Вінниччина отримала економічний поштовх: як у регіоні розвивається релокований бізнес

За інформацією: Суспільне Вінниця.

Робочий процес на харківському підприємстві «STALEKS». Суспільне Вінниця

Одним із перших у квітні 2022 року до Вінниці переїхало харківське підприємство "STALEKS" — виробник професійних інструментів для бʼюті індустрії. Як розповів директор з виробництва Євген Чакун, першу партію манікюрних інструментів виготовили наприкінці травня.

"На жаль, ще не все відновили, як в Харкові, не все вдається. Найбільша проблема – кадри. Ми сьогодні робимо ставку на молодь та на жінок. Щоб навчити спеціаліста, необхідно півроку. Не можемо вийти на ті обсяги, які б хотіли. Потреба, як мінімум в два рази — це до 300 чоловік на підприємстві", — розповів Євген Чакун.

Робочий процес на харківському підприємстві «STALEKS». Суспільне Вінниця

За його словами, у 2023 році завод випустив понад 2 мільйони одиниць продукції.

"За рік — мільйон ножиць, мільйон кусачок, а також пінцети для вій — 120 тисяч. 80% — по Україні, лише 20% експортуємо. Також ми відкрили новий напрям – це кусачка манікюрна. Намагаємось ще збільшити обсяги", — сказав Чакун.

Робочий процес на харківському підприємстві «STALEKS». Суспільне Вінниця

Нині на підприємстві працює 150 робітників. Майже третина, як розповів Євген Чакун — внутрішньо переміщені особи.

"Наразі у нас 35% працівників — це люди, які приїхали з прифронтових зон: з Харківської, Донецької, Луганської. Більшість — це вінничани, які прийшли по відкриттю нашого підприємства. Ми їх навчили і сьогодні вони виробляють нашу продукцію. Але в нас є місце і можливості розвиватись, хотіли б збільшити виробництво в декілька разів", — розповів директор з виробництва.

Робочий процес на харківському підприємстві «STALEKS». Суспільне Вінниця

Після переїзду до Вінниці власну справу продовжили й херсонські ресторатори — кондитери Ганна та Костянтин Воскобойники.

"Ми приїхали після повномасштабного вторгнення через два місяці. Почали свою діяльність. Перший заклад свій відкрили на Соборній — маленьку кав’ярню. Я дуже переживала, чи буде на часі наша продукція і була здивована, що люди приходили, вітали, хотіли жити старим життя, хотіли з'їсти морозива, витпити кави. Це нас надихнуло, що треба працювати далі, розвиватись і не зупинятись, шукати можливості , щоб відновлювати своє виробництво", — розповіла Ганна Воскобойник.

Кондитерська, яку відкрили хмельницькі ресторатори. Суспільне Вінниця

За два з половиною роки подружжя відкрило у Вінниці дві кондитерські, кафе-сироварню, сімейну піцерію. Створили 50 нових робочих місць.

"Продукція змінилась, клієнти змінились, бо до початку повномасштабного вторгнення ми працювали переважно на курорти Херсонщини, були націлені на сезонні проєкти. Зараз перелаштувались, постачаємо своє морозиво в маленькі магазинчики: це мережа супермаркетів по Вінниці, кінотеатри. Ведемо перемовини з великою всеукраїнською мережею, віримо, що все в нас вийде і наша продукція буде представлена по всій Україні", — поділилася жінка."Нам дуже подобається наша робота. Це робота нашого життя і ми її любимо. Хочемо розвивати. Саме в своїй країні. Створювати локальні якісні продукти, якими можемо пишатись".

Кондитерська, яку відкрили хмельницькі ресторатори. Суспільне Вінниця

Харківському підприємцю Івану Мовчану релокувати на Вінниччину вдалося лише 50% виробництва. За його словами, це те, що встиг і зміг вивезти. Виробництво автомобільних і вагонних ваг здійснюють на базі одного з брацлавських підприємств.

"Ми вважаємо, що нам вдалось прижитись на Вінниччині. Нас на початку війни дуже тепло прийняли, були сприяння в релокації. На сьогодні ми розвиваємось, збільшуємо виробничі площі, створюємо нові робочі місця. З мого погляду, ми просто перебуваємо на новому етапі розвитку нашої компанії. У 2022 році — це був етап релокацїї, в 2023 — відновлення виробничих потужностей і повернення експорту, 2024 — вихід на довоєнні обсяги виробництва, в 2025 — плануємо перевищити на 50%", — сказав Іван Мовчан.

Працівники релокованого підприємства з Харкова. Суспільне Вінниця

Нині, за його словами, на підприємстві — 78 працівників, більшість — харків’яни. До повномасштабного вторгнення РФ, свою продукцію експортували в 14 країн світу. Зараз ринки збуту змінилися.

родаємо в Україні, 30% — експорт. Основні ринки збуту — Євросоюз через Румунію. Зробили перші поставки у Великобританію, Африку, Узбекистан, Грузію", — додає керівник підприємства.

Продукція релокованого підприємства з Харков. Суспільне Вінниця

Потроху відновлюють виробництво і на Харківщині. Як каже Мовчан, попри війну бізнес повинен працювати й шукати нові можливості.

араз — це ультра важливо. Ми просто повинні розвивати свій бізнес вдвічі, втричі ефективніше, ніж робили це раніше. Бізнес повинен працювати, економіка держави повинна працювати, нас легко буде перемогти, якщо в нас не буде грошей. Будь-яка війна — це війна ресурсів. Ми повинні створювати постійно ресурси", — сказва Іван Мовчан.

Працівники релокованого підприємства з Харкова. Суспільне Вінниця

За словами Наталі Заболотної, і держава, і місцева влада роблять все для того, аби підтримати підприємства, які не залишили свою країну та продовжують працювати на українську економіку.

"Підприємець може отримати консультації, зокрема отримати додатковий гранд для свого бізнесу, або дізнатись про ті компенсаційні механізми, які є сьогодні в державі на оплату робочої сили, на відшкодування, облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Це наш економічний фронт, який дозволяє нам допомагати та забезпечувати наші Сили оборони і безпеки України", — сказала Наталя Заболотна.

Новости Украины