За інформацією: Суспільне Вінниця.
Трансплантація нирки. Фото: Суспільне Вінниця
Два тижні з донорськими нирками живуть двоє вінничан — 57-річна Любов Романчук і 47-річний Сергій Лупол. Їх прооперували 26 лютого у вінницькій лікарні імені Пирогова, майже одночасно. Дві бригади медиків працювали всю ніч. Допомагали колеги з Львівського центру трансплантології.
Це вперше, коли у Вінниці пацієнтам пересадили нирки від померлого донора.
"Ми почали о 3 ночі і закінчили зранку о 9:00. Щодо нирки — орган вилучається і у нас є 7 годин, аби імплементувати його у реципієнта. Чим менше часу проходить, тим швидше нирка починає працювати", — каже лікар-трансплантолог Олексій Кедик.
Донор нирок, які лікарі пересадили Любові й Сергію — помер від інсульту. Це чоловік. Йому було 50. Після смерті мозку — рідні дали згоду на посмертне донорство. Тим самим врятували одразу життя двом людям.
Любов Романчук до трансплантації майже 17 років була на перитонеальному діалізі. Пояснює, що це за процедура і що вона тепер у минулому.
"У животі катетер вшили. Заливається 2 літри розчину і змінюється кожні 4 години. "Прив'язана" була до цього діалізу. Сусіди з мене сміялися, що я як доярка — час підійшов і побігла додому", — каже Любов Романчук.
Фото: Суспільне Вінниця
Під час операції вшитий діалізний апарат лікарі вилучили, бо після трансплантації, жінці він більше не знадобиться.
"Діалізний апарат замінила маленька 600-грамова нирка, яку ми пересадили. Пожиттєво пацієнтка отримуватиме таблетки, з часом їхня кількість зменшуватиметься, але якість її життя покращуватиметься", — пояснює трансплантолог Олексій Кедик.
Сергій Лупол на перитонеальному діалізі прожив 6 років, з 2012-го на гемодіалізі.
"Через день чистив кров, задишка, втома. Зараз уже немає. Пів на шосту дзвінок з Вінниці: "Приїздіть. Є нирка: може підійде, а може ні". О восьмій вечора був уже в Вінниці. Навіть і не мріяв, що отримаю нирку" , — каже Сергій Лупол.
Фото: Суспільне Вінниця
"Ситуація була не проста у пацієнта. Атеросклероз був. Були технічні моменти, але все минуло успішно. Ми справилися. Сьогодні пацієнт у чудовому стані. Нирка запрацювала, дає сечу. Пацієнт вперше за 8 років почав відчувати, що таке нормальне життя, коли не потрібно кожні кілька днів бути на діалізі. Він відновлюється. Аналізи приходять в норму", — говорить керівник хірургічної служби Ярослав Хребтій
"Дякую, я хочу щоб це все почули інші і розуміли, що це рятує життя іншим. Багато людей чекає нирку, з нею повноцінне життя. Щоб довше мені працювала ця нирка. Отака мрія зараз", — каже Любов Романчук.
Посмертне донорство
Дати згоду на посмертне донорство можна і за життя. Для цього потрібно знайти центр трансплантології (у Вінницькому регіоні це лікарня Пирогова), знайти кабінет трансплант-координатора і написати заяву. Потрібен паспорт і ідентифікаційний код.
"Коли людина залишила заяву, трансплант-координатор вносить її в єдину державну інформсистему і ця інформація засекречується. Доступ до неї відкривається тоді, коли людина померла. Тоді можемо приступати до розподілу анатомічних матеріалів і вилучення. Єдина держінформаційна система з трансплантації органів і тканин в автоматичному режимі розподіляє органи", — пояснює трансплант-координатор Ярослав Мостович.
Фото: Суспільне Вінниця
Операції з пересадки органів у лікарні Пирогова безкоштовні. Людина, що потребує донорських нирки, серця чи печінки, має стати на облік. Нині у реєстрі закладу 30 людей, що чекають на трансплантацію.
"У нас є реєстр реципієнтів, які обстежені і готові до трансплантації. Це можуть бути не лише з нашого регіону реципієнти, а й з інших. Треба до нас звернутися, пройти обстеження, зареєструватися у нас, як реципієнт, щоб ми могли здійснювати підбір органа", — говорить директор Вінницької обласної клінічної лікарніім. М. І. Пирогова Василь Паненко.
Відколи стартував пілотний проєкту МОЗу з трансплантації, у Вінниці провели 4 пересадки нирок. Перші дві були родинні — від батька до сина і матері до сина. Органи від неживого донора вінницькі медики пересаджували вперше.
