідприємств Тернопільщини. Він розповів скільки свиней тримають у господарствах компанії:
"Утримується близько 150 тисяч свиней. Реалізація відбувається як на наш м’ясокомбінат, так і на м’ясокомбінати партнерів".
Свинокомплекс на Тернопільщині. Скрін з відео, яке надало підприємство з Тернопільщини
У свинокомплексах розводять тільки породистих свиней, сказав Роман Березовський:
"Ми утримуємо чистопородних кнурів порід "Андрас", "Йоркшир", "Дюрок. " Запліднюємо наші свиноматки породи "Ландрас" кнурами "Йоркшир", отримуємо гібридну свинку Ф-1. І вже кнурами "Дюрок" покриваємо цю свинку та отримуємо товарне м’ясне поголів’я трьох порід. Ця свинка є багатоплідною, також добрі м’ясні якості в цих тварин".
Свиноматка та поросята зі свинокоплексу. Скрін з відео, яке надало підприємство з Тернопільщини
Роман Березовський назвав основні виклики, з якими стикаються в цій галузі тваринництва:
"Це недостатня кількість кадрів, бо багато наших працівників пішли воювати, замінити їх в даний момент дуже важко, щоб замінити, треба навчити інших, а це займає тривалий час.
Другим викликом я вважаю епізоотичну ситуацію в нашій країні, в деяких інших господарствах реєструються захворювання свиней на африканську чуму, це висококонтагіозна хвороба, може передаватися. Внаслідок цього потрібно великі інвестиції вкладати в біобезпеку господарства, постійно обробляти як транспортні засоби, стежити, щоб люди дотримувалися біобезпеки. Також ми готуємося до євроінтеграції та викликів майбутнього і плануємо, як наші господарства будуть в нових реаліях, нових умовах, нових вимогах працювати.
Також проблематика зі спеціалістами молодими, зокрема чоловіками 18-22 років, які за останніх декілька тижнів звільняються з роботи та їдуть за кордон, бо можуть офіційно, без всяких перешкод виїхати з України, тому намагаємося ці питання кадрового голоду закривати жінками, людьми пенсійного віку".
Роман Березовський. Суспільне Тернопіль
Люди, які тримають свиней у приватних домогосподарствах, мають їх зареєструвати, каже керівник агентства з ідентифікації та реєстрації тварин в Тернопільській області Борис Федорків:
"Племінні та товарні свині, які знаходяться у фізичному секторі, ідентифікуються до 60 днів биркою з індивідуальним номером, але скоріше, ніж вона вибуває з господарства. Для того, щоб провести ідентифікацію, власник має звернутися до дільничного лікаря, який надає власнику квитанцію про сплату за послугу, потім він кріпить бирку тварині на вухо та заповняє ідентифікаційні документи.
В ці документи вносяться дані про власника, вік тварини, стать тварини, і після цього інформація заноситься до єдиного державного реєстру тварин. Вартість ідентифікації свині у фізичному секторі коштує 70 гривень".
Борис Федорків. Суспільне Тернопіль
Якщо ж власник тварини хоче її продати, каже Борис Федорків, також потрібно звернутися до дільничного лікаря. Він заповнить документи на переміщення та внесе дані до реєстру. Дані про свиней, які йдуть на забій, також вносяться:
"В середньому за місяць забивається до 900 товарних свиней у товарному секторі".
Не всі люди реєструють тварин, повідомив Борис Федорків:
"Це небажання людей робити ідентифікацію. Поки власники тварин не зрозуміють, що коли тварина ідентифікована, вона знаходяться під контролем ветеринарів, вона досліджується, проводяться всі заходи з попередження захворювань, що є важливим для покупців продукції та тварин, бо це гарантує, що тварина є дійсно здоровою".
За даними Державної служби статистики, станом на 1 вересня 2025 року в Україні налічується 4 мільйони 820 тисяч свиней. Кількість голів у промисловому секторі, в порівнянні із серпнем цього ж року ,зросла на 2,6%, а от у господарствах населення кількість свиней зменшилася на 0,6%. У статистиці не враховані дані з тимчасово окупованих територій та тих, де тривають бойові дії. Скільки свиней вирощують на Тернопільщині, розповів заступник начальника головного управління статистики в області Руслан Козар:
"Станом на 1 вересня 2025 року поголів’я свиней становило 372,9 тисяч. За цим показником Тернопільська область посідає третє місце серед усіх регіонів України, після Київської та Львівської областей".
Руслан Козар. Суспільне Тернопіль
Як розповів Руслан Козар, на підприємствах Тернопільщини вирощують 246 тисяч 600 свиней, а в господарствах населення – 126 тисяч 300.
Директор обласного департаменту агропромислового розвитку Володимир Стахів поінформував, у порівнянні з минулим роком кількість свиней зменшилася:
"В сукупності по всіх категоріях у нас йде зменшення майже на 9 тисяч поголів’я. Якщо говорити в розрізі категорій, в сільгосппідприємствах відбулося зростання – 3%. Це 247 тисяч поголів’я. Це плюс до попереднього року, досить такий непоганий. Попри це чудово розуміємо, що населення старіє, не утримують свиней, кормова база затратна, тому в особистих селянські господарствах".
