Вчора, у Тур’ї Реметівській громаді на Ужгородщині, відбулися слухання щодо розміщення вітротурбін на високогір’ї Карпат, а саме на полонині Руна. У приміщенні сільського Клубу зібралося чимало місцевих мешканців, закарпатців з навколишніх міст і сіл. Серед них були й громадські активісти, туризмознавці, екологи, журналісти та науковці.
Слухання відвідав кореспондент Mukachevo.net, який зазначив, що всього зареєструвалося 156 учасників.
За словами експертів та правників, на цьому громадському обговоренні присутні мали розібрати детальний план території вітропарку на полонині Руна.
Натомість все засідання і виступи представника забудовника та керівника підприємства «Вітропарки України» перетворився на презентацію переваг наявності такого вітропарку на території Тур’ї Реметівській громади.
Серед переваг — надходження до місцевого бюджету, а саме 3% від проданої електроенергії, що складе до 45 мільйонів гривень на рік при наявності 30 вітротурбін, про це зазначив керівник «Вітропарків України» Владислав Єременко.
Створення робочих місць для обслуговування, хоча це лише 30 працівників, яких інвестор обіцяє залучити з громади.
Та орендна плата за землю, яку мають затвердити депутати на сесії.
Цікаво, що про якісь суттєві недоліки, інвестор та його представники не дуже мали бажання розповідати. На всі питання про вплив на флору, фауну, мережу підземних вод та шкоду для людей — відповідали, що все у нормі. Відсоток негативного впливу у межах похибки.
Читайте також: Барник: Я не проти вітряків, але маю безліч питань про їх розміщення на полонині Руна.
А як налаштовані мешканці Тур’ї Реметівській громади? На слуханнях вони озвучили свої аргументи «за» та «проти».
Перші звучали переважно в розрізі фінансових надходжень, розвитку громади, створення робочих місць та перспектив для території. Другі наполягали на шкоді для довкілля, ризику знищення полонини Руна, альпійських лугів та яфинників.
«Ми сьогодні зібрались обговорити детальний план території і частину того детального плану зі звітом стратегічної екологічної оцінки. На жаль, ми не побачили ні детальний план, не побачили схеми які нас цікавлять, ми не побачили звіту екологічної оцінки. Лише людей, які будуть виконувати наступний етап, якщо буде пройдений цей. Це зовсім різні процедури», — зазначила на слуханнях Оксана Станкевич, кандидат біологічних наук, експерт з охорони лісів та лісового господарства.
Мешканці прилеглих сіл до полонини добре пам’ятають, як у часи радянського союзу були спроби звести військовий об’єкт на Руні і до яких наслідків це призвело. Тож вони побоюються, що тут може бути така ж історія і вони втратять навіть ту привабливість, яка ще зберігається після втручання за часів СРСР.
Виконавчий директор ЗРВ АМУ Олег Лукша навів аргументований приклад Міжгірської громади, яка виступила проти будівництва вітряків і зосередилися на розвитку туризму.
До речі, він має значно вищий потенціал для фінансових надходжень до бюджету громади.
«Я не знаю, на скільки легітимними можна вважати ці громадські слухання, адже вони були не по суті!», — додала Оксана Станкевич.
Загалом, на слуханнях, презентації практично всіх учасників зійшлися на тому, що вітряки потрібні, їх можна і варто встановлювати на території громади, але не на полонині Руна.
Але для цього спочатку інвесторам потрібно розробити, заміряти атлас вітрів, щоб точно розуміти, де яка сила вітру і де можливо встановлювати ВЕС.
