За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Ярослав і Яна Малішевські. Ярослав Малішевський
Сину Яни Малішевської Яремі десять років. Він має інвалідність з чотирирічного віку, розповіла матір:
"Його діагноз — дитячий аутизм з гіперкінетичним розгальмуванням. Ярема практично не говорить, тільки каже деякі клішовані фрази, які він завчив. Він багато розуміє, але часто буває так, що робить збитки, бо так працює нервова система, так працює мозок. У червні 2022 року сина прооперували. Йому забрали частину мозку з лівої сторони. Але, на жаль, ми змін не побачили. Він лише почав спати, бо до операції півтора місяці майже не спав".
Яна Малішевська із сином. Суспільне Тернопіль
За словами Яни Малішевської, у вересні 2024 року у військовій частині чоловіку сказали, що його рапорт на звільнення загубився:
"Без жодних доведень, доказів. Просто сказали: "Загублений рапорт зі всіма документами". Це було достатньо багато документів, зокрема Яремині довідки, засвідчені нотаріально. І тоді ми звернулися до адвоката із безоплатної правової допомоги. І ми звернулися до суду з позовом".
Рапорт, який, за словами Яни Малішевської, військова частина загубила. Яна Малішевська
У грудні 2024 року подружжя Малішевських виграло справу. Суд визнав протиправною бездіяльність командирів військової частини щодо нерозгляду рапорту Ярослава і зобов’язав звільнити чоловіка з військової служби за сімейними обставинами — вихованням сина з інвалідністю до вісімнадцяти років. Рішення суду набуло сили в січні, однак Ярослав досі на службі, розповіла Яна Малішевська.
Рішення суду. Яна Малішевська
"Я створила свій електронний кабінет на урядовій лінії. Подала електронний запит ще в червні. Його розглядало Міністерство оборони і до сьогоднішнього дня рішення немає. Тобто жодне з цих одинадцяти звернень, які подали ще до рапорта, не розглянуте. Перед рішенням суду були звернення до Лубінця, ціла купа звернень на гарячі лінії. Телефонували і в спілку ветеранів України. Я не знаю, скільки ми речей зробили і все одно все стоїть на одному місці. Юридична служба частини знову вимагає ті ж самі документи, затверджені нотаріусом, писати новий рапорт вже на підставі рішення суду", — розповіла Яна Малішевська.
Звернення Ярослава Малішевського до Дмитра Лубінця. Яна Малішевська
Звернення Яни Малішевської до Дмитра Лубніця. Яна Малішевська
Яна сказала, що зібрала усі документи і передала чоловікові, але написати рапорт йому досі не вдалося. Кореспонденти Суспільного телефоном поспілкувалися з Ярославом Малішевським.
"Я розпочав розмову з діловодом, він ще був тут на місці. "Підійди до мене, підійди до мене, будем писати". Але писати треба на основі чогось. Я звернувся до нього, він мені відповів, що потрібні документи. Дружина завірила документи в нотаріуса, а це знову витрати. Переслала їх мені. А поки вони дійшли до мене, діловод перемістився. Зараз він в іншому місці, тому мені тепер треба добиратися і переважно за свій рахунок. Ніхто не відвозить", — розповів Ярослав Малішевський.
Телефонна розмова з Ярославом Малішевським. Суспільне Тернопіль
Ми зателефонували до речника 110-ої окремої механізованої бригади Івана Сєкача. Він сказав звернутися до частини з офіційним запитом. Ми написали інформаційний запит у бригаду, а також у Міністерство оборони.
Чи є судове рішення підставою для звільнення військовослужбовця за сімейними обставинами, ми запитали у ветерана і юриста громадської організації "Принцип" Андрія Тетюрка.
"Перелік сімейних обставин є у Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу". Це стаття 26, частина 12. Вона не передбачає рішення суду, як підставу для звільнення. Правда, суд в цьому рішенні зобов’язує звільнити, хоча зазвичай зобов’язують повторно розглянути рапорт і ухвалити рішення по суті рапорту", — сказав юрист.
Андрій Тетюрко. Андрій Тетюрко
24 лютого виконавча служба відкрила провадження, щоб зобов’язати військову частину виконати рішення суду. За словами Андрія Тетюрка на це у військової частини є десять днів:
"На одинадцятий робочий день виконавець має перевірити, чи таке рішення було добровільно виконано. Якщо ні, то тоді повторно складається постанова, накладається штраф на такого боржника, а це в нашому випадку військова частина, і попереджають про можливу кримінальну відповідальність. І дають ще десять днів, щоб виконати це судове рішення. А вже після цього строку державна виконавча служба має скласти повідомлення до органів досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення. Оскільки провадження було відкрите 24 лютого, то, на мою думку, нічого такого не потрібно робити. Треба, як мінімум, контролювати дії виконавця і військової частини. Якщо військова частина зробить запит, щоб військовослужбовець написав рапорт, подав документи на звільнення, то треба слідкувати, чи вони його розглянуть у відповідні терміни, а це до чотирнадцяти днів. Якщо так, то там запуститься звичайний процес звільнення, якщо ні, то буде запускатися процес примусового виконання".
Ярослав Малішевський на службі. Ярослав Малішевський
Військовослужбовець також має право скаржитися на державного виконавця, якщо той не виконуватиме своїх обов’язків, сказав Андрій Тетюрко:
"Можна подати скаргу до його начальника. Або, якщо він, наприклад після двадцяти днів накладе штраф і потім ще після десяти днів не зробить повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органів досудового розслідування, то сам військовослужбовець може подати заяву до правоохоронних органів".
Ярослав Малішевський на службі. Ярослав Малішевський
За коментарем ми також звернулися до представника уповноваженого з прав людини в Тернопільській області Олександра Криницького. Він сказав, що поки звернення Яни Малішевської перебуває на розгляді в уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, на камеру коментувати цю ситуацію не буде. Телефоном Олександр Криницький сказав, уповноважений взяв цю справу на контроль і особисто дав доручення представнику з цього напрямку надати правову оцінку і вжити заходів до виконання рішення суду.
