За інформацією: Суспільне Чернівці.
Кафедральний собор на вулиці Головній, 85 та Миколаївська церква на вулиці Руській, 35 у Чернівцях. Суспільне Чернівці, facebook/Чернівці. Свято-Николаївський храм УПЦ
Три найбільші релігійні організації Української православної церкви у Чернівцях перереєстрували до Православної церкви України. Йдеться про парафії Свято-Духівського кафедрального собору, Свято-Миколаївського храму та Свято-Петропавлівської церкви. Керівником парафій став єпископ Феогност.
Про це йдеться на платформі YouControl.
За даними реєстрів, станом на 26 лютого керівником трьох релігійних організацій є Ярослав Бодоряк. Це єпископ Феогност, який торік у лютому став керівником об'єднаної Чернівецько-Буковинської єпархії ПЦУ.
Інформація про релігійну організацію парафії Кафедрального собору у Чернівцях. Скріншот/YouControl
Інформація про релігійну організацію парафії Петропавлівської церкви у Чернівцях. Скріншот/YouControl
Суспільне Чернівці звернулося до пресслужби Чернівецької обласної адміністрації, аби дізнатися, що буде з майном кожної з трьох парафій. Наразі відповіді не отримали.
Що відомо про перехід храмів до ПЦУ
16 лютого у Чернівцях проголосували за перехід трьох парафій з УПЦ МП до ПЦУ. На зборах зареєструвалися понад дві тисячі людей.
Водночас під час зборів про перехід у Кафедральному храмі на вулиці Головній на молитву зібралися кілька сотень людей. У Telegram-каналі Orthobuk – Православна спільнота УПЦ це назвали молитвою "за збереження Православної Святині від іновірців".
Згодом у храмі відбулося голосування за збереження парафії в УПЦ. Так 4506 людей проголосували за те, щоб "залишитися в лоні Української Православної Церкви на чолі з блаженнішим митрополитом Онуфрієм". Про результати голосування повідомили у Telegram-каналі Orthobuk – Православна спільнота УПЦ.
На зборах 23 лютого понад 5 тисяч людей у Свято-Миколаївському храмі проголосували за те, щоб залишитися частиною Української православної церкви. Про це повідомили у Facebook-сторінці Чернівці. Свято-Николаївський храм УПЦ. У дописі йдеться, що участь у зборах взяли 5269 людей, які "висловили рішучий протест спробам відібрати у них православну святиню".
21 лютого у Свято-Миколаївському храмі розпочали цілодобове молитовне стояння. Таке ж стояння понад тиждень триває у Кафедральному соборі.
Раніше Суспільне розповідало у відео, як відбувалося голосування:
Як відбувається релігійний перехід
Якщо релігійна громада вирішила змінити канонічну підлеглість, першочергово вона має провести парафіяльні збори. Рішення про зміну підпорядкування оформляють протоколом – у ньому мають бути ініціали та підписи усіх людей, які голосували за перехід. Дані у протокол вносить голова або секретар зборів, й передають в управління культури ОВА разом з іншими потрібними документами. Перелік документів є на сайті ОВА у розділі "Релігія".
Водночас за достовірність інформації в документах відповідає голова зборів, розповіла у коментарі Суспільному начальниця обласного управління культури Олена Боднар.
"Серед наших функцій – реєстрація нових релігійних організацій, зміна канонічного підпорядкування та будь-які зміни, пов'язані зі зміною керівника релігійної організації, адреси реєстрації тощо. Тобто те, що потребує коригування", – каже Боднар.
Чи є сенс у подвійних зборах
Щодо зборів парафіян про те, що вони хочуть лишитися у складі УПЦ МП, то обласна адміністрація не вповноважена ухвалювати такі рішення – у їхніх повноваженнях саме перереєстрація, каже Боднар.
Водночас, якщо люди вважають, що були порушення, можуть звернутися до поліції чи оскаржувати результати голосування у суді. Зараз у поліції перевіряють, чи не було порушень під час переходу у Підзахаричах та Заставні після звернення представників вірян УПЦ, повідомили нам у відділі комунікації Нацполіції.
Або ж частина громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування храмом і майном. Про це в обласній адміністрації повідомили Суспільному у відповідь на запит.
Чому УПЦ пов’язують з Російською православною церквою
Українська православна церква має зв’язок з Російською православною церквою, яка своєю чергою благословляє війну проти України та освячує зброю – через цей звʼязок виправдано називати УПЦ з приставкою “Московський патріархат”, розповідає релігієзнавець Олександр Бродецький.
В УПЦ заявляли, що у 2022 році підкоригували статут і розірвали зв’язки з Росією. Це дійсно відбулось, але не повністю, каже релігієзнавець.
"Залишилося одне формулювання – посилання на грамоту московського патріарха Олексія 1990 року, де сказано, що зі світовим православ’ям Українська православна церква єднається через Російську православну церкву. Патріарх Кіріл говорить, що війна – це добре, освячує й схвалює її. Каже, якщо оті російські вояки, які у нас воюють, гинуть, то змивають усі свої життєві гріхи", – каже Бродецький.
За словами релігієзнавця, щоб УПЦ розірвати звʼязки з Росією, треба звертатись до лідерів світових православних церков і заявляти про вихід з РПЦ або утворювати нову релігійну парафію. Просити про автокефалію від Вселенського Патріархату не можуть, бо в межах однієї країни її можуть надавати тільки раз – в Україні її з 2019 року має ПЦУ.
Іншим рішенням може бути перехід до Православної церкви України. В УПЦ це відкидали, зокрема, пояснюючи, що це нібито несамостійна церква, каже Бродецький.
"УПЦ й Онуфрію вигідно так демонструвати людям ситуацію, бо показують їхню реальну залежність від Москви, і треба сказати, що ці [ПЦУ] – умовно залежать від Стамбула", – каже релігієзнавець.
Торік у вересні став чинним закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, який забороняє діяльність церков, які мають зв'язок з Росією. На те, щоб розірвати зв’язки з Російською православною церквою, парафії УПЦ мають дев'ять місяців – це до травня.
Державна служба з етнополітики та свободи совісті матиме право подати до суду на релігійні організації, які не усунули зв'язок з РПЦ. Йдеться про кожну релігійну парафію, монастир або братство. Якщо цей зв'язок не усунути, то суд зможе ухвалити рішення про їхню заборону.
За словами релігієзнавця, суспільний резонанс цього закону мав би спонукати парафії добровільно ухвалювати рішення і, якщо вони хочуть залишатися православними, то доєднуватися до автокефальної ПЦУ, яку визнав Вселенський Патріарх.
Бродецький каже, парафії можуть прописати в статуті, що є окремими релігійними структурами якогось населеного пункту без вказівки про УПЦ, яка, згідно з експертизою, є частиною Російської церкви. Але їм потрібно вказати, частиною якої церкви вони є.
"Якщо цього не зафіксувати, то вони ніби переходять у розкол зі світовим православ'ям. Заганяють себе у підпілля й виривають зв'язок з православною єдністю. Це не в їхніх інтересах. В їхніх інтересах – згадати, що в Україні є ПЦУ з українською мовою богослужіння, яка дозволяє парафіям служіння румунською та іншими мовами. Й переходити в цю структуру", – каже релігієзнавець.
Читати ще
Читати ще
Понад 5 тисяч людей у Свято-Миколаївському храмі в Чернівцях проголосували за те, щоб залишитися частиною УПЦ МП
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
