За інформацією: Суспільне Вінниця.
Сергій Кумчак під час служби на Донеччині. Фото надав Сергій Кумчак"Було дуже важко, боляче було, але все вже пережив. А зараз вже не знаю, прийняв це все. Навіть буває забуваюся, що це я. Поодягаю ці всі гаджети і тоді вже пішов. Коліно, приїхав додому, поставив на зарядку. Підзарядилось, допомагає йти. Воно електронне. Рука також заряджається", — розповів ветеран.
Суспільному Сергій Кумчак розповів, що Поки триває його реабілітація, кожен день розписаний буквально погодинно. Два тижні тому почав відвідувати спортивну залу — тут він віджимаєтеся на протезі та бореться на татамі. Тренер ветерана Єгор Лебідь розказав, що Сергій дуже наполегливо займається.
"Він взагалі, влився в колектив з першого разу. І найголовніше те, що є бажання. І за цих два тижні, ви бачили самі, що він вже в колективі як свій, вже робить прогрес, в плані того, що вже бореться, тобто немає такої затяжної адаптації. Вже пробує і вже прогресує."
Сергій Кумчак на заняттях із боротьби. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
До спортивної зали чоловік приходить тричі на тиждень. Серед спаринг-партнерів — ветеран російсько-української війни Андрій Суржко. Командир роти 77 бригади поранення отримав в липні 2023 року на Бахмутському напрямку, коли заводив побратимів на позиції. Після апутації обох ніг, протезування та реабілітації, у залі тренується понад п'ять місяців.
"Мені подобається з ним боротися. По-перше, це незвично, в нього потрійна ампутація, і попри те все дуже прудкий. І 40 років наче чоловікові, а він такий, наче як вужик крутиться. І типу вловити важко. Дуже здібний. Схоплює, пристосовується. Другий би сказав, та як я буду боротися на татамі, а він бореться і в принципі в нього непогано виходить. І я думаю найближчим часом будуть змагання і він там теж засвітиться", — поділився думками про спаринг-партера Андрій Суржко.
Сергій Кумчак відтискається на протезах. Фото надав Сергій Кумчак
Ветеран із Вінниці на реабілітації. Фото надав Сергій Кумчак"Емоції позитивні. Виходиш і відчуваєш себе якимись трошки. Тіло тримається в тонусі і навіть бачу навіть потрошку скидається вага. Хто кого жаліє? Не можна жаліти", — каже Сергій.
Після поранення Сергій Кумчак повернувся до ще одного старого захоплення — зброї. До початку повномасштабного вторгнення чоловік мав власну та їздив на тренування до спортклубу.
"Я сидів вдома, хвилювався: чи в мене вийде, чи мені вдаться? Я приїхав перший раз, то це я з пістолета стріляв, думав, як я зможу перезаряджати його? Чи зможу патронник догнати. Але слава Богу, в руці є приспособасинонім до слів "пристрій, знаряддя", то я вже налаштувався".
Ветеран на полігоні . Фото надав Сергій Кумчак"На таких як він цей соціум і тримається. І дякуючи таким як він, ми можемо тут брати інтерв’ю, стріляти і тренуватися. Ця людина надихає всіх нас. Ми з свого боку, клуб "Сокіл", всі, хто носить погони і має відношення до зброї, ми з нього беремо приклад. Людина сталева, людина зі сталі, піднялася в прямому сенсі без ніг, без руки і показує нам приклад, як потрібно відноситися до себе, до оточуючих, яка самопожертва його. І при цьому залишається повнокровним членом соціуму, в тому числі і через зброярську культуру", — розповів Суспільному тренер із практичної стрільби та багаторазовий чемпіон України Ігор Бондар.
Ветеран Сергій Кумчак за кермом автівки. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Найбільшою мотивацією та натхненням на відновленням стала родина — дружина та дві донечки, розказав Сергій Кумчак. Вже за 5 місяців після поранення ветеран повернувся за кермо й тепер забирає своїх дівчат зі гуртків, везе до школи та по справах.
"Цією рукою, правою, я керую. Коли десь потрібно, щось перекласти, то я перекладаю, підтримую. Повороти переключаю цією, лівою, вмикаю лівою. Я так вже звик, що це ніби вже й моє. Саме головне його прийняти, що інакше вже не буде".
Сергій втратив на фронті три кінцівки. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк"З татом весело їхати. Сильний добрий розумний. Ми з татом багато чого робимо разом, ремонтуємо", — розповіла молодша донька ветерана Ліза Кумчак.
Суспільному дівчинка розказала, що татових протезів зовсім не боїться, а вважає їх його суперсилою. А ще каже, вона може себе із ними відчути героїнею мультика.
"Я беру цю кисть і чіпляю собі на плече, що типу я Венсдей. Ось так".
Сергій Кумчак разом із донькою Лізою. Суспільне Вінниця/Дмитро Боднюк
Оборонець із Вінниці разом із родиною. Фото надав Сергій Кумчак
Родина — його опора та підтримка, і він має їх оберігати, розповів Сергій Кумчак.
"Мотивує мене? Родина мотивує. Ну як я міг би сісти, опустити руки? Чи руку?"
