Максим Дєньгін вирушив у велоподорож, щоб допомогти армії.
Вчитель географії з Ізюму проїде близько 1000 кілометрів від Житомира до рідного міста. Його мета — зібрати 100 тисяч на потреби ЗСУ, а також відзняти відеоролики для своїх учнів, аби їм було легше вивчати предмет у режимі онлайн.
Максим Дєньгін до великої війни жив в Ізюмі, викладав географію та захоплювався веломандрівками. На початку березня 2022 року він разом із сім’єю вирвався з палаючого міста. Зараз вчитель живе у Житомирі, продовжує онлайн-викладання в рідному ліцеї та допомагає волонтерам з «Добро ХАБ».
Із Житомира до Ізюма за 11 днів
Вранці 11 червня 31-річний Максим Дєньгін сів на велосипед, щоб поїхати з Житомира, де зараз мешкає, до рідного Ізюму. Дорогою він знімає відео про особливості тих місць, через які проїжджає, щоб потім розказати своїм учням на уроках географії. Але основна мета — допомога для ЗСУ. Максим волонтерить у громадській організації «Добро ХАБ», один з напрямків роботи якої — закупівля оптичних прицілів, дронів та ноутбуків для військових.
«Я вирішив, що треба якось допомогти своїй громадській організації. Зазвичай в сторіс волjнтери просто пишуть — будь ласка, задонатьте. Я подумав, що людям буде цікавіше донатити, спостерігаючи за пригодами, і вийде щось зібрати», — розповів Максим UA-NEWS.in.ua.
Максим Дєньгін захоплюється веломандрівками вже давно, а в 2021 році навіть створив разом із друзями велоклуб. Вони їздили переважно в невеликі тури Харківською та Донецькою областями — до 100 кілометрів. Найдовша поїздка самого Максима склала 380 кілометрів. Подорож з Ізюма до Житомира він придумав ще до великої війни та запланував на літо 2022 року. Але сталося так, що вчителю з дружиною та дитиною довелося спочатку ховатися в погріб від обстрілів, а потім тікати вже з палаючого Ізюму до сестри в Житомир. Нещодавно Максим згадав про свою мрію і вирішив, нарешті, втілити її в життя — щоправда, навпаки, поїхати з Житомира до Ізюму.
Приблизний маршрут велопоходу. Фото: Максим Дєньгін/Facebook
Свій маршрут він спеціально проклав так, щоб поїхати через цікаві з точки зору географії місця.
«Місцями були дуже погані дороги, які мене сильно уповільнювали, спека теж виснажує. Третій день був найскладніший, тому що я розпочинав Поліською низовиною, було рівненько, а тут вже почалась Придніпровська височина, багато підйомів, але так потихеньку доплівся до Канева», — ділиться враженнями волонтер.
Люди підписуються на його сторінки в соцмережах і допомагають: хтось пропонує переночувати на шляху, хтось поширює посилання на карти, інші донатять. За перші три дні вдалося зібрати 27 тисяч гривень.
Велогеограф знімає кіно
Максим міг поїхати коротшим шляхом у 700 кілометрів, але він свідомо обрав довший, щоб побувати в якихось цікавих та мальовничих місцях: на могилі Тараса Шевченка в Каневі, Миргороді і Сорочинцях, Краснокутському дендропарку і в Шарівці. Велогеограф, як сам себе називає вчитель, на шляху знімає невеличкі відео. Після мандрівки він змонтує з них відеоуроки і даватиме посилання для своїх учнів з ізюмського ліцею. Максим Дєньгін робив це ще до війни — за допомогою відеокліпів розказувати учням про географію рідного краю значно легше.
Максим — класний керівник 9 класу. Як і він сам, більшість його учнів виїхали з міста, в Ізюмі лишається тільки семеро з класу. Усі 26 учнів продовжують навчатися онлайн, хоча тим дітям, що лишилися вдома, це значно важче робити. Вони багато пропустили через окупацію, та й життя в зруйнованому Ізюмі не сприяє робочому настрою. У минулому навчальному році Максим Дєньгін змушений був терміново шукати планшети та ноутбуки для своїх колег та учнів рідної школи — виявилося, що багато з них не можуть вчитися або працювати в онлайн-режимі.
«У когось техніка згоріла, у когось з дому винесли або місцеві мародери, або орки. Я вирішив спробувати допомогти. Спочатку все важко йшло, але згодом люди почали передавати свої старі планшети, ноутбуки, телефони. Якщо треба було — ми ремонтували їх і віддавали вчителям та учням. Щось купували за донати», — розповідає вчитель.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Житель Дергачів проїхав близько трьох тисяч кілометрів заради допомоги ЗСУ
Зараз всі, хто потребував допомоги, вже забезпечені технікою. Географ каже, що за час онлайн-навчання діти сильно «просіли» в знаннях», але поки що діватися нікуди — приміщення школи, одне з найціліших в Ізюмі, в травні цього року остаточно зруйнували «шахеди». Тож поки що єдиний вихід велогеографа — зробити свої уроки якомога цікавішими.
Допомогти Максиму зібрати гроші на волонтерські потреби можна за реквізитами:
Посилання на банку
Номер картки банки:
5375 4112 0664 0760
Олена Павленко
