За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Методистка Надвірнянського центрального міського будинку культури Уляна Пилип’юк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Традиції зараз, на жаль, починають відмирати через те, що триває війна, а до цього був COVID-19. Аби їх зберегти, ми започаткували такий проєкт", — каже Уляна Пилип'юк.
Жінка — родом із Молодкова. Тому й випікали весільні смаколики саме тут. До проєкту долучилася мати Уляни – Наталя Головчук.
Дорога в селі Молодків. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Скільки себе пам'ятаю, моя мама завжди займалася обрядовою випічкою. Навчилася вона це робити від своєї бабусі, оскільки її мама в молодому віці померла. Випікає мама в печі на дровах — такий давній колоритний процес", — розповідає Уляна Пилип'юк.
Коровайниця Наталя Головчук. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Традиція випікання обрядового весільного хліба у селі Молодків збереглася й дотепер. Наталя Головчук каже: через війну менше хлопців та дівчат одружуються, проте, якщо така подія стається, — весільну випічку замовляють обов'язково.
"Хліб — головний на гуцульському весіллі. Навіть у давній пісні співається: "ми собі за коровай дівчину замінили". Тобто, якщо зять приніс коровай, то до себе додому він вже забирав дружину", — говорить коровайниця.
Обрядовий весільний хліб. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Головні елементи весільної обрядової випічки
Випікати весільний хліб Наталі Головчук допомагає ще одна молодківська коровайниця Ганна Зеленчук. Жінки кажуть: головні елементи весільної обрядової випічки — це короваї, струцні, калачі та гуски.
"На весіллі кожен вид хліба відіграє свою особливу роль. З короваєм молодий іде до молодої. Струцні — це шестигранні калачі. З ними старости ведуть молодих до церкви. Також струцнями мати молодої та близькі родички заводять перший весільний танець", — розповідає Наталя Головчук.
Випікати весільний хліб Наталі Головчук допомагає ще одна молодківська коровайниця Ганна Зеленчук. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Калачі, говорять коровайниці, більш розповсюджені, бо вони менші за розміром.
"На калачі несли обручки. З калачем мама молодої зустрічала подружжя після шлюбу, мочила його у мед і пригощала їх. Люди вважали: хто з молодих відкусить більший шматок хліба, той буде в сім'ї головним", — каже Наталя Головчук.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Зі слів майстрині, гусками — маленькими калачами — у п'ятницю молодий приходив до молодої й обдаровував усю родину та гостей, які займалися підготовкою до весілля.
Обов'язкові правила
Ганна Зеленчук розповідає: раніше випікати хліб жінки вчилися змалечку.
"У дитинстві в потоці робили собі піч і пекли хліб. Бавилися. Але просто з дитинства вже мали дар", — пригадує Ганна Зеленчук.
Ганна Зеленчук розповідає: раніше випікати хліб жінки вчилися змалечку. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
З її слів, коровай символізує народження нової сім'ї. Тому, перш ніж замішувати тісто — треба помолитися.
"Як міситься коровай, у нас вибирають таких жіночок — не вдовиць. Перша молитва — це Отче наш і Богородице, а там вже кожен має свої молитви", — розповідає Наталя Головчук.
Вишита молитва. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Жінка каже: спочатку на теплому молоці робиться опара. Вона має постояти дві-три години, щоб "підійшла". Потім починають замішувати тісто і поступово додавати необхідні інгредієнти.
"Передусім в коровай додають цукор, аби молодим солодко було жити. Багато даю. Коровай у нас не солять. Далі б'ю яйця. І маргарин та домашнє масло додаю. Що більше даси, то смачніше буде. Усе "на око". Я люблю роботу з тістом, люблю свою піч. Це — моє хобі", — каже Наталя Головчук.
Тісто для короваю. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Жінки розповідають, аби весільні вироби вдалися, треба не лише гарно замісити тісто, а й добре натопити піч. Поки тісто "підходить", ґаздині палять ватру.
"Щоб файний вдався коровай, треба накласти дуже сухих дров — гарних, рівненьких, не ґудзавих, аби вони потихеньку розгоралися. Робити завжди треба з любов'ю, з настроєм, душу вкладати", — говорить Наталя Головчук.
Вогонь у печі. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Доки в печі розгораються дрова, коровайниці формують вироби та прикрашають їх.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Треба пательні файно помостити і хліб поставити в теплому місці. Коли піч файно вигоріла, треба ватру розсунути. Як хліб у пательнях "підійшов", його змащують яйцем і закладають у піч", — говорить Ганна Зеленчук.
Тісто «підійшло». Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Після того, як весільна випічка спеклася, ґаздині змащують її цукром з водою. Це — для того, щоб вироби мали гарний блискучий вигляд.
Після випікання коровай змащують. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Проєкт збереження весільних традицій продовжать
Проєкт "А ми сисе вісілєчко файно обійдемо, а ми з сего вісілєчка на друге підемо" планують продовжити. За словами виконувачки обов'язків начальника управління культури і туризму Богдани Ковалюк, у Надвірнянській громаді хочуть дослідити всі весільні традиції — від автентичних обрядів до весільних пісень.
"Переоцінити важливість традицій і обрядів неможливо. Бо автохтонне дає нам можливість згадати, хто ми є. Ми дуже горді з того, що зараз у нас на західній Україні тримається це українство", — говорить Богдана Ковалюк.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
З її слів, ініціаторка проєкту Уляна Пилип'юк хоче побувати у кожному селі Надвірнянської громади та дослідити усі весільні обрядові дійства, притаманні цьому регіону.
"Ми підтримуємо проєкт. Хочемо на основі зібраного матеріалу зробити дуже цікаву презентацію, яка б якнайкраще представляла нашу територію й берегла традиції пращурів", — каже Богдана Ковалюк.
Виконувачка обов’язків начальника управління культури і туризму Богдана Ковалюк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