Володимир Стахів. Суспільне Тернопіль
Загалом по Україні також зменшилася кількість поголів’я свиней, розповідає аналітик "Українського клубу аграрного бізнесу" Максим Гопка:
"Поголів’я свиней в середньому становить 4,8 млн голів, це десь приблизно на 5% менше, ніж торік. Але якщо порівнювати з кількістю поголів’я, яке було на початку року, то воно становило на 7% менше. Тобто можна сказати, що впродовж восьми місяців цього року відбулося збільшення на 7%, і якщо порівнювати рік до року, то це зменшення на 5%. В загальному причини, які склалися, це звичайно, через активізацію та просування фронтом на східному напрямку. Були підприємства, які були наближені на сході та на півдні. Це дуже вплинуло. Через постійні обстріли деякі підприємства закрилися, деякі підприємства почали переїжджати. Ну і також сільська місцевість, подекуди зменшується поголів’я, зафіксовано за рік найбільше зменшення якраз у господарств населення".
Максим Гопка. Максим Гопка
Максим Гопка сказав, зменшення поголів’я свиней вплинуло на ріст цін, а також на збільшення імпорту свинини:
"За рахунок того, що є обмежена пропозиція живця тварин, на внутрішньому ринку доволі такі високі закупівельні ціни є у переробних підприємств і комплексів. Можна сказати, що зараз закупівельні ціни на живець становлять приблизно від 98 до 100 гривень за кілограм. Це доволі висока ціна, тому що з початку року вона зросла на 34%.
Якщо порівнювати рік до року, то річний приріст склав майже 60%. Виходить так, що імпорт активізувався, і ми це бачимо активно в липні-серпні, це такі основні місяці, які дуже багато по обігу показали, по торгівлі. Через те, що вартість свинини за кордоном майже знаходилася на тому ж самому рівні".
В Україні з 2011 року діє асоціація "Свинарі України". Нині до неї входять більше 60 свиногосподарств України, крозповіла президентка асоціації Оксана Юрченко:
"Силами цих учасників забезпечується понад 70% промислової свинини в Україні. Тобто, грубо кажучи, кожен четвертий продукт, який ви споживаєте, він вироблений зі свинини, яка вирощується на потужностях наших учасників".
Серед ризиків цієї галузі тваринництва, каже Оксана Юрченко, на першому місці – захворювання:
"В Україні є африканська чума свиней. Якщо ти реєструєш її в своєму господарстві, то це передбачає, що абсолютно все поголів’я буде ліквідовано, компенсації виробникам не передбачається. Наприклад, минулого року було дуже багато спалахів і відповідно ризики ведення бізнесу надзвичайно високі. І цей момент тягне за собою інший. Через те, що в нас є африканська чума свиней, наша продукція свинарства в багато країн, зокрема в країни ЄС, не має доступу.
Тобто ми не можемо повноцінно експортувати те, що виробляємо. І хоча станом на сьогодні наше виробництво збалансовано з нашим внутрішнім попитом, ми розуміємо, що без вирішення цих питань, по суті такого повноцінного розвитку в галузі немає, бо рано чи пізно ти досягаєш стелі і далі продукцію треба кудись вивозити, а ми станом на сьогодні робити цього не можемо".
Оксана Юрченко. Оксана Юрченко
Викликом галузі є й підготовка до євроінтеграції, каже Оксана Юрченко, адже виробники будуть змушені адаптуватися до умов ведення господарства, які є в ЄС, а робити це доведеться за власні кошти:
"Євроінтеграція несе для виробників великі інвестиції, тому що з’являються нові стандарти утримання тварин, з’являються нові вимоги до оснащення господарств, з’являються вимоги до збільшення простору на голову. А це означає, що якщо ти утримував певну кількість тварин на фермі, відповідно до наших стандартів, а тепер муситимеш утримувати значно менше, тобто ти скорочуєш своє виробництво. Це все в умовах війни лягає на плечі виробника, тому що коштів у держави для того, щоб через якісь програми підтримки хоча би співфінансувати, ми вже не говоримо про максимальне фінансування, можливості немає, тому це один із таких великих викликів, які сьогодні є".
Свинокомплекс на Тернопільщині. Скрін з відео, яке надало підприємство з Тернопільщини
Також, за словами Оксани Юрченко, в асоціації є підприємства, які зазнали збитків через бойові дії:
"У нас є кілька господарств, я говорю про учасників з Донецької та Херсонської областей, де їхнє підприємство було або абсолютно знищене, або знову ж таки, прийшла окупація і змушені були всі потужності виробничі залишити на окупованих територіях. Є також учасники, які постраждали, наприклад, в Запорізькій області, де частина їхніх потужностей була на окупованій території і не зберегли свою цілісність".
