За інформацією: Суспільне Вінниця.
Сергій Вознюк та Віталій Артюх. Вінницька міська рада
Вінницька громада 24 вересня прощається з двома захисниками: Сергієм Вознюком та Віталієм Артюхом.
Про це повідомляють на сайті міської ради.
Сергій Вознюк
Сергій Вознюк народився 9 січня 1978 у селі Вахнівка Вінницького району. Він мав прізвище Перевертень, втім, після одруження замінив його на прізвище дружини. Чоловік із відзнакою закінчив школу, здобув освіту на факультеті філології за спеціальністю "Українська мова та література" у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського.
Після служби в армії працював у Вінниці на газозаправній станції: спочатку — оператором, згодом — директором. З дружиною Сергій розлучився, втім, підтримував своїх двох доньок.
Чоловік добровольцем пішов захищати Україну. Понад два роки воював у лавах 144 окремої механізованої бригади, був головним сержантом медичної роти. Брав участь у боях на Чернігівщині та Покровському напрямку Донеччини.
"Його знання тактичної медицини та водійської справи ставали запорукою успішної евакуації та порятунку поранених, за що мав відзнаки від командування бригади. На початку цього року Сергій за станом здоров’я був звільнений з військової служби, втім, без неї він уже не уявляв свого життя, тож за першої можливості повернувся у стрій, обійнявши посаду у Вінницькому ТЦК та СП", — йдеться у дописі.
Загинув воїн при виконанні службового завдання 21 вересня внаслідок ДТП поблизу Хмельницького. Поховають захисника у рідній Вахнівці.
Віталій Артюх
Віталій Артюх народився у Вінниці 21 січня 1989 року. Після навчання у 31 школі закінчив Вище професійне училище №11 за спеціальністю "Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування". У цивільному житті свої вміння застосовував у різних сферах.
Україну чоловік пішов захищати торік у листопаді. З позивним "Десна" воював у складі 120 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
"У званні молодшого сержанта командував стрілецьким відділенням стрілецького взводу. Виконував завдання на одному із найактивніших напрямків зіткнення із ворогом — поблизу Ізюма на Харківщині. За свій бойовий шлях двічі зазнавав поранень. Востаннє — 20 червня. Відтоді проходив лікування, очікував на операцію з видалення осколка. На жаль, у цей час отримав травмування, яке виявилося смертельним", — йдеться у дописі.
Помер 36-річний воїн 20 вересня 2025.
"Про запальний характер Десни на передовій складали легенди. Всі хотіли мати такого командира, нерідко намагалися його собі переманити, адже він завжди йшов першим, на нього можна було покластися. Він був добрим для нас, сильним і мужнім воїном, який не шкодував сил, робив все, аби зберегти життя своїм підлеглим, витягти з-під обстрілів поранених побратимів", — розповіла медикиня бригади Анастасія.
Церемонія прощання з Віталієм Артюхом розпочалася о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Поховають воїна об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
