
Військовослужбовець Андрій з позивним Чіп. Facebook/17-та окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка
Андрій з позивним Чіп служить у 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді імені Костянтина Пестушка. На початку повномасштабного вторгнення РФ він був у Маріуполі — з перших днів захищав небо над містом. Також брав участь в обороні заводу Ілліча. Вирвавшись з оточення, він та його побратими пройшли пішки майже 170 кілометрів до підконтрольної Україні території.
Про це йдеться на сторінці бригади, де служить військовий, у Facebook.
Андрій долучився до війська у 2020 році за строковою службою в 17-й ОВМБр у зенітно-ракетному дивізіоні. Згодом він підписав контракт та пройшов навчання на механіка-водія.
"Ніхто з нас не народився військовим. Але коли ворог прийшов на нашу землю, ми всі стали на захист рідних домівок", — зазначив Андрій.
На початку повномасштабного вторгнення Чіп був в Маріуполі. Його екіпаж працював на зенітно-ракетному комплексі "Стріла-10" й захищав небо над містом.
"Коли боєкомплект закінчився, ми зрозуміли: маємо бути максимально корисними там, де зараз найважче. Тому, не вагаючись, взяли до рук автомати й стали у стрій як піхотинці", — зазначив воїн.
Андрій разом з побратимами брав участь в обороні металургійного комбінату імені Ілліча. За словами військового, чергування тривали по вісім годин. Чоловік зазначив: любив нічні зміни за їхню тишу, яка ставала особливо моторошною перед світанком, адже з першими променями сонця авіація РФ починала кружляти над заводом й випалювала все живе.
"У квітні 2022 року надійшов наказ — йти на прорив. Перша спроба була надважкою: ворог чекав, ми зазнали втрат. Але за вісім годин — друга спроба. Цього разу вдалося вирватися з вогняного кільця", — розповів Чіп.
За словами військового, після виходу з оточення його група подолала майже 170 кілометрів пішки окупованою територією.
"Ми забігли у густий ліс, нас накривали мінометами, прошивали дерева з великого калібру… Але ми вистояли. Жодного не втратили, і за нами не змогли піти", — зазначив він.
Через 11 діб група Андрія вийшла до своїх. Після цього чоловік продовжує службу в 17-й ОВМБр. Вдома на нього чекають мама, брати, дружина та син.
