«Везуть потяг поранених, а їх всіх треба вдіти». Як на Буковині створюють адаптивні речі для військових

За інформацією: Суспільне Чернівці.

Олена Ілляшенко, координаторка волонтерського швейного цеху, тримає адаптивні штани. Суспільне Чернівці

Посилки у стабпункти на передовій, лікарні та шпиталі по всій країні відправляють майже щодня.

“Для тисяч хлопців. І коли телефонують і кажуть: "Везуть потяг з пораненими, а їх усіх потрібно вдіти", [ми шиємо], щоб вони мали змогу переодягнутися. Вони заслуговують на це, вони втратили здоровʼя”, — розповідає Олена.

Волонтери швейного цеху шиють адаптивний одяг. Суспільне Чернівці

Швейний цех працює на території волонтерського хабу, приміщення для якого надала міська рада. Спершу приносили свої машинки, а торік купили декілька за грант. Коли є запити поранених, розробляють моделі одягу.

“Прошу, як би то не боляче було, сфотографувати пораненого. І ми дивимося: де будемо різати, а куди будемо вставляти. Бо там спиці стирчать, а там дірка, а там уламок. Індивідуально під пораненого робимо”.

Колаж: поранені військові у шпиталі отримали адаптивний одяг від волонтерів. Сторінка «Швейного простору»

Волонтери швейного цеху шиють одяг пораненим. Суспільне Чернівці

Олена показує уламок снаряда, який привіз син. Це — нагадування про небезпеки, з якими щодня стикаються військові на фронті:

“Ось такі уламки прилітають по наших дітях. Дякувати Богу, Ангелу-охоронцю, що вони відвели від дитини цей уламок, і він зміг привезти його, і як гірка памʼятка така залишилася.”

Олена Ілляшенко тримає уламок ворожого снаряду. Суспільне Чернівці

Волонтери швейного простору називають себе “Шаленими бджілками”, розповідає координаторка. Каже, що роботи багато, тож запрошують приєднуватися до команди й інших.

Досвід не обов'язковий — усього навчають. Зокрема, так приєднався до команди Микола Арсеній, переселенець із Голої Пристані, що на Херсонщині, коли почув, що потрібна допомога. Розповідає, що вже тут навчився працювати зі швейною машинкою. Майже щодня приходить у цех, адже справа до вподоби.

“Подобається, і шити теж. Мені 65, і я не можу взяти зброю. Що я можу зараз? Хоч шити, хоч якусь користь [робити]. Це мене заспокоює, і я відволікаюся від усього. Та все одно хочеться додому”, — каже Микола.

Микола Арсеній, переселенець із Голої Пристані. Суспільне Чернівці

Людмила Сидорчук, переселенка з Нової Каховки, розповідає, що волонтерство для неї — порятунок та розрада.

“Швейний простір для нас, для переселенців, — це така допомога! Вона витягує з тієї прірви безвиході, в яку ми занурюємося. А тут ми себе знаходимо. І знаходимо, і допомагаємо” ,— розповідає Людмила.

Людмила Сидорчук, переселенка з Нової Каховки. Суспільне Чернівці

Волонтери працюють у швейному цеху. Суспільне Чернівці

Надія Татарінова з Новодністровська у свої 76 років каже, що вчилася шити два роки тому, коли приєдналася до швачок. За її словами, шиття допомагає їй відволіктися.

“Мені це відпочинок свого роду і розрядка теж. Зараз просто неможливо бути вдома, коли таке у державі робиться. Іду сюди до дівчат. Ми вже з ними як сім’я. Якщо день якийсь чи два не вийдеш, не зустрічаємося — то вже їх не вистачає. Зріднилися з ними”, — розповідає Надія Леонтіївна.

Надія Татарінова, волонтерка з Новодністровська. Суспільне Чернівці

У Ірини Мерви на фронті воюють чотири племінники, тож про потреби військових знає з власного досвіду. Каже, що приходить шити, бо розуміє важливість справи:

“Я вже не можу вдома всидіти, бо просто перевертає. Тут простіше — відчуваєш, що щось зробила для перемоги, хоча б трохи. Думаю, хоч часточку чогось, хоч щось. Бо дуже шкода хлопців”, — розповідає Ірина.

Ірина Мерва з Новодністровська, волонтерка Швейного простору. Суспільне Чернівці

За чотири роки волонтери відшили та відправили тисячі виробів, розповідає Олена Ілляшенко. Робота ніколи не зупиняється, тому постійно потребують нових матеріалів. За день можуть використати 25 метрів тканини, а це — понад 5 000 гривень. Жителі Новодністровської громади організовують збори, проводять благодійні ярмарки, аби передати гроші волонтерам. Найчастіше долучаються школа, гімназія, ліцей і два садочки.

Учні Новодністровської початкової школи передали 25 000 гривень, зібраних на благодійних ярмарках у грудні 2025 року. Сторінка Новодністровської початкової школи

Волонтери в Новодністровську працюють без перерви на свята. За їхніми словами, взимку військовим на фронті найважче, тому не зупиняють пошиття та відправки адаптивного одягу.

Вірш про “Швейний простір” Олена Ілляшенко. Суспільне Чернівці

Олена Ілляшенко тримає адаптивний одяг. Суспільне Чернівці

Уламок снаряду та Ангел-Охоронець у «Швейному просторі». Суспільне Чернівці

Новости Украины