Максим Фалін. Фото Романа Рибачука
5 березня 44 роки мало б виповнитися оборонцеві Максиму Фаліну. Чоловік пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Загинув у квітні 2023 на Донеччині. Рідні та побратими поділилися спогадами про полеглого військового.
Максим Фалін народився 5 березня 1980 року в місті Мелітополь Запорізької області в родині військових, розповів нам представник авіаційної бригади Повітряних сил Роман Рибачук. З дитинства ріс дисциплінованим та працьовитим, мав багато друзів, був товариським юнаком та здібним учнем у школі. У Мелітопольському вищому професійному училищі здобув освіту за фахом “зварювальник”.
У 1998 році Максим вперше вступив до лав Збройних Сил України. Тоді ж він почав навчання в навчальному центрі Павлограда. А здобувши військово-облікову спеціальність “шифрувальник-кодувальник”, продовжив проходження військової служби в 1999-2000 роках у військовій частині А1126 у Вінниці.
У 2013 році у Хмельницькому Максим познайомився з майбутньою дружиною Надією.
“Увечері того дня Максим запросив мене вже на побачення. Так ми почали зустрічатися, а через деякий час разом переїхали до Вінниці. Пам’ятаю, що 31 грудня 2015 року став для мене найщасливішим новим роком. Максим зробив мені пропозицію. А ще у 2015 році у нас народився синок Кирило. Максим завжди був оптимістом і казав, що буде багатодітним батьком. Ми з чоловіком планували побудувати приватний будинок для майбутньої великої родини та заснувати сімейну піцерію. Він для цього дуже багато працював, весь час на заробітках: то Польща, то Чехія, — розповіла Надія Фаліна. — Він завжди був справедливим. Любив великі компанії друзів, обожнював риболовлю, зброю, природу, активний відпочинок та подорожувати разом. Ми щороку їздили на море, дуже багато часу він приділяв дітям. Постійно навчав сина, чоловік вчив його плавати в басейні ще з 4 місяців. А 11 листопада 2021 року у нас з’явилася донечка Єлізавета".
24 лютого 2022 року Максим приїхав у Вінницю з іншого міста, аби відвезти дружину та дітей у село. Втім зламалася автівка, якою вони мали їхати, тому лишилися в місті. Того ж дня брат Максима записався у лави захисників.
"Мій чоловік казав: “Брат уже пішов, а я ще ні. Я ж не боягуз, я хочу захищати Батьківщину та вигнати загарбників. Щоб вони не прийшли сюди, до моєї родини, я маю стати на захист нашої свободи”, — сказала Надія Фаліна.
Фото Романа Рибачука
27 лютого 2022 Максим Фалін прибув до однієї з авіаційних бригад Повітряних Сил ЗС України. Його призначили на посаду кулеметника в одному зі взводів підрозділу охорони військової частини.
Роман Рибачук розповів, що побратими пригадують: під час служби Максим вирізнявся добрим характером та простотою рішень – такою була його відповідь на труднощі, він був товариським, справедливим та щедрим. А ще завжди посміхався, був прикладом простоти в житті та зразком дисциплінованості у військовій службі.
Разом зі співслужбовцями чоловік постійно тренувався, відпрацьовував та покращував навички зі стрільби, вчився тактичної медицини та проходив повний курс бойової підготовки. Згодом підрозділ Максима Фаліна посилив ряди Зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил ЗСУ. Там військові пройшли злагодження та відшліфували свої військові навички. А згодом вирушили на Схід України.
6 квітня Максим зателефонував рідним та попередив, що його не буде на зв’язку близько двох діб. 9 квітня 2023 року росіяни почали чергову атаку та масований обстріл позицій українських захисників біля Новобахмутівки Донецької області. Сержант Максим Фалін отримав тяжкі поранення, несумісні з життям.
Фото Романа Рибачука
Поховали оборонця 20 квітня 2023 року у селі Правдівка Ярмолинецького району Хмельницької області. 29 серпня 2023 року на фасаді будівлі сільської ради Правдівки оборонцеві відкрили меморіальну дошку.
25 травня 2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку сержанта Максима Фаліна нагородили орденом “За мужність” III ступеня" (посмертно).
