КИЇВ. 2 серпня. УНН. Українці продовжують купувати книги, навіть попри здорожчання, розповіла в коментарі УНН директор Українського інституту книги (УІК) Олександра Коваль.
Деталі
За даними Українського інституту книги, у 2023 році книги здорожчали на 40-50%. На ціну вплинуло світове зростання цін на папір, напружена ситуація з персоналом друкарень та ускладнена логістика через початок повномасштабної війни.
Проте українці продовжують читати і купувати книги як паперові, так і електронні. «Ми можемо сказати, що наявна тенденція поступового зростання популярності електронних видань, попри те, що паперова книга продовжує зберігати міцні позиції серед українських читачів. З огляду на труднощі видавців з папером, деякі виклики з друку книжок у воєнних умовах, потребу охопити й ринок електронних видань українськими книжками, УІК зі свого боку сприяє розвитку цифрового книжкового контенту, який може бути створений українськими видавцями», — розповіла очільниця Українського інституту книги.
У цьому році УІК уже провів два професійних заходи для видавців, де запрошені фахівці ділилися особливостями створення електронних видань, аби залучити до цього процесу більшу кількість видавців.
Що ж до попиту на книги, то за особистими спостереженнями УІК, книгами українських авторів цікавляться, особливо це помітно по нонфікшну. «Одночасно із виникненням та зростанням попиту на книжки про українську історію, ідентичність, багатовікову боротьбу з росією за незалежність, зріс попит на книги українських авторів на ці теми і, звісно, хроніки останніх подій, репортажі, вірші — їх пишуть саме автори, часто невідомі раніше, і їх вже добре знають читачі», — розповіла Олександра Коваль.
Окрім того, одночасно кілька видавців перевидали авторів ХІХ та ХХ століть не як “Шкільну бібліотеку”, а як якісні видання з передмовами, примітками тощо.
Наприкінці 2022 року УІК робив опитування українських більш як 60 публічних бібліотек про те, які книги є найбільш популярними серед їхніх читачів. Так, українці із задоволенням читають любовні романи українських та іноземних авторів (Джоджо Моєс, Наталія Гурницька), детективи та пригодницьку прозу (Жоель Діккер, Андрій Кокотюха), історичні романи українських письменників (Василь Шкляр, Володимир Лис), фантастику (Анжей Сапковський, Френк Герберт), жахи (Говард Ф. Лавкрафт, Стівен Кінг), комікси і манги, літературу для дітей і підлітків.
Популярними є також мемуари та біографії про відомих постатей (наприклад, книга Вахтанга Капіані «Справа Василя Стуса» чи Бориса Джонсона «Фактор Черчилля»), тревелоги (найчитаніші – книги Макса Кідрука), видання про історію України («Брама Європи» Сергія Плохія чи «Мальована історія Незалежності України» братів Капранових), книги про кулінарію (Євгена Клопотенко та інших), науку (книги Стівена Хокінга), психологія та науково-популярна література для дітей.
«Звісно, через війну у 2022 році не було поповнення бібліотечних фондів свіжими книжками (загалом програма поповнення бібліотечних фондів діяла в УІК щороку з 2018 року), а тому в результати опитування потрапили ті видання, які були видані й закуплені найпізніше 2021-го», — зазначила Олександра Коваль.
Українських читачів дедалі більше цікавить українська література, українська історія, тревелоги, видання про побутову культуру та популярна психологія від українських авторів. Інші жанрові групи творів популярні в різних пропорціях, підсумувала очільниця УІК.
Доповнення
За даними соціологічних досліджень Українського інститут майбутнього від 26 квітня цього року, 39% опитаних українців зазначали, що у перші весняні місяці вторгнення рф зовсім не читали книжок. 49% респондентів зазначали, що читання для них — це спосіб зберегти себе, особливо під час війни, ще 42%, що читання вчить ухвалювати кращі рішення, навіть у тяжких обставинах, тому необхідно розвивати цю навичку. 24% учасників опитування відмічали, що читання української літератури – форма спротиву, 21% – читання і купівля книжок є формою економічної підтримки української культури.
