За інформацією: Суспільне Вінниця.
Вінничани під час хвилини мовчання. Суспільне Вінниця
Дружина Наталя розповіла Суспільному, що чоловік загинув у Бахмуті на Донеччині. Під час евакуації поранених в їхній автомобіль влучила протитанкова керована ракета.
Дружина загиблого бойового медика Наталя Ксенчина . Суспільне Вінниця
За її словами, перехрестя біля медичного університету обрали символічно, бо це місце, де Володимир щоденно проходив на роботу.
"Під час того, як почалося повномасштабне вторгнення, з перших днів він пішов добровольцем до військкомату. Його відправили. Він пішов в 120 бригаду, записався туди добровольцем. Викладав у медичному університеті. Він заради майбутнього цих студентів пішов, став на захист. Як бойовий медик служив у 120 бригаді, 168 батальйон, був капітаном медичної служби. Володимир був надзвичайно чудовою людиною. І дуже боляче казати оце слово "був", тому що для нас він і надалі залишається в пам'яті, як прекрасний чоловік, чудовий, турботливий батько і син", — розповіла Наталя Ксенчина.
Учасники акції пам’яті. Суспільне Вінниця
Володимир Іпатов був щирим і відповідальним ще зі шкільних років, розповів його друг Леонід Остапенко. Чоловік до останнього не міг повірити у те, що Володимир загинув.
"Він залишається в нашій пам'яті до цих пір таким, як він є на фото: таким же веселим, усміхненим, добрим, надійним. Завжди до нього можна було звернутися, ніколи він не відмовляв… Поки ми пам'ятаємо за наших близьких, за наших друзів, за наших батьків, синів, які загинули на цій війні, вони залишаються з нами і далі", — сказав Леонід Остапенко.
Мати Володимира Іпатов тримає світлину сина. Суспільне Вінниця
42-річний Володимир Іпатов був викладачем фармації, завідувачем навчальної лабораторії кафедри фармації медичного університету імені Пирогова. Мав науковий ступінь кандидата фармацевтичних наук.
Прапор зі світлиною Володимира Іпатова. Суспільне Вінниця
Чоловік служив у складі 168 окремого батальйону 120 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). У захисника залишилися дружина, троє дітей та батьки.
