Олександр Павліченко
КИЇВ. 13 березня. УНН. Щодо воєнних злочинів, які вчиняються стосовно військовослужбовців, є складності зі встановленням, чи було скоєно саме воєнний злочин. Адже якщо знайдено тіло військового зі зброєю, виникає питання: його вбили зі зброєю в руках чи зброю потім поклали після вбивства. Про це в коментарі УНН розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
Цитата
«Вбивство в бою не є воєнним злочином. Злочином можна вважати, якщо є доведений факт його вчинення, а саме, якщо є вбита людина, і відомо, за яких умов вона вбита. Тому що часто складно встановити, чи скоєно воєнний злочин. Наприклад, знайдено тіло вбитого солдата зі зброєю: чи він був вбитий, тому що підняв зброю, чи його розстріляли і кинули зброю поряд? Коли беруть в полон і потім розстрілюють – це воєнний злочин. Але якщо хтось із тих, хто здається в полон, піднімає зброю, розстрілюють всіх», – розповів Павліченко.
Чи є відео з розстрілом українського військовослужбовця, яке нещодавно поширилося мережею, доказом воєнного злочину – експерт зазначив, що воно потребує детального дослідження. По оприлюдненому відрізку відео можна встановити, що вбили людину, яка не чинила спротиву, була беззбройна, а отже, не становила загрози перед озброєними росіянами.
«Тобто, фактично було вбито беззбройного військовослужбовця. Але треба дослідити, чи він вже перебував у полоні, чи до нього підкрались непомітно, чи його примушували щось робити. Це все за межами оприлюдненого відрізку. Але він був беззбройний, тому правомірності у вбивствстві не було. Ще треба розуміти, що оприлюднення відео переслідує свою мету – це такий спосіб підігріти прояв ненависті з боку українців. Ми бачимо, росія розраховує на те, що українці будуть одразу знищувати та не брати в полон росіян. А це потім буде використано ними в пропаганді, що Україна вчиняє воєнні злочини та вбиває полонених», – зазначив Павліченко.
Щодо того, які зараз є юридичні шляхи покарання воєнних злочинців, експерт зазначив, що їх два: на рівні нашої держави та на міжнародному рівні.
На державному рівні – правоохоронні органи та судова система. Стаття 438 ККУ визначає, що є воєнним злочином і яке покарання за це. Щоб притягнути до відповідальності злочинців, необхідно провести належне розслідування, за допомогою сучасних засобів можна встановити, хто вчиняв злочин, хто був командиром, хто віддавав наказ. На відміну від цивільних злочинів, воєнні не мають строку давнини, тому всіх винуватців можна притягнути до відповідальності і через десятиліття.
«Другий шлях – це Міжнародний кримінальний суд. Якщо він візьме до розгляду один з цих епізодів, проведе слідство і встановить, що мало місце вчинення воєнного злочину, так само може притягнути винних до відповідальності. Якщо буде доведено і вказано шлях передачі наказу щодо вчинення такого злочину та вину політичної верхівки рф, то вони, відповідно, уже безпосередньо стають субʼєктами переслідування», – наголосив експерт.
Нагадаємо
Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив про початок розслідування за фактом розстрілу беззбройної людини, який зафіксовано на оприлюдненому відео. CБУ остаточно підтвердила особу Героя, розстріляного після слів «Слава Україні!».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав прокурора МКС Каріма Хана негайно розпочати розслідування розстрілу російськими окупантами українського військовополоненого за слова “Слава Україні”.
