Ще у 2019 році, розчищаючи один з ровів замку, співробітники натрапили на невідому споруду. приміщення з купольною стелею одразу зацікавило краєзнавців. Наприкінці серпні цього року на локації почали розкопки.
Археолог, Володимир Мойжес, кандидат історичних наук та директор археологічного музею УжНУ, каже — зараз розкопки саме у розпалі. Зняли кілька шарів ґрунту, переважно це намул та будівельне сміття. Наразі є версія, що кімната могла слугувати резервуаром для зберігання чого небудь, але це не були сухі сипучі речовини, як зерно чи порох, бо в приміщенні висока вологість.
Були думки про те, що тут могли гасити вапно чи випалювати цеглу, але більше історики схиляються до думки, що тут зберігали технічну воду. Стіни будови зроблені з ломаного каменю, місцями домуровані цеглою. Купол змурований з цегли. Мурували тоді на вапняному розчині. Жартома дослідники кажуть, що у шарах ґрунту можуть знаходитися поховання князя Корятовича та його теракотова армія.
Наразі вже вибрали близько 3 метрів ґрунту. Він був засипаний у ХХ столітті. Велика частина насипу датується радянськими часами. Також були знайдені ґудзики від мундирів військових Чехословатського періоду, тобто перша половина ХХ століття. Також знайшли фрагменти кахлів та кераміку.
Археологи зауважують, що у радянські часи кімнату спеціально засипали будівельним сміттям. Для чого це робили, причому через вузькі двері, невідомо. Нещодавно дослідники натрапили на рівень підлоги. Вона зображена на плані 1725 року. Проте, на плані вона рівна, а кладка, яку вдалося відкопати, має кут нахилу.
Наразі дослідники мають очистити приміщення від ґрунту, який залишився, щоб побачити якої саме форми знайдена підлога. Зараз історики мають припущення що, форма підлоги нагадує воронку, але це підтвердити чи спростувати зможуть лише тоді, коли очистять приміщення повністю.
До розкопок запрошують долучатися всіх бажаючих. Вже 2 суботи поспіль допомагають досліджувати невідомі кімнати замку учні та викладачі Мукачівського Ліцею №11.
Вчителька історії каже — чудово, що є нагода вивчати історію рідного краю не лише по підручникам, а безпосередньо беручи участь у справжніх розкопках. До слова, всі хто допускається до розкопок проходять інструктаж та виконують завдання під наглядом археолога.
Дослідники кажуть, копатимуть, поки дозволятимуть погодні умови, в результаті сподіваються визначити, що ж за таємнича кімната багато років була схована під шаром ґрунту у Мукачівському замку. Загалом, археолог зазначив, що розкопки у замках Закарпаття проводять регулярно. Саме вони допомагають краще дослідити історію, а інколи навіть її змінити. Саме історія середніх віків у нашому краї поки що залишається білою плямою.
