Нині внутрішній ринок miltech представлено більше як 100 компаніями різного рівня розвитку, експертизи та підходів.
КИЇВ. 13 лютого. УНН. Для кращої взаємодії з державою, українські виробники БПЛА та інших видів військової робототехніки вирішили об’єднатися в профільну Асоціацію. Чим займатиметься новостворене об’єднання і які перспективи розвитку вітчизняного military-tech в умовах війни та чому виробники бачать на посаді голови Асоціації колишнього т.в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ Олександра Лієва УНН дізнався безпосередньо в учасників ринку.
«Глек з борщем»
Як зазначає співвласник компанії AeroDrone Дмитро Шимків, взаємодія виробників з державою та між собою наразі відбувається довкола кількох платформ таких як, наприклад, проєкт Мінцифри «Армія Дронів», громадського об’єднання «Аеророзвідка» та департаменту розвитку озброєнь Міністерства оборони. Створені також ще ряд громадських об’єднань, що претендують на статус «голоса» галузі. Така розпорошеність, звісно, не сприяє створенню єдиної, виразної, і головне зрозумілої позиції виробників у стосунках з державою, а проблеми, що потребують негайних рішень тільки накопичуються.
«Ідея створення Асоціації яка б координувала зусилля, задавала планку стандартів і на транспарентних засадах здійснювала представництво галузі у відносинах з державою не те що своєчасна, вона вже просто перезріла. Це була (призначення Лієва, — ред.) одна з ідей, яка прозвучала від представників виробників БПЛА: залучити Олександра Лієва як волонтера, який дуже багато зробив для того, щоб спростити процеси для сертифікації і взагалі проходження цих складних коридорів для українських виробників безпілотної техніки. Пропонували аби він долучився, враховуючи його досвід і розуміння бюрократичних систем. Адже питання стосується не лише МОУ, а й взаємодії з Генштабом, з НБУ тощо», — каже Дмитро Шимків, партнер компанії AeroDrone, яка займається виробництвом БПЛА, а також член наглядової ради Українського фонду стартапів.
«Я вважаю, що залучення Олександра (Лієва, — ред.) — це дуже важливий фактор, який дозволить мати фахівця, що розуміє процеси, які відбуваються в державних апаратах та коридорах», — додав Дмитро Шимків.
Він підкреслив, що особисто знає Лієва виключно як порядну людину, яка не словами, а діями доводить своє відношення до країни.
«Я його знаю як одного із найпорядніших людей (…) З вересня минулого року я взаємодію з командою, яку він зібрав у міністерстві. Наведу приклад: у нас були попередні зустрічі із виробниками безпілотної техніки, то він три години стояв і пояснював, залучав людей з різних підрозділів, просив, щоб вони допомагали. Це фахова людина яка багато зробила для оборони країни. Дуже прикро, коли відбуваються якісь політичні дискусії, які приводять до залишення посади такими людьми», — розповів Шимків.
За словами Дмитра Шимківа, головним покликанням Асоціації має стати не тільки медіація на рівні держави, але й горизонтальний обмін досвідом, технологіями, спільне напрацювання стандартів, а також використання наявної інфраструктури (випробувальних аеродромів). При цьому об’єднання має будуватися на принципах інклюзивності, презентуючи інтереси усіх гравців, незалежно від рівня розвитку і промислової бази, підкреслює підприємець.
З ним погоджується керівник напрямку робототехніки ГО «Аеророзвідка» Вадим Юник, який серед головних напрямків роботи такого органу виокремлює перш за все сприяння подальшому розвитку нормативного фрейму і впровадженню українськими виробниками єдиних стандартизованих рішень при розробці конкретних зразків.
Вадим Юник переконаний, що в рамках Асоціації виробники знайдуть порозуміння щодо уніфікованих стандартів для військових виробів. Вони просто мають прийти до єдиного знаменника в цих питаннях оскільки ціна надто висока — життя кінцевого споживача, військовослужбовця Сил оборони.
«На мою думку, мають бути єдині стандарти, наприклад, щодо типу кріплень боєкомплекту, взаємозамінності елементів живлення, щоб той чи інший аеропідрозділ кожного разу не втрачав купу часу на те, щоб розібратися. Треба максимально спрощувати, а не ускладнювати життя бійцям, яким вони й так ризикують щодня», — підкреслює пан Юник.
Своєю чергою Вадим Юник чув про ініціативу створення Асоціації, але не знає хто може стати її очільником.
«Я чув про бажання створити Асоціацію. Як вона буде називатися і хто буде очільником – не знаю, однак вона дійсно потрібна, бо є багато питань, які потрібно вирішувати», — наголосив він.
Також Юник розповів, що більшість виробніків БПЛА були дуже засмучені звільненням з посади Лієва, бо близько та ефективно взаємодіяли по роботі.
