Акція на підтримку військовополонених, біля ст.м. «Золоті ворота», Київ, 4 січня 2026 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
В історичному центрі столиці 4 січня пройшла щонедільна акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти бійців ЗСУ. Зокрема, нагадували про оборонців Маріуполя, які 4-й рік у полоні.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Біля метро "Золоті ворота" зібралося кілька десятків людей: побратими, сім'ї військових та інші охочі активісти.
На їхніх плакатах можна було побачити гасла на підтримку колишнього полку "Азов", нагадування про підрив колонії в селищі Оленівка на Донеччині, де загинули 53 оборонці "Азовсталі".
Акція на підтримку військовополонених, біля ст.м. «Золоті ворота», Київ, 4 січня 2026 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Також активісти закликають надати інформацію про своїх близьких. На прапорах і картонках — згадки про бійців 501 і 503 окремого батальйону морської піхоти, 95 і 79 окремих десантно-штурмових бригад тощо.
Акція на підтримку військовополонених, біля ст.м. «Золоті ворота», Київ, 4 січня 2026 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Костянтин Пилиповський, боєць 501-го батальйону морської піхоти, захищав Маріуполь. Він пробув у російському полоні майже 3,5 року. Чоловіка звільнили на обміні 2 жовтня 2025 року.
Він розповідає, що з його батальйону в полон потрапили 262 людини — ще 4 квітня 2022 року, до того, як закінчилися бої на "Азовсталі" і більшість маріупольського гарнізону вийшла в полон за наказом українського командування.
Костянтин Пилиповський, захисник Маріуполя з 501 батальйону, прийшов на акцію на підтримку військовополонених у Києві, 4 січня 2026 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Пилиповський був командиром міномета. Він вийшов на акцію на підтримку свого командира Сергія Міщенка з позивним Шимоза, який мав посаду командира мінометної батареї.
"Чекаю своїх хлопців, незаконно засуджених, як і мого командира. Я чекаю їх додому. Всім відомо, що ми маріупольські хлопці. (…) Найголовніше — виходить частіше на акції. Надіюсь, так будуть помічені хлопці, кого забули. Просто попали у полон ми всі разом. А далі всіх розділили, порозкидували по 10-15 людей по всій Росії. І подальшу долю одне одного ми не знаємо", — розповів Суспільному Костянтин.
Додає, що відвідувати подібні акції підтримки вважає своїм завданням номер один: "Якщо не я, не ми, тоді хто?"
Акція на підтримку військовополонених, біля ст.м. «Золоті ворота», Київ, 4 січня 2026 року Суспільне/Дар’я Григоренко
Акція на підтримку військовополонених, біля ст.м. «Золоті ворота», Київ, 4 січня 2026 року Суспільне/Дар’я Григоренко
Акція на підтримку військовополонених, біля ст.м. «Золоті ворота», Київ, 4 січня 2026 року Суспільне/Дар’я Григоренко
Акція на підтримку військовополонених, біля ст.м. «Золоті ворота», Київ, 4 січня 2026 року Суспільне/Дар’я Григоренко
Ще один учасник акції — Сергій, батько полоненого військового, який служив у полку "Азов". Останній раз хлопець виходив на зв'язок з родиною після теракту в Оленівці, який трапився 29 липня 2022 року.
"Ми тоді довго чекали на ранок списки (загиблих від підриву бараків — ред.), які будуть. Було дуже страшно. Ми уявляли, що як побачимо його в списках. Але серед ночі, десь о першій годині, прийшло СМС: «Тату, не переживай, зі мною все в порядку. Ну, все нормально, Ярослав»", — поділився Сергій у коментарі Суспільному.
Сергій, батько військовополоненого Ярослава, прийшов на акцію на підтримку військовополонених у Києві, 4 січня 2026 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
У родини пізніше з'явилася інформація про місцеперебування військового: захисники, яких уже обміняли, розказали Сергієві, що бачили його сина в Оленівці, потім його відвезли в Таганрог, а зараз він начебто утримується в Пермському краї.
За словами учасника акції, такі зібрання важливі насамперед для родин військовополонених, які бачать підтримку — що вони не залишені зі своєю бідою наодинці. На його думку, важливо це і для самих військових, які приходять на акції — це змога поспілкуватися й теж підтримати одне одного та сім'ї побратимів.
Акція на підтримку військовополонених, біля ст.м. «Золоті ворота», Київ, 4 січня 2026 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Акції на підтримку військовополонених і зниклих безвісти бійців ЗСУ в Києві проходять щотижня або частіше.
Станом на лютий 2025 року в Україні до Реєстру зниклих безвісти за особливих обставин офіційно було внесено 62 948 людей. Їх розшукують. У квітні тодішній керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов казав, що регулярні акції протестів на підтримку полонених шкодять процесам обміну.
19 листопада президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що до кінця 2025 року Україні вдасться відновити обміни військовополоненими з російською стороною. Цього не сталося. 1 січня 2026-го Зеленський повідомив, що секретар РНБО Рустем Умєров під час робочого візиту в Туреччині веде переговори про відновлення обмінів полоненими.
Читати ще
Читати ще
«Четверте Різдво невідомості»: у Києві відбулася акція на підтримку полонених і зниклих безвісти воїнів
Читати ще
«Кричимо на весь світ». Рідні полонених та безвісти зниклих збирались біля Верховної Ради
