Зловмисники ошукали чотирьох громадян на понад 100 тисяч гривень.
Правоохоронці розкрили злочинну схему / колаж УНІАН зі скріншоту й фото od.npu.gov.ua
Війна в Україні триває, але це не заважає зловмисникам наживатися на співгромадянах. Правоохоронці викрили зловмисників, які розробили схему для заволодіння коштами людей під приводом покупок на онлайн-майданчику оголошень OLX.
Як повідомляє прес-служба Одеської обласної прокуратури, зараз повідомлено про підозру трьом громадянам України за фактом шахрайства шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 4 ст. 190 КК України). За даними слідства, підозрювані розробили схему для заволодіння коштами людей під приводом покупок на онлайн-майданчику оголошень OLX. Це робилося шляхом створення фішингового посилання під час оформлення доставки.
«Як тільки покупець зацікавився товаром, шахраї пропонували йому безпечний спосіб покупки та скидали посилання, зовнішній вигляд якого повністю копіює дизайн сайту «OLX доставки». При переході за цим посиланням і заповнення необхідних полів із зазначенням реквізитів своїх платіжних карток, зловмисники отримували дані, які вводили до застосунку Google Pay, та, створюючи віртуальні рахунки потерпілих, знімали гроші», — розповіли у прес-службі.
Наразі правоохоронці вже встановили чотирьох громадян, яким спричинено збитки на понад 100 тис. гривень. Наразі встановлюються інші постраждалі, кількість яких попередньо сягає близько п’яти десятків. До суду подано клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
За даними регіонального главку Нацполіції, організував шахрайську схему раніше судимий за майнові злочини чоловік, який тимчасово проживає в Одесі. Разом зі своєю співмешканкою та спільним знайомим, вони створили сайт-двійник популярного онлайн-сервісу з продажу товарів.
«Надалі, видаючи себе за покупців, зловмисники підшукували та переконували громадян у намірі придбати у них товар та відразу ж пропонували перейти за посиланням на заздалегідь створений шахрайський ресурс для оформлення безплатної доставки товарів», — додали у поліції.
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
© фото od.npu.gov.ua
Довірливі громадяни, бажаючи продати товар, погоджувались на ці умови та переходили на фішинговий веб-ресурс, візуально схожий на справжній, де вводили свої особисті дані й реквізити банківських карток (номер, СVV код, термін дії картки). У такий спосіб зловмисники отримували необхідні їм дані та здійснювали несанкціоноване втручання в інтернет-банкінг і проводили транзакції з банківських рахунків потерпілих. Правоохоронці встановили наразі чотирьох громадян, яких зловмисники ошукали майже на 119 тис. грн.
У ході проведення обшуків за місцем проживання правопорушників правоохоронці вилучили мобільні телефони, комп’ютерну техніку, сім-картки, банківські картки та інші речові докази протиправної діяльності.
Читайте також:
Росіяни вгатили балістикою по Миколаєву: важливі деталі
Повалій та іншим зрадникам загрожує покарання в Україні: у Мінкульті розкрили деталі
Цікаві новини України — сьогодні це варто прочитати
Як повідомляв УНІАН, в Одесі затримали шахрая, який під приводом оформлення держдопомоги заманював людей на «двійник» державного сайту, отримував дані банківських карток та привласнював гроші. Зокрема, житель Одеси створив посилання на сайт, зовнішній вигляд якого повністю копіює дизайн сайту Державної допомоги в рамках програми «єПідтримка».
Під «двійник» зловмисник закріпляв фішингове інтернет-посилання у соціальних мережах Facebook та Instagram. Люди, які сподівалися на допомогу, переходили за цим посиланням та заповнювали необхідні поля із зазначенням реквізитів своїх платіжних карток. Одесит отримував ці дані та за їх допомогою авторизувався у додатках онлайн-банкінгу. Кошти потерпілих він списував на власноручно створені акаунти в одній з відомих служб доставки.