«У нас є спільний чат, де присутня більшість виробників. Так от, новину щодо подій які відбулися (рішення Лієва звільнитися, — ред.) було сприйнято ними досить негативно і з жалем. Я розумію, що у людини є таке, скажімо, неоднозначне минуле, але його дії зараз прямо демонструють його позицію: він досить грамотна людина і абсолютно проукраїнська. Те, що він робить, точно іде на користь державі», — зазначив Юник.
Обидва підприємці визнають, що останнім часом на рівні держави, зокрема Міноборони і Мінцифри пророблено колосальну роботу по дерегуляції ринку, разом з тим залишається низка бар’єрів, які продовжують стримувати розвиток вітчизняного дронобудування. Це і питання легкості реєстрації, перевірок, фіскальних та митних обмежень, доступності інвестиційного ресурсу тощо.
«Зміни дійсно колосальні, але тепер головне не зупинятися. Ми показали світу як маленька країна, завдяки технологіям, може перемагати більшого і сильнішого ворога. Якщо це усвідомити та максимально підтримувати цю галузь вона виведе Україну з розряду третіх країн світу. Нас будуть поважати, а з нашим досвідом будуть рахуватися», — каже представник ГО «Аеророзвідка».
Своєю чергою співвласник компанії AeroDrone переконаний, що навіть попри увесь трагізм ситуації пов’язаний з війною, Україна має унікальний шанс стати світовим лідером в галузі miltech. Зараз в Україні сконцентрована найбільша кількість людей, які розуміються на робототехніці та дронах, їх застосуванні в бойових умовах. За цим досвідом неодмінно звертатимуться світові гравці та й українські виробники матимуть нагоду масштабувати свої проєкти за кордоном.
«Наша галузь сьогодні нагадує такий собі глечик з борщем, який вариться в умовах війни. Якщо ми об’єднаємо зусилля, наші знання досвід і буде зустрічний рух від держави ми можемо стати домінантною на світовому ринку робототехніки, а цей «борщ», поруч з аграрною складовою та IT-послугами, стане окрасою нашого експортного меню, який пропонуватиме Україна світу», — зазначає Дмитро Шимків.
Він спрогнозував, що інституційне оформлення асоціації, за умови принципової згоди та зацікавленості з боку інших учасників, триватиме не більше як місяць, а до її створення та роботи треба залучити якомога більше число зацікавлених сторін.
Дрони vs система
Повномасштабне вторгнення росії дало потужний поштовх розвитку галузі військової робототехніки в Україні, зокрема, виробництву безпілотних літальних апаратів. Безпілотні засоби розвідки, коригування артилерії, зв’язку і прямого ураження сьогодні стали одними із ключових факторів успіху на полі бою. За оцінками Міноборони від початку великої війни потреби Збройних Сил у БпЛА збільшилися у десятки разів, а, з урахуванням фактору достатньо швидкого вибування дронів, реальна потреба війська у цьому виді озброєння вимірюється сотнями тисяч одиниць.
Причому йдеться про увесь спектр моделей: від мікродронів до апаратів оперативно-тактичного й стратегічного рівня, тобто не тільки про звичайних цивільних «малюків», якими наші воїни видовищно «мінусують» окупантів.
Розуміючи зростаючий запит на фоні існування «несвоєчасної» бюрократизованої «нормативки» Міноборони ще влітку минулого року активізувало роботу по суттєвому спрощенню регламентів прийняття на озброєння нових розробок. Одним з головних результатів цієї роботи стало внесення змін до урядової постанови № 345, якими ліквідовано більшість паперових бар’єрів, що виникали у розробників на шляху надходження їх життєво необхідних виробів до війська.
Тепер для т.зв. кодифікації предмета постачання, а відтак видання відповідного наказу про допуск до експлуатації, виробникам необхідно надати всього два документи: тактико-технічні характеристики (ТТХ) виробу і результати випробувань. Причому результати випробувань проведених самим розробником. Таким чином ця процедура, яка розтягувалася в середньому на 1,5-2 роки, тепер укладається в декілька тижнів.
Поруч з коригуванням «нормативки», для максимального спрощення, в структурі департаменту озброєнь було створено інститут технонянь, а, на рівні міністерства, впроваджено сервіс «єдиного вікна». Задача перших — консультувати потенційного заявника щодо виконання обов’язкових вимог, а сервіс «єдине вікно» (розділ на сайті куди завантажується заявка і супроводжувальна документація) – покликаний максимально обмежити прямий контакт виробника з чиновником.
В результаті Міноборони вже уклало 16 державних контрактів з українськими виробниками літальних дронів. При цьому на поточний рік безпосередньо на закупку БпЛА міністерство планує направити близько 20 млрд грн.
