За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Власниця приватного підприємства "БСМ" Світлана Бородайко судиться з Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією щодо будівлі колишнього літнього кінотеатру "Трембіта", що на вулиці Мазепи, 135. Вона вимагає, аби суд визнав протиправним та нечинним рішення і додаток до нього Івано-Франківської обласної ради депутатів, яка в 1989 році внесла будівлю до переліку пам'яток архітектури місцевого значення. Судове засідання у справі, яке було призначене на 23 жовтня 2023 року, перенесли на 7 листопада через клопотання обласної прокуратури — там хочуть докладніше вивчити матеріали справи.
Аби розібратися в ситуації, Суспільне поспілкувалося з представниками фірми, обласної військової адміністрації, архітектором та директоркою "Центру розвитку міста та рекреації".
Будівля колишнього кінотеатру "Трембіта" на вулиці Мазепи, 135 входить до переліку пам’яток архітектури місцевого значення відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 19 вересня 1989 року. За визнання цього рішення нечинним та право на реконструкцію будівлі з Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією судиться Світлана Бородайко. Згідно з інформацією, розміщеною на сайті YouControl, жінка є власницею приватного підприємства "БСМ". Чоловік Світлани — Костянтин Бородайко розповів Суспільному, що будівлю подружжя придбало у 2011 році й планувало облаштувати там туристичне агентство.
Позиція подружжя Бородайків щодо кінотеатру "Трембіта"
"Ми там підвели електрику, зробили проєктну документацію, отримали дозвіл. Цей дозвіл відображений в реєстрі. Залучали "Укрзахідпроєктрестраврацію", львівські спеціалісти приїжджали, робили обмірювальні креслення", — пояснює Костянтин Бородайко.
За його словами, жодного документа, який засвідчував би внесення будівлі до переліку пам’яток архітектури місцевого значення у 1989 році, немає. Він додає, що подружжя не знайшло ані паспорта об’єкта, ані документа, де йшлося б про його історичну чи архітектурну цінність. Це, каже Костянтин Бородайко, свідчить про те, що внесення споруди до переліку пам’яток було неправомірним.
"Кінотеатр не був на момент придбання пам’яткою. Став пам’яткою з якихось дивних причин. Ми маємо дозвіл на реконструкцію цього об’єкта. Плануємо реконструювати, зібрали гроші. І у межах цієї реконструкції ми не плануємо виходити за межі чинного габариту ні на сантиметр", — продовжує Бородайко.
Літній кінотеатр «Трембіта». Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Костянтин Бородайко говорить, що під охорону держави пам’ятка потрапила після внесення змін до законодавства у 2017 році. Натомість завідувач сектору з питань охорони культурної спадщини обласної військової адміністрації Андрій Давидюк каже, що пам’ятки архітектури охороняються державою з 2000 року.
Роз'яснення від ОВА
"У 2000 році був прийнятий Закон України "Про охорону культурної спадщини". Відповідно до цього закону всі пам’ятки УРСР ставали пам’ятками України й перебували під охороною держави", — говорить Андрій Давидюк.
Він додає, що відсутність документів з 1980-х років про внесення об’єкта до переліку пам’яток архітектури не є переконливим аргументом для судового позову.
"Немає паспорта цієї будівлі. За той час узагалі майже не було паспортів жодних, коли брали на облік", — каже Давидюк.
Літній кінотеатр "Трембіта" є власністю Івано-Франківської громади
Директорка комунального підприємства "Центр розвитку міста та рекреації" Руслана Василюк розповіла Суспільному, що 24 гектари землі парку, де і розташований колишній літній кінотеатр "Трембіта", є власністю Івано-Франківської територіальної громади. Тому, каже, Руслана Василюк, власники будівлі не мають права на жодні роботи з її розширення.
"Не питання в тому, чи вони правильно внесли процедурно, чи неправильно. Але це — частинка історії міста для всіх жителів, які себе пам’ятають і асоціюють з містом. Тому це — взагалі категорично неприпустимо. Фасад, зовнішній вигляд має залишитися незмінним", — вважає Руслана Василюк.
Як знищувалися пам'ятки архітектури
Архітектор Ігор Панчишин розповідає, що будівля на Мазепи, 135 споруджена в альпійському стилі у середині XX століття. З його слів, у різні роки у споруді розміщувалися сільськогосподарський павільйон, літній кінотеатр і туристичне агентство. Реєстри пам’яток архітектури 1980-х років разом зі змінами в тодішньому законодавстві перейняла незалежна Україна.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Відповідно, 2010-2011 роки, за часів Януковича піймали таку "хвилю", оскільки це — ще радянські [реєстри], значить вони нелегітимні у нашому розумінні до зміни законодавства. І власники мали можливість спокійно знищувати пам’ятки", — пояснює Панчишин.
Таким принципом, каже Ігор Панчишин, користувалися підприємці та забудовники по всій країні, зокрема і в Івано-Франківську: "Масово руйнувалися або перебудовувалися пам’ятки під тим "соусом", що, мовляв, це — не пам’ятка, бо, бачите, вона "некошерно" записана, не легітимно вона якось звучить у нашому новому законодавстві".
Судове засідання у справі про визнання рішення Івано-Франківської обласної ради, яка в 1989 році внесла будівлю за адресою Мазепи, 135 до переліку пам'яток архітектури місцевого значення, неправомірним та нечинним, було призначене на 23 жовтня 2023 року. Утім суд переніс його на 7 листопада через клопотання обласної прокуратури, яка хоче докладніше вивчити матеріали справи, повідомив суддя Сокільський.
"Суд, порадившись на місці, з урахуванням думки учасників справи, ухвалює клопотання заступника керівника обласної прокуратури задовольнити, підготовче судове засідання відкласти", — сказав Сокільський.
