За інформацією: Суспільне Чернігів.
Михайло Тищенко – староста Савинського старостинського округу, доброволець ЗСУ. ФОТО: Суспільне Чернігів
27 лютого, у свій день народження, він прийняв свій перший бій. Тоді добровольцям вдалося не лише зупинити колону російської техніки на Сумській трасі, але і взяти трофеї – перші, на той час, ЗРК "Оса".
"Відчуття було, що ми робимо внесок. Не можна сказати, що не страшно було, але ніхто не побоявся цього. Все зробили, я вважаю, що правильно".
Залишки спаленої російської техніки на Прилуччині. ФОТО: газета «Срібнянщина»
Після звільнення Чернігівської області він до травня виконував поставлені бойові завдання в районі Куликівської громади, а з жовтня в складі новосформованого 65-го окремого стрілецького батальйону поїхав боронити Донбас. Був командиром інженерно-саперного взводу.
7 грудня, в День місцевого самоврядування, він отримав мінно-вибухову травму. Все було поряд з Бахмутом. Кліщіївка, Іванівське – там виконували завдання, які на них були покладені.
"Був дуже масований обстріл населеного пункту, такого обстрілу ще там не було. Забрали своє майно, погрузилися, виїхали на трасу, щоб якось нам перебуть цей час десь та зберегти особовий склад. Виїхали і на повороті помітили розбиту машину і двох військових – один був поранений, інший фактично на собі його тягнув. Я ухвалив рішення: зупиняємось, здаємо назад, забираємо цих хлопців. Завантажуємося ми в нашу машину, в буса. Метрів 10 проїхали і другий, і все", – згадує Михайло Тищенко.
З його слів, в той час траса вже активно прострілювалася російськими військовими, тому визначити, з чого в них поцілили, було важко. При цьому автівка з українськими військовими вціліла. На ній пораненого без свідомості доставили в Бахмут.
У повну свідомість чоловік прийшов вже в Дніпрі. Найперше, що зробив – зателефонував дружині.
Далі – близько п’яти місяців лікування, п’ять операцій під загальним наркозом.
"Говорять, що не надають допомогу, чи складно її отримати. У мене такого не було. Не знаю, як так. Чи це такі медичні заклади, чи так мені пощастило. Лікування, всюди все безкоштовно. Надається допомога. Фонди допомагають, просто люди. Я навіть не знаю, кому можна подякувати".
26 квітня Михайло Тищенко повернувся на Срібнянщину та поновився на посаді старости. До виконання своїх обов’язків ще не повернувся, бо продовжує лікуватися.
Михайло Тищенко. ФОТО: Суспільне Чернігів "Стан військового мене ще не залишає. Він мене не відпускає до цивільного життя. Всі повинні брати участь у захисті Батьківщини. Всі. Зробити свій внесок, щоб він був оцінений. Це користь для людей, для країни".
Загалом, за інформацією голови Срібнянської громади Олени Панченко, добровільно на захист країни стали іще три старости (Дігтярівського, Гурбинського та Гриціївського старостатів), троє управлінців із селищної ради, троє освітян, п’ятеро співробітників відділу благоустрою та двоє комунальників.
