За інформацією: Суспільне Вінниця.
Олексій Толмачов та Володимир Черниш. Суспільне Вінниця
25 лютого у Вінниці прощаються з двома захисниками: Олексієм Толмачовим та Володимиром Чернишем.
Про це повідомляють на сайті міської ради.
Олексій Толмачов
Олексій Толмачов народився 2 жовтня 1990 року у Маріуполі. Після школи вивчився на газоелектрозварювальника. У цивільному житті працював на заводі "Азовмаш". З початком широкомасштабного вторгнення його дружина та двоє доньок переїхали у Вінницю. На Олексія з війни також чекали батьки та сестра.
Бойовий шлях чоловік розпочав у 2014-2015 роках в АТО, захищав Донецький аеропорт. А з початком великої війни знову став на оборону Батьківщини. У званні старшого сержанта командував мінометним відділенням 503 окремого батальйону морської піхоти, відомого як "Борсуки", 38 окремої бригади морської піхоти.
Олексій брав участь у боях під Авдіївкою, Вугледаром, Кринками та Покровськом. Загинув 34-річний воїн у районі Мирнограда 20 серпня 2025 року.
"За мужність і неймовірну хоробрість Олексій неодноразово був відзначений державними нагородами. На жаль, медалі чоловіка за АТО довелося залишити в окупованому Маріуполі, бо везти їх із собою було вкрай небезпечно. На руках маємо лише останню медаль — “Захисник Батьківщини”, — розповіла дружина Олена.
За її словами, за свободу України чоловік був готовий битися до кінця. Попри те, що мав підстави звільнитися зі служби по догляду за матір’ю, не зробив цього.
"Оскільки ми втратили рідний дім, Олексій понад усе мріяв придбати для дітей нову оселю з гарним обійстям, щоб місця вистачило й для великого кудлатого собаки. А ще хотів відкрити власну СТО та реалізувати себе в улюбленій справі", — сказала дружина.
Церемонія прощання з Олексієм Толмачовим розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального Собору. Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Володимир Черниш
Народився Володимир Черниш у Вінниці 15 жовтня 1979 року. Закінчив загальноосвітню школу №33, Вінницький технічний фаховий коледж та Вінницький національний технічний університет. Працював в "Укртелекомі", а згодом відкрив власний приватний бізнес. Оскільки з рідних у Володимира не залишилося нікого, то справжньою родиною для нього стали побратими, йдеться у дописі.
Володимир Черниш добровільно пішов захищати Україну у травні 2022 року. Воював спочатку в 47 окремій механізованій бригаді, а згодом приєднався до 67 окремої механізованої бригади. Мав позивний "Монах", пройшов шлях від солдата до сержанта.
Чоловік брав участь у боях на східному напрямку фронту: від Краматорська та Слов’янська до Покровська та Павлограда. Життя 46-річного воїна обірвалося 19 лютого.
"Монаха" у війську всі любили й поважали. Попри важке особисте життя, яке прирекло його на самотність, він залишався доброю людиною і сильною особистістю. Володимир завжди знаходив у собі сили рухатися далі та робити добро для тих, хто знаходиться поруч. Це загалом відповідало його філософії життя, за якою найважливішими цінностями є віра та любов до ближніх. Після війни Володимир планував повністю присвятити себе служінню Богу, відійшовши від усього мирського у монастир", — розповів друг і побратим Олег.
Церемонія прощання з Володимиром Чернишем розпочнеться о 14:30, коли траурна процесія проїде центральними вулицями міста. Поховають воїна о 15:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
