За інформацією: Суспільне Чернігів.
Пасічник Анатолій Хромеєв. Суспільне Чернігів
Стінки для вуликів роблять за допомогою саморобного пресу в будь-яку пору року. Технологію перейняли від місцевих старожилів та доповнили досвідом сучасних пасічників. Очерет заготовляють взимку.
Рогіз – ще один матеріал, який Хромеєви використовують для облаштування вуликів – кладуть на рамки. Анатолій каже: так робив ще його прадід.
"Він зимою гарно вбирає вологу. Тоді ми виклали його на сонечко, поки передививсь вулика, він висох".
Пасіка родини Хромеєвих. Суспільне Чернігів
Анатолій – пасічник у п’ятому поколінні. Він має фахову освіту та документи на пасіку. Працювати на ній чоловіку допомагає 18-річний син Дмитро. Зараз Хромеєви качають липовий мед.
"Печатки не дуже поки багато, але будемо викачувати, бо нам треба переїхати на соняшник. Звідси тільки відео, звук заміняємо. Потрібно підходити, я вважаю, з любов’ю. Якщо ти підійшов знервованим, то бджоли тебе заспокоять швидко – раз, два вкусять і ти подумаєш, що треба тобі зосередитись", — каже Анатолій.
Анатолій ділиться: під час викачки меду додає у димар сухий хрін. За його словами, це допомагає у профілактиці паразитарних захворювань та заспокоює комах. Відбирає тільки верхні рамки. У кожному вулику їх по 11 на ярусі. Загалом у кожному вулику живе близько 80 тисяч бджіл, каже пасічник. Порода – українська степова. Поки качають мед, мітять матку.
Пасіка родини Хромеєвих. Суспільне Чернігів
Мед родина Хромеєвих качає у власному дворі за допомогою автоматичної медогонки. Після того, як Дмитро розпечатає стільники, рамки з медом ставлять на відкачку. Анатолій Хромеєв розповідає: за рік один вулик в середньому приносить від 50 до 60 кілограмів меду. Минулого сезону викачали близько двох тонн.
Читати ще
Читати ще Замінила батька, поки він воює: як 22-річна жителька Чернігівщини доглядає пасіку з понад сотнею бджолосімей