За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Gettyimages (ілюстративне)
Субкультура — це певний стиль, спосіб життя і мислення окремих соціальних груп суспільства. Члени такого угрупування можуть формувати компанії чи клуби. Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, стиль життя та інше – за зразком свого існування. Є такі види субкультури: хіппі, готи, емо, скінхеди, панки, растамани, рольовики, граффітери та інші.
Який вплив має субкультура на підлітків, чому вони нею починають цікавитися, та як сприймати батькам дивні, на їх думку, вподобання дитини. Про це та інше в ефірі Українського Радіо "Чернігівська хвиля" розповіла доцентка кафедри психології і креативних індустрій НУ "Чернігівська політехніка" Анна Чепурна.
Далі — з її слів.
Доцентка кафедри психології і креативних індустрій НУ «Чернігівська політехніка» Анна Чепурна. ФОТО: Суспільне Чернігів
Який вплив має субкультура на підлітків
Підлітковий вік характеризується тим, що підлітку потрібно звикнути до себе нового. Тобто, різкі фізіологічні зміни призводять до того, що оце підліткове "я", воно перетворюється на "ми". Тому що простіше переживати це все, скажімо, в компанії схожих на себе. Вони шукають, навіть є така теорія, за запахом один одного. Тобто, їм треба збитися в зграю.
Дуже часто батьки говорять, що як же так, був такий слухняний відмінник і от потрапив до компанії. І ця компанія його дуже сильно змінила. Вони об'єднуються для того, щоб бути, скоріше, проти когось. І от якраз таки вся атрибутика субкультури, це як помітка, що ми отут, ми свої, тому що ці субкультури дуже часто ворогують між собою. Це такий соціальний механізм. По-друге, це потреба самовираження, знову ж таки. Тому дуже багато субкультур дають можливість підліткам проявитися в їхніх захопленнях.
Субкультура хіпі. ФОТО: Gettyimages (ілюстративне)
Наприклад, ті, хто захоплюється аніме. Батьки кажуть, скільки можна дивитися цієї дурні. Наприклад, краще ти там повчи уроки. І от в цій субкультурі вони можуть виражатися, вони можуть проявлятися через зовнішність, вдягати ці костюми, обговорювати щось між собою. І, відповідно, більш стійко відчувати себе та розуміти себе. Тому тут неоднозначна відповідь – плюс чи мінус. Тобто, хороше це чи погане явище, але воно завжди в цьому віці є, було і буде.
Чи варто батькам переживати, якщо дитина захопилася одним із напрямків субкультури
Я сама мама підлітка. Звісно, страшно, коли якась субкультура дуже сильно впливає. Але чим більше ми починаємо висловлювати якісь свої критичні зауваження, тим більше у підлітків виникає цей протест, тому що ця група, ця субкультура є такою провідною. Важливо дивитися, спостерігати, наскільки змінилася поведінка, режим дня, наскільки змінилися якісь прояви в характері.
Якщо дитина захоплюється лише цим і більше нічим, тоді я б вже сказала, що треба бити на сполох. Тоді це є небезпечно, коли таке захоплення. Якщо дитина ходить до школи, якщо вона виконує певні функції — це вже дуже добре. Якщо в неї є якісь ще гуртки, якщо в неї є друзі за межами цієї субкультури, і якщо вона може вам розповісти, і ви зацікавлено слухаєте, і включаєтесь в це все, тобто, разом подивитися цей мультфільм, чи хто там чим захоплюється, тоді ми можемо говорити, що цей етап пройде більш плавно.
Субкультура готи. ФОТО: Gettyimages (ілюстративне)
Єдине, що, звісно, потрібно говорити і про кримінальну відповідальність, про ті якісь прагнення до ризику, які у них є. Ми маємо це обговорювати. Але обговорювати, знову ж таки, без погроз, без катастрофічних прогнозів, а десь навіть більше на рівних, тобто пояснювати, роз'яснювати. Але не кожного дня, а тоді, коли у вас налагоджені довірливі стосунки з дитиною. Взагалі довірливі стосунки з дитиною – це запобіжник багатьох-багатьох проблем у цьому віці. Саме так треба відноситися до субкультур, щоб вона не стала для дитини деструктивною.
Частіше згадуйте себе в молоді роки, і розуміння поведінки ваших дітей стане вам більш доступним.
Чому підлітки починають цікавитися субкультурою
Це може бути розлучення батьків, це може бути отака посттравматична реакція на широкомасштабну війну, на пережиті події. Це може бути булінг у школі, наприклад, або ще щось. Тоді треба шукати причини і щось змінювати перш за все у своїй взаємодії з дитиною.
Згадайте нашу молодість, було безліч субкультур. Вони, як на мене, так були більш агресивнішими, тому що інші історичні умови формують інші субкультури.
Субкультура емо. ФОТО: Gettyimages (ілюстративне)
Я згадую період, коли в 90-ті роки "район йшов на район", і, в принципі, там виливалася підліткова агресія. Цей період такого об'єднання групи, ворогування, нерозуміння якихось правил, він є природнім. Ми для того, щоб пояснювати, десь ненав'язливо контролювати і вірити в те, що цей процес пройде, і дитина перейде до наступного етапу і буде рухатися далі в своєму житті.
Чогось такого критичного, що треба "бити на сполох", я зараз не помічаю.
Зацікавленість певними течіями в підлітковому віці, тобто субкультурами, та відносити себе до певної — абсолютно нормально.
