За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Начальник відділу протидії кіберзлочинів в Тернопільській області Станіслав Копійка. Суспільне Тернопіль
З початку повномасштабної війни до вже відомих схем шахрайства, додалися нові, зазначив начальник відділу протидії кіберзлочинів в Тернопільській області Станіслав Копійка. За його словами, частина з них пов’язана з темою зборів для військових:
"Розсилку роблять по чатах, найчастіше у вайбері, в групах ОСББ, місцевих чатах, з проханням підписати петицію. Людина переходить за цим посиланням і її просить авторизуватись через Дію. Коли вона робить це, шахраї отримують доступ до її банкінгу і вони можуть брати кредити через Дію", — розповів Максим Серватнюк.
Шахраї просять про нібито підписання петицій, каже інспектор відділу протидії кіберзлочинам в області Максим Серватнюк.
"Розсилку роблять по чатах, найчастіше у вайбері, в групах ОСББ, місцевих чатах, з проханням підписати петицію. Людина переходить за цим посиланням і її просить авторизуватись через Дію. Коли вона робить це, шахраї отримують доступ до її банкінгу і вони можуть брати кредити через Дію", — розповів Максим Серватнюк.
Начальник відділу протидії кіберзлочинів в Тернопільській області Максим Серватюк. Суспільне Тернопіль
Часто шахраї використовують фейкові посилання, де автоматично надається доступ до особистих даних. Інспектор відділу протидії кіберзлочинам в області Максим Серватнюк каже, був випадок, коли потерпіла швидко звернулась до працівників кіберполіції, тому змогла повернути гроші:
"Через те, що людина оперативно зреагувала на цю ситуацію, повідомила банк, потім звернулася зразу до нас в кіберполіцію, написала заяву і їй було повернуто банком ці кошти. Чому так? Бо банк заморозив ці кошти, було відкрите кримінальне провадження. Ми оперативно зібрали першочергову інформацію про цю подію, передали в слідство і слідство відкрило провадження. З витягом з ЄРДР людина звернулася в банк. І банк на підставі цього, що відкрито кримінальне провадження, зміг повернути кошти.
В нас є несвідомі громадяни, які здають свої банківські карточки в оренду. У "Телеграмі" можна зустріти повідомлення: "здам свою карточку в оренду", або "шукаю людину, яка здасть приват за 500 грн.". Таких людей називають дропами. Це є кримінально карні події, оскільки він стає співучасником злочину, бо надає свої банківські реквізити проведення протиправної діяльності".
Ще одним видом афери є шахрайські інвестиції. Максим Серватнюк сказав, що найчастіше на них потрапляють люди пенсійного віку, які шукають додатковий дохід.
"Спочатку людям кажуть, що треба переказати 20 тисяч гривень. Люди можуть мати вдома такі кошти. Далі — що треба ще інвестувати. Де ця пенсіонерка бере кошти? Вона йде в банк позичати, відкриває кредит, йде до сусідів позичати. В нас було випадок, що одна бабуся в п'ятьох сусідів позичила, потім пішла в банку позичила, потім ще в мікрозаймах відкрила кредити і все віддала в шахраям".
Щоб уникнути шахраїв, працівники кіберполіції рекомендують не переходити за невідомими посиланнями, перевіряти інформацію, коли телефонують та повідомляють про виграш чи про те, що ваша близька людина в небезпеці.
"До нас у кіберполію можна звернутись навіть по дрібних питаннях. Коли вас пробують зламати в інтернеті, вам скинули фішингове посилання, або ви пробуєте інвестувати кошти — простіше звернутись до нас і запитати чи справді це посилання є фішинговим чи ні", — розповів Максим Серватнюк.
