За інформацією: Суспільне Чернівці.
Фото: unsplash
Якщо на початку повномасштабної війни до психіатрів звертались з симптомами пов’язаними з тривогою – зараз пацієнти частіше переживають депресію. Це пов’язане з тим, що тривога виснажує і трансформується у неможливість отримувати задоволення від життя.
У матеріалі Суспільного психіатриня Ірина Герасим'юк розповідає, які діагнози встановлює своїм пацієнтам на другому році повномасштабної війни.
З якими симптомами звертались пацієнти на початку повномасштабної війни
В перші пів року повномасштабної війни до психіатрині звертались люди, які раніше не мали проблем з психічним здоров’ям. Це були симптоми пов’язані зі стресом, який переживали люди в умовах війни. За словами Ірини Герасим'юк в перші пів року війни у людей були різноманітні тривожні розлади. "Ми почали жити в період невизначеності. Розуміння, що я не можу контролювати своє завтра часто вибиває з колії. Наш мозок не любить жити у такій невизначеності. Наш мозок любить план, і коли щось йде не за планом — викликає дистрес", — каже Герасим'юк За консультацією до психіатрині на початку повномасштабної війни звертались люди, які раніше не мали проблем з психічним здоров'ям. Натомість за словами Ірини, пацієнти, які раніше вже мали психічні розлади на консультації не записувались.
"Війна додала багато стресу в життя. Звертались ті, кому це відчуття було новим і хто не знав, як з ним впоратись. Не звертались ті, хто вже мав певні психічні розлади. Вони думали, що не можуть скаржитись на свій стан, якщо є люди, яким значно гірше. Я хочу наголосити, не потрібно знецінювати свої симптоми. Ми не робимо так з цукровим діабетом чи переломом ноги", — каже Герасим'юк.
Які діагнози встановлює психіатр на другому році повномасштабної війни
Якщо в перші пів року після початку повномасштабного вторгнення у людей були тривожні розлади – зараз переважають тривожно депресивні розлади або загалом різні форми депресії.
"Коли людина тривалий час перебуває у стані тривоги внутрішня "батарейка" розряджається. Тривога плавно трансформується у неможливість отримувати задоволення від речей, які раніше приносили задоволення. Коли людна не може переживати хоч якісь позитивні емоції, коли людина не може переживати хоч якісь моменти щастя – зрештою тривога виснажує. Людина опиняється в депресії", — каже Герасим'юк.
Куди звертатись?
Є декілька варіантів до кого може звернутись людина, яка відчуває що має проблеми з психічним здоров’ям:
- До психолога чи психотерапевта. За словами Герасим'юк, фаховий психотерапевт зрозуміє чи може він допомогти на своєму рівні чи варто звернутись до психіатра.
- До психіатра. Він з'ясує чи потрібне пацієнту лікування або перенаправить до психолога чи психотерапевта.
- До сімейного лікаря. У половині поліклінік та амбулаторій області сімейні лікарі можуть надавати психологічні консультації дорослим та дітям. Медики пройшли навчання й можуть діагностувати у пацієнтів психологічні захворювання, за потреби – скеровувати їх на прийом до психологів, психіатрів чи психотерапевтів.
"Іноді важко зрозуміти у якому ти стані. Не потрібно аналізувати себе самостійно. Треба не соромитись звертатись за допомогою. Це вже завдання спеціаліста: зрозуміти що з вами та запропонувати шляхи розв'язання проблеми. Якщо ви перебуваєте у стані тривоги чи депресії – зверніться до фахівця. Є люди, які можуть і хочуть допомогти", — каже Герасим'юк.